« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 304—313

УДК [398.2(=161.2):801.81]:[329.73( 477.8)”194/196″:17.022.1] 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.304

ЛЮДСЬКА ГІДНІСТЬ У СПОГАДАХ ТА ПЕРЕКАЗАХ ПРО НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНУ БОРОТЬБУ УКРАЇНЦІВ 1940—1960-х рр.: МОТИФЕМА «ЛЮДИНА НЕ ТВАРИНА»

ХАРЧИШИН Ольга

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9379-8300
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: okharchyshyn@gmail.com

Анотація. Дослідження базується переважно на власних записах останніх років із західних теренів України. Оповідачі виражають суть концепту «людська гідність» за допомогою низки мотифем: «знущання над людьми: побиття, тортури», «осквернення тіл загиблих», «позбавлення прав на гідні умови життя». Промовистою є також мотифема «людина не тварина», яка утверджує те, що унікальність людини в її володінні гідністю. 

Актуальність теми зумовлена важливістю осмислення основних ціннісних пріоритетів у процесі українського націєтворення та інтеграції в європейському просторі. 

Об’єктом дослідження є спогади та перекази про національно-визвольну боротьбу українців 1940—1960-х рр., записані від учасників чи очевидців цієї боротьби, а також від їхніх нащадків. 

Предметом дослідження є мотифема «людина не тварина» як фольклорне оприявлення концепту «людська гідність» у контексті подій середини ХХ ст. в Україні. 

Мета розвідки — виявити концепт «людська гідність» у досліджуваних спогадах та переказах на основі аналізу мотифеми «людина не тварина». 

Методологічною основою є методи польового фольклористичного дослідження, а також комплексний метод аналізу фольклорного тексту.

Ключові слова: людська гідність, концепт, мотифема, наратив, людина, тварина, цінність, українці, окупанти.

Надійшла 10.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Головатий С. Про людські права. Лекції. Київ: Дух і Літера, 2016. 760 с.
  • 2. Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015?find=1&text=%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81 (дата звернення: 28.04.2022).
  • 3. Конституція України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2% D1%80#Text
  • 4. Маніфест Організації Українських Націоналістів. URL: https://avr.org.ua/viewDoc/1377/ (дата звернення: 30.04.2022).
  • 5. Кісь О. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. 288 с.
  • 6. Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців. Записав і упоряд. Євген Луньо. Т. 1. Наконечне Перше. Наконечне Друге. Друге вид. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. 544 с.
  • 7. Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців. Записав і упорядкував Євген Луньо. Т. 2. Яворів. Львів: Растр-7, 2015. 1080 c.
  • 8. Повстанська боротьба у розповідях учасників та очевидців. Записав та упорядкував Євген Луньо. Технічне упорядкування — Петро Луньо та Леся Дуда. Т. 3. Бунів, Іваники, Калинівка, Поруденко, Наконечне Перше, Наконечне Друге. Львів; Дрогобич: Коло, 2021. 760 с. 
  • 9. Кузьменко О. Драматичне буття людини в укра­їнському фольклорі: концептуальні форми вира­ження (період Першої та Другої світових воєн). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 728 с.
  • 10. Луньо Є. Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини. Народознавчі зошити. 2011. № 1. С. 43—65.
  • 11. Луньо Є. Постать митрополита Йосифа Сліпого у розповіді співкамерника з Яворівщини. Народознавчі зошити. 2015. № 5. С. 1005—1016.
  • 12. Гавришко М. Жінки у національному підпіллі: внески і втрати. Українські жінки в горнилі модернізації. За заг. ред. О. Кісь. Харків, 2017. С. 204—232.
  • 13. Островерх М. Людина як «політична тварина» у філософській концепції Арістотеля. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Вип. 958-1. Серія: теорія культури і філософія науки. Вип. 44. Харків, 2011. URL: https://periodicals.karazin.ua/thcphs/issue/view/205 (дата звернення: 28.04.2022).
  • 14. Ле Бра-Шопар А. Філософський зоопарк: від отваринення до вилучення з людства. Пер. з фр. В. Шевченко. Київ: Пульсари, 2009. 312 с.
  • 15. Жулинський М. Моя Друга світова. Роман-хроніка в голосах. Київ: Ярославів Вал, 2017. 416 с.
  • 16. Сіщук М. Неначе писанка, село Зелена. Дрогобич: Посвіт, 2014. 458 с.
  • 17. Стрілецькі пісні. Упоряд., запис, вступ. ст. та додатк. О.М. Кузьменко. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. 640 с. + 32 с.: іл.
  • 18. Майдан. Пряма мова. Книга 1. Розшифр., упоряд. та прим. О.Ю. Чебанюк, О.Ю. Ковальової. Київ: Національний музей Революції Гідності, 2019. 448 с. (Усна історія Майдану).
  • 19. Майдан. Пряма мова. Книга 2. Запис інтерв’ю, упоряд. та прим. О.Ю. Чебанюк; розшифр. О.Ю. Чебанюк та О.Ю. Ковальової. Київ: Національний музей Революції Гідності, 2019. 448 с. (Усна історія Майдану).

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »