« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 314—326

УДК 94(477.83) 801.81

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.314

«ВІД ПШЕБРАЖА ДО КОПИЛЛЯ УКРАЇНА САМОСТІЙНА»: ФОЛЬКЛОРНИЙ НАРАТИВ ПРО КОЛКІВСЬКУ ПОВСТАНСЬКУ РЕСПУБЛІКУ НА ВОЛИНІ

ДЕМЕДЮК Марина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4415-002X
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mdemedyuk@gmail.com

Анотація. У статті розглядаються сюжети, мотиви та персонажі, які формують сприйняття Колківської повстанської республіки як осередку національно-визвольної боротьби українців у часи нацистської окупації. З’ясовано, що на території Маневицького р-ну Волинської обл. оповіді про Другу світову війну концентруються навколо сюжетів про утворення, існування та знищення повстанської адміністрації у Колках на навколишніх селах. Метою запропонованої розвідки є дослідження специфіки та трансформації образу Колківської повстанської республіки в уснотрадиційній прозі жителів Волинського Полісся. Об’єктом дослідження обрано фольклорні наративи, які авторка зафіксувала впродовж експедицій у 2018—2021 рр., а предметом — відображення у текстах подій, пов’язаних з існуванням повстанського осередку на Колківщині в умовах воєнного часу. Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму фольклору, а основними методами структурно-типологічний, метод концептуального аналізу. Використані опрацювання проблеми дослідження автобіографічних наративів у світовому та українському науковому дискурсі. Підкреслено, що в останні роки у зв’язку із розширенням предметного поля уснословеснознавства дослідження наративів на історичну тематику актуалізується і у фокусі українських фольклористичних розробок (праці Є. Луня, О. Кузьменко, О. Бріциної, Л. Халюк та ін.). На основі аналізу текстів з’ясовано, що у свідомості оповідачів період існування Колківської республіки не обмежується півріччям 1943 р., а ототожнюється із усім етапом боротьби повстанців проти нацистської та совєтської окупацій.

Ключові слова: фольклорний текст, наративи, Друга світова війна, Волинь, Колківська повстанська республіка.

Надійшла 29.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Маршрути поколінь: путівник героїчними стежками УПА на Волині. За ред. Л. Бондарук. Луцьк: Волинська мистецька агенція «Терен», 2003. 43 с.
  • 2. Коханська Г. З Україною в серці: спомини. Ред. П. Потічний, М. Посівнич. Львів; Торонто: Літопис УПA, 2008. 384 с.
  • 3. Семенюк С. Спогади про Колки в національно-виз­вольній боротьбі ОУН—УПА. Містечко Колки — важливий духовний осередок Волинського Полісся (до 800-річчя заснування). Луцьк, 1997. C. 59—65.
  • 4. Байда Т. Хрещені вогнем. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. 248 с.
  • 5. Мосійчук П. Спротив. Тернопіль: Підручники і посібники, 2018. 352 с.
  • 6. Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1939—1955). Торонто; Львів: Літопис УПА, 2014. 1069 с.
  • 7. Никончук О. Колківська республіка. Визвольний шлях. 2007. № 3. С. 77—88.
  • 8. Ковальчук В. Діяльність ОУН (б) та запілля УПА на Волині та південному Поліссі (1941—1944 рр.). Літопис УПА. Бібліотека. Торонто; Львів, 2006. Т. 7. 497 с.
  • 9. Новак М. Північно-західна округа Турів. Літопис УПА. Торонто: Літопис УПА, 1984. Т. 5. Кн. 3: Волинь і Полісся. Німецька окупація. С. 96—135.
  • 10. Бондарук Л. Колківська республіка свободи. URL: https://history.rayon.in.ua/topics/386270-kolkivska-respublika-svobodi (Дата звернення: 21.04.2022).
  • 11. Лабащук О. Здобутки та перспективи дослідження автобіографічних оповідей у фольклористиці. Studia methodologica. 2016. Вип. 43. С. 14—22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/studmethod_2016_43_4 (Дата звернення: 21.04.2022).
  • 11. Дем’ян Г. Степан Бандера і його родина в народних піснях, переказах та спогадах. Записи та упоряд. Григорій Дем’ян. Львів: Афіша, 2006. 568 с.
  • 10. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольк­лорі. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2010. 536 с.
  • 11. Луньо Є. Постать Романа Шухевича в оповідному фольклорі Яворівщини. Український визвольний рух; Центр досліджень визвольного руху, ІУ ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів: Мс, 2007. Збірник 10. С. 203—224.
  • 12. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 728 с.
  • 13. Халюк Л. Усні народні оповідання українців-пере­селенців Лемківщини, Холмщини, Підляшшя та Надсяння: жанрово-тематична специфіка, художні особливості. Київ, 2013. 216 с.
  • 10. Сокіл В. Фольклорна проза про голодомори ХХ ст. в Україні: парадигма тексту. Львів, 2017. 440 c.
  • 11. Літопис УПА. Нова серія. Т. 2: Волинь і Полісся: УПА та Запілля 1943—1944; HAН Укpaїни; Iнститyт yкpaїнськoї apxeoгpaфii тa джepeлoзнaвствa ім. М.C. Гpyшeвськoгo. Київ; Торонто: Лiтoпис УПA, 1999. 872 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »