« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 314—326

УДК 94(477.83) 801.81

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.314

«ВІД ПШЕБРАЖА ДО КОПИЛЛЯ УКРАЇНА САМОСТІЙНА»: ФОЛЬКЛОРНИЙ НАРАТИВ ПРО КОЛКІВСЬКУ ПОВСТАНСЬКУ РЕСПУБЛІКУ НА ВОЛИНІ

ДЕМЕДЮК Марина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4415-002X
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mdemedyuk@gmail.com

Анотація. У статті розглядаються сюжети, мотиви та персонажі, які формують сприйняття Колківської повстанської республіки як осередку національно-визвольної боротьби українців у часи нацистської окупації. З’ясовано, що на території Маневицького р-ну Волинської обл. оповіді про Другу світову війну концентруються навколо сюжетів про утворення, існування та знищення повстанської адміністрації у Колках на навколишніх селах. Метою запропонованої розвідки є дослідження специфіки та трансформації образу Колківської повстанської республіки в уснотрадиційній прозі жителів Волинського Полісся. Об’єктом дослідження обрано фольклорні наративи, які авторка зафіксувала впродовж експедицій у 2018—2021 рр., а предметом — відображення у текстах подій, пов’язаних з існуванням повстанського осередку на Колківщині в умовах воєнного часу. Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму фольклору, а основними методами структурно-типологічний, метод концептуального аналізу. Використані опрацювання проблеми дослідження автобіографічних наративів у світовому та українському науковому дискурсі. Підкреслено, що в останні роки у зв’язку із розширенням предметного поля уснословеснознавства дослідження наративів на історичну тематику актуалізується і у фокусі українських фольклористичних розробок (праці Є. Луня, О. Кузьменко, О. Бріциної, Л. Халюк та ін.). На основі аналізу текстів з’ясовано, що у свідомості оповідачів період існування Колківської республіки не обмежується півріччям 1943 р., а ототожнюється із усім етапом боротьби повстанців проти нацистської та совєтської окупацій.

Ключові слова: фольклорний текст, наративи, Друга світова війна, Волинь, Колківська повстанська республіка.

Надійшла 29.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Маршрути поколінь: путівник героїчними стежками УПА на Волині. За ред. Л. Бондарук. Луцьк: Волинська мистецька агенція «Терен», 2003. 43 с.
  • 2. Коханська Г. З Україною в серці: спомини. Ред. П. Потічний, М. Посівнич. Львів; Торонто: Літопис УПA, 2008. 384 с.
  • 3. Семенюк С. Спогади про Колки в національно-виз­вольній боротьбі ОУН—УПА. Містечко Колки — важливий духовний осередок Волинського Полісся (до 800-річчя заснування). Луцьк, 1997. C. 59—65.
  • 4. Байда Т. Хрещені вогнем. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. 248 с.
  • 5. Мосійчук П. Спротив. Тернопіль: Підручники і посібники, 2018. 352 с.
  • 6. Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1939—1955). Торонто; Львів: Літопис УПА, 2014. 1069 с.
  • 7. Никончук О. Колківська республіка. Визвольний шлях. 2007. № 3. С. 77—88.
  • 8. Ковальчук В. Діяльність ОУН (б) та запілля УПА на Волині та південному Поліссі (1941—1944 рр.). Літопис УПА. Бібліотека. Торонто; Львів, 2006. Т. 7. 497 с.
  • 9. Новак М. Північно-західна округа Турів. Літопис УПА. Торонто: Літопис УПА, 1984. Т. 5. Кн. 3: Волинь і Полісся. Німецька окупація. С. 96—135.
  • 10. Бондарук Л. Колківська республіка свободи. URL: https://history.rayon.in.ua/topics/386270-kolkivska-respublika-svobodi (Дата звернення: 21.04.2022).
  • 11. Лабащук О. Здобутки та перспективи дослідження автобіографічних оповідей у фольклористиці. Studia methodologica. 2016. Вип. 43. С. 14—22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/studmethod_2016_43_4 (Дата звернення: 21.04.2022).
  • 11. Дем’ян Г. Степан Бандера і його родина в народних піснях, переказах та спогадах. Записи та упоряд. Григорій Дем’ян. Львів: Афіша, 2006. 568 с.
  • 10. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольк­лорі. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2010. 536 с.
  • 11. Луньо Є. Постать Романа Шухевича в оповідному фольклорі Яворівщини. Український визвольний рух; Центр досліджень визвольного руху, ІУ ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів: Мс, 2007. Збірник 10. С. 203—224.
  • 12. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 728 с.
  • 13. Халюк Л. Усні народні оповідання українців-пере­селенців Лемківщини, Холмщини, Підляшшя та Надсяння: жанрово-тематична специфіка, художні особливості. Київ, 2013. 216 с.
  • 10. Сокіл В. Фольклорна проза про голодомори ХХ ст. в Україні: парадигма тексту. Львів, 2017. 440 c.
  • 11. Літопис УПА. Нова серія. Т. 2: Волинь і Полісся: УПА та Запілля 1943—1944; HAН Укpaїни; Iнститyт yкpaїнськoї apxeoгpaфii тa джepeлoзнaвствa ім. М.C. Гpyшeвськoгo. Київ; Торонто: Лiтoпис УПA, 1999. 872 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »