« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 287—293

УДК 929(477.83)”1960/2021″Є.Луньо:[39:378.4(477.83-25)ЛНУім.І.Франка]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.287

ЄВГЕН ЛУНЬО — ЩИРИЙ ПРИЯТЕЛЬ ЕТНОЛОГІВ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ГЛУШКО Михайло

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3520-8891
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: m.s.hlushko@gmail.com

Анотація. Використавши спогади та писемні свідчення, що зберігаються у домашньому архіві автора розвідки, відтворюємо історію особистої співпраці та ділових стосунків кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка з уродженцем м. Яворова Львівської області, провідним знавцем українського повстанського фольклору Євгеном Луньом. Актуальність теми зумовлена потребою складання літопису найважливіших подій на ниві народознавства в незалежній Україні, вивчення, використання та популяризації творчого доробку першорядних фахівців. Об’єкт наукових студій — життєвий і творчий шлях кандидата філологічних наук Євгена Луня, предмет дослідження — його співпраця з викладачами і студентами кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка, причетність до організації та проведення польових етнографічних досліджень на теренах Яворівщини. Застосувавши різні методи дослідження (інтерв’ю, польові спостереження, порівняльно-історичний аналіз тощо), з’ясовано, що роль особи в історії, зокрема і на ниві розвитку народознавства незалежної України, має важливе значення. Участь Євгена Луня в організації польових етнографічних експедицій-практик членів кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка сприяла тому, що вперше в історії української науки було зібрано значний масив етнографічних, фольклорних та лінгвістичних джерел про різні ділянки традиційно-побутової культури українців Яворівщини, що, відтак, дало змогу виокремити Надсяння як окремий етнографічний район України.

Ключові слова: Євген Луньо, Яворівщина, Надсяння, співпраця, кафедра етнології Львівського національного університету імені Івана Франка, польові етнографічні дослідження.

Надійшла 30.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Дацко В., Луньо Євген. Дацко В. Яворова віть. Літопис рідного краю у життєписах: енциклопедичний біографічний довідник. Львів: Логос, 2009. С. 217.
  • 2. Коваль-Фучило І. Луньо Євген Андрійович. Українська фольклористична енциклопедія. Гол. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2019. С. 489—490.
  • 3. Чікало О.І. Луньо Євген Андрійович. Українська фольклористична енциклопедія. Відп. ред. В. Сокіл. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2018. С. 459—460.
  • 4. Глушко М. Історіографія народознавчого дослідження Надсяння. Народознавчі зошити. 2017. № 2. С. 368—379.
  • 5. Глушко М., Хомчак Л. Надсяння: традиційна культура і побут (етнолінгвістичні скарби). Львів: І-нт українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2017. 591 с.
  • 6. Чікало О. Професійний і морально-етичний кодекс Євгена Луня (1960—2021). Народознавчі зошити. 2021. № 2. С. 500—502.
  • 7. Кузьменко О. Автобіографічний наратив як цінне джерело усної історії та жанрів оповідного фольклору Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців. Записав й упорядкував Євген Луньо. Т. 2: Яворів. Львів: Растр-7, 2015. 1080 с.; Народознавчі зошити. 2017. № 3. С. 737—741.
  • 8. Листування Романа Кирчіва і Григорія Дем’яна. Вст. ст., упоряд, та наук. ком. М. Глушка. Народознавчі зошити. 2000. № 3. С. 414—447.
  • 9. Луньо Є. Роман Кирчів і його роль у заснуванні відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України. Народознавчі зошити. 2000. № 3. С. 454—464.
  • 10. Луньо Є.А. Обрядово-звичаєвий фольклор Яворівщини: автореф. дис. […] канд. філол. наук. Київ, 1993. 19 с.
  • 11. Данилюк А. Шляхами України. Львів: Світ, 2003. 255 с.
  • 12. Хомчак Л.М. Лексика родинної обрядовості надсянських говірок: автореферат дис. […] канд. філол. наук. Львів, 2012. 20 с.
  • 13. Різник В.П. Назви їжі та кухонного начиння в говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя: автореф. дис. […] канд. філол. наук. Львів, 2017. 20 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »