« 2023. № 1 (168)

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169). С. 70—76

УДК 930.2(477)”18/19″:[81’42’38:001]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.070

НАУКОВИЙ СТИЛЬ АНТОНІЯ ПЕТРУШЕВИЧА (1821—1913)

РІЗУН Назар

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2878-2652
  • доктор філософії, кандидат історичних наук,
  • молодший науковий співробітник,
  • Львівська національна наукова бібліотека
  • України імені В. Стефаника,
  • відділ рукописів,
  • вул. Стефаника, 2, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: nrizun1991@gmail.com

Анотація. Актуальність теми полягає у важливості вивчення історіографічних стилів задля поглиблення нашого розуміння розвитку української історіографії та у відсутності присвячених науковому стилю А. Петрушевича праць. Метою статті є дослідження наукового стилю А. Петрушевича з урахуванням попередніх напрацювань, а також культурного та інтелектуального контекстів епохи. На основі конкретних прикладів зі славістичних праць ученого розглядаються особливості поєднання змістових і стильових елементів. Об’єктом дослідження є наукова спадщина А. Петрушевича в галузі славістики, а предметом — науковий стиль галицького історика. Методологія дослідження базується на принципах об’єктивності й історизму, використанні загальноісторичних, історіографічних і компаративних методів.

Висновки. Вдалося додатково підтвердити поширену в сучасній історіографії тезу про хоча б часткову приналежність А. Петрушевича до істориків-позитивістів. Завдяки розгляду матеріалів декількох слов’янознавчих праць ученого висвітлено конкретні приклади поєднання змістових і стильових елементів, а також наведено аргументи про наявність в його текстах ознак романтичних ідей. Найімовірніше, насамперед вони були характерні для найбільш ранніх, здебільшого славістичних досліджень А. Петрушевича.

Ключові слова: текст, науковий стиль, Антоній Петрушевич, романтизм, позитивізм, історіографія.

Надійшла 5.01.2023

Список використаних джерел

  • 1. Ясь О. Історик і стиль. Визначні постаті українського історіописання у світлі культурних епох (по­ча­ток XIX — 80-ті роки XX ст.): Монографія: у 2 ч. За ред. В. Смолія. Ч. 1. Київ: НАН України; Ін-т історії України, 2014.
  • 2. Ясь О. Романтизм і український гранд-наратив. Ейдос. 2008. № 3. С. 207—226.
  • 3. Королько А. Культові пам’ятки Галичини, Буковини й Молдавії в історико-краєзнавчих дослідженнях Антонія Петрушевича. Карпати: людина, етнос, цивілізація. 2014. № 5. С. 238—247.
  • 4. Королько А. Церковна історія Галичини в наукових дослідженнях Антонія Петрушевича. Карпати: людина, етнос, цивілізація. 2017—2018. № 78. С. 414—430.
  • 5. Галас Б. До портрета А. Петрушевича як лексикографа і громадського діяча, Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. Збірник наукових праць. 2010. № 14. С. 34—39.
  • 6. Булик Н. Археологічні осередки Львова (1875—1914): наукові пошуки та польові здобутки. Археологічні дослідження Львівського університету. 2008. № 11. С. 209—237.
  • 7. Булик Н. Археологія у науковій спадщині Антона Петрушевича. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2011. № 15. С. 415—428.
  • 8. Колосовська О. Формування славістичної бібліотеки Антона Петрушевича. Проблеми слов’янознавства. 2004. № 54. С. 190—201.
  • 9. Галик В. Співробітництво Івана Франка з провідним діячем Ставропігійського інституту Антоном Петрушевичем. Вісник Прикарпатського університету. Серія «Історія». 2012. № 21. С. 19—26.
  • 10. Королько А. Стародавній Галич в історико-краєзнавчих студіях А. Петрушевича. Вісник Прикарпатського університету. Серія «Історія». 2000. № 3. С. 159—166.
  • 11. Королько А. А. Петрушевич — дослідник буковинської та молдавської старовини. Питання історії України. Збірник наукових статей. Т. 4. 2000. С. 383—386.
  • 12. Оленич Я. Галицька історична славістика у 1830—1894 роках: предмет та методологія дослідження. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2015. № 24. С. 136—143.
  • 13. Куций І. Українська науково-історична думка Галичини (1830—1894 рр.): рецепція національної історії. Тернопіль: Джура, 2006. 220 с.
  • 14. Поліщук Ю. Українська романтична історіографія у дослідженнях Мирона Кордуби. Емінак: Науковий щоквартальник. Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. 2017. № 2 (3). С. 84—91.
  • 15. Скринник М. Ідейне підґрунтя українського романтизму. Записки НТШ. Т. 222. Праці історико-філо­софської секції. С. 201—215.
  • 16. Яковенко Н. Вступ до історії. Київ: Критика, 2007. 376 с.
  • 17. Тиміш Л. Наукова спадщина Антона Петрушевича в оцінці Івана Франка. Дрогобицький краєзнавчий збірник. 2005. № 9. С. 61—66.
  • 18. Мельник Я. «Без батька, без матері». Антін Петрушевич: Сильветка Івана Франка. Українське літературознавство. 2010. № 72. С. 239—267.
  • 19. Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Відділ рукописів (далі — ЛННБУ ВР). Ф. 77. Оп. 4. Спр. 790. П. 74. 8 арк.
  • 20. Петрушевич А.C. Словене, ихъ древнія жилища и образованіе между ними первыхъ словенскихъ госу­дарствъ. Семейная библиотека. Ежемѣсячное сочиненіе посвященное исторіи, литературѣ, общепо­лез­нымъ свѣдѣні­ямъ и дѣламъ народнымъ. 1855. № 1. С. 1—11.
  • 21. Федорів І., Оленич Я. Проблеми етногенезу та державотворення слов’янських народів у науковій спад­щині Антона Петрушевича. Україна—Європа—Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. Вип. 16. У 2 ч. Ч. 2. Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2015. С. 158—162.
  • 22. ЛННБУ ВР. Ф. 77. Оп. 4. Спр. 873. П. 86. 6 арк.
  • 23. Петрушевич А.С. «Было-лы у языческихъ словенъ божество названное Есе?». Вѣстникъ «Народного дома». 1904. № 261 (12). С. 1843—1844.
  • 24. Петрушевич А.С. Было-лы у языческихъ словенъ божество названное Есе? Вѣстникъ «Народного дома». 1905. № 1. С. 2—4.
  • 25. ЛННБУ ВР. Ф. 77. Оп. 4. Спр. 877. П. 86. 2 арк.
  • 26. Петрушевич А.С. О древнѣйшихъ изображеніяхъ божества Солнца у скандинавскихъ Нѣмцевъ и у сѣвер­ныхъ Словенъ. Вѣстникъ «Народного дома». 1905. № 9. С. 133—136.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »