« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 995—1002

УДК 398.3(=161.2:477.86):[630*28:635.8]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.995

ТРАДИЦІЇ ЗБИРАННЯ ГРИБІВ НА ПОКУТТІ (за матеріалами польових досліджень Городенківського р-ну)

ЦУРКАН Мар’яна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-4267-5157
  • rандидатка історичних наук,
  • молодша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, Львів, 79000, Україна,
  • Контакти: e-mail: mariana_tsyrkan@gmail.com

Анотація. Мета статті — висвітлити традиції збирання грибів на Покутті. Виокремлено локальні назви та ієрархію грибів, які збирали покутяни. Розглянуто поділ грибів на окремі групи. Досліджено поведінку грибників у лісі й табуїстичні обмеження, пов’язані зі збиранням грибів на Покутті. Охарактеризовано головні способи обробки та зберігання грибів на зимовий період. З’ясовано, що традиційними методами зберігання грибів мешканцями Покуття було сушіння та соління, а інноваційними стали консервування та заморожування. Визначено хронологічні межі появи модерних способів зберігання грибів на Покутті.

Об’єктом дослідження є продукт збиральництва — гриби та природні, кліматичні й географічні явища та процеси, що позначалися на функціонуванні цього допоміжного заняття на Покутті. Предмет наукової розвідки — з’ясувати архаїчні світоглядні елементи та народні знання про збирання грибів на Покутті та їх збереженість на сучасному етапі збиральництва. Джерельною базою статті є матеріали власних польових етнографічних досліджень авторки 2016 року у селах Городенківського району Івано-Франківської області, а також наукові розвідки вчених ХІХ—ХХІ ст. Хронологічні рамки пропонованої розвідки охоплюють кінець ХІХ ст. — початок ХХІ ст. Методологія дослідження базується на теоретичному та історичному аналізі, принципі наукової об’єктивності, систематизації та спостереженнях автора.

Ключові слова: Покуття, етнографія, допоміжні заняття, збирання грибів, гриби, «ворочок», «міщур».

Надійшла 29.06.2023

Список використаних джерел

  • 1. Дмитренко А. Жіночі трудові спеціалізації: збиральництво. Народна культура українців: життєвий цикл людини. Історико-етнологічне дослідження: у 5-ти т. За ред. Марини Гримич: Зрілість. Жіноцтво. Жіноча субкультура. Київ: Дуліби, 2012. Т. 3. С. 20—51.
  • 2. Кирчів Р. Покуття як історико-етнографічний регіон України. Народознавчі зошити. 2017. № 1 (133). С. 3—20.
  • 3. Kolberg O. Роkuсіе. Obraz etnograficzny. Kraków: Drukarnia Universztetu Jagiellońskiego, 1882. T. I. 360 s.
  • 4. Mrochko X.Fr. Sniatyńszczyzna. Przyczynek do etnografii krajowej. Lwów: Z drukarni Władysława Łozińskiego, 1897. T. I. 84 s.
  • 5. Бажанський М. Краса Снятинщини (ріки, потоки, ліси, луги, сади, міста і села та висока матеріальна і духовна культура їхніх жителів). Гаслова енциклопедія. Дітройть, 1982. 272 с.
  • 6. Сапеляк О. Харчування покутян. Народознавчі зошити. 2017. № 1 (133). С. 136—153.
  • 7. Тарас Я. Харчування в сімейному побуті та календарній обрядовості на Покутті. Народознавчі зошити. 2017. № 1. 2023. С. 44—57.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »