« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 1134—1143

УДК [930.25:39](=161.2:71)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.1134

ЗБИРАЧКА УКРАЇНСЬКО-КАНАДСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ ДЖОАН МАРҐЕЛ

ГРИМИЧ Марина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7028-4879
  • докторка історичних наук, професорка,
  • Національний центр народної культури
  • «Музей Івана Гончара»,
  • вул. Лаврська, 19, 01015, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: hrymych@gmail.com

Анотація. Мета статті — ввести в науковий обіг інформацію про канадську збирачку українсько-канадського фольклору Джоан Марґел, тобто розкрити досить рідкісний як для Канади випадок збирацької практики, суб’єктом якої є не професійна дослідниця, афілійована з певною інституцією, а приватна особа, незалежна збирачка. Її збирацька діяльність зосереджується на території, де пройшло її дитинство та юність — село (згодом містечко) Райкрофт, розташоване в так званій Країні Мирної річки (Альберта, Канада). Це північна межа розселення українців в Західній Канаді. На відміну від району компактного проживання українців у Східно-Центральній Альберті, це малодосліджений регіон в канадській україністиці. Матеріали дослідниці-аматорки представляють значний інтерес, в чому виявляється актуальність дослідження. В тому районі українці жили не компактно, а черезсмужно, тому в ньому є своя культурна локальна специфіка. Об’єкт дослідження — збирацька діяльність Джоан Марґел, а предмет дослідження — різні галузі українсько-канадської культури фермерських околиць 1920—1960 років, зібрані через інтерв’ю з так званими олд-таймерами (old timers) і охоплюють такі теми, як піонерське гомстерество та фермерство, календарна та сімейна обрядовість, звичаєвість, музика стилів old time та blue grass тощо. Стаття написана за матеріалами фонду Джоан Марґел в Архіві українського фольклору імені Богдана Медвідського Альбертського університету (Канада), співупорядником яких є авторка статті, а також за матеріалами інших архівних збірок та інтерв’ю із записувачкою. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: Джоан Марґел, збирачі фольклору, українсько-канадський фольклор.

Надійшла 21.06.2023

Список використаних джерел

  • 1. How do folklorists define folklore. What is Folklore: A Project of the American Folklore Society. URL: https://whatisfolklore.org/how-folklorists-define-folklore/.
  • 2. Приймак Т. Ярослав Богдан Рудницький та КанадаЯрослав Богдан Рудницький та Канада. Історіографічні дослідження в Україні. 2020. Вип. 31. С. 71—77. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456­789/182335.
  • 3. Климаш Р.-Б. Українська народна культура в канадських преріях. Наук. ред. М. Гримич.Київ: Дуліби, 2013. 320 c.
  • 4. Гримич М. Нариси з українсько-канадської фольклористики: Богдан Медвідський. Київ: Дуліби, 2016. 312 c.
  • 5. Andriy Nahachewsky. Curriculum vitae. URL: https://ualberta.academia.edu/ANahachewsky/Curricu­lum Vitae/.
  • 6. Nahachewsky A. Kule Centre for Ukrainian and Canadian Folklore. Ethnologies. 2007. № 29 (1—2). С. 331—336.
  • 7. Фотій Н. Архів українського фольклору імені Богдана Медвідського Центру українського та канадського фольклору імені Петра і Дорис Кулів при Університеті Альберти. Вісник Львівського університету. Серія: Мистецтвознавство. 2011. Вип. 10. С. 253—258. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_Mistec_20­11_­10_19.
  • 8. Чернявська М. На перетині світів: Архів українського фольклору ім. Богдана Медвідського. Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162). С. 1441—1456.
  • 9. Prairie Centre for the study of Ukrainian heritage. URL: https://pcuh.stmcollege.ca/.
  • 10. Ukrainian Cultural Heritage Village. Official Visitor Guide. Edmonton: Ukrainian Cultural Heritage Village, 2015.
  • 11. Климаш Р.-Б. Українська народна культура в канадських преріях. Наук. ред. М. Гримич.Київ: Дуліби, 2013. 320 c.
  • 12. Oral History of Sociocultural Change amongst Ukrainian Canadians on the Prairies. URL: https://pcuh.stmcol­lege.ca/programs-and-projects/oral-history-initiatives/sociocultural-change/.
  • 13. Nahachewsky A. Local culture and diversity on the prairies: a project report. Culture locale et diversitu dans les prairies: rapport. Edmonton: Friends of the Ukrainian Folklore Centre, 2005.
  • 14. Білаш Р. Перші українські поселення в Альберті (Канада): вплив географічних особливостей місцевості на оформлення життєвого простору українців. Студії з архівної справи та документознавства. 2007. Т. 15. С. 64—70. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sasd_20­07_­15_11.
  • 15. Kononenko N. Ukrainian Ritual on the Prairies: Growing a Ukrainian Canadian Identity. McGill-Queen’s Uni­ver­sity Press, 2023.
  • 16. The Sanctuary Project University of Alberta. URL: https://livingcultures.ualberta.ca/sanctuary/.
  • 17. Bohdan Medwidsky Ukrainian Folklore Archives. Joan Margel collection, 0261.
  • 18. Приватний архів Марини Гримич. Канадська колекція. Райкрофт. 2008, 2010. Інтерв’ю Марини Гримич з Джоан Марґел №№ 1—4. Зафіксовані 25—26 жовтня 2008 р. та 1—2 квітня 2010 р.
  • 19. Bohdan Medwidsky Ukrainian Folklore Archives. Local Culture collection. 2004. Interviews Serhii Kozakov with Joan Margel, UF 2004-091-0722, UF 2004-091-0729, UF 2004-091-0730, UF 2004-091-0734, UF 2004-091-0754, 2004-091-0778.
  • 20. Приватний архів Марини Гримич. Канадська колекція. Райкрофт 2008, 2010. Інтерв’ю Марини Гримич з Джоан Марґел № 1. Зафіксоване 1 квітня 2010.
  • 21. Bohdan Medwidsky Ukrainian Folklore Archives. Local Culture collection. 2004. UF 2004-091-0722. Interview Serhii Kozakov with Joan Margel. № 1. Зафіксоване 9 липня 2004.
  • 22. Приватний архів Марини Гримич. Канадська колекція. Райкрофт 2008, 2010. Інтерв’ю Марини Гримич з Джоан Марґел № 2. Зафіксоване 1 квітня 2010.
  • 23. Meyer A., Witkamp A., Pйcoud A. People on the move: Handbook of selected terms and concepts. 2008. UNESCO Digital Library. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000163621.
  • 24. New Beginnings. Descendants of Rudeichuk. Reunion 3, 3rd Generation. Introduction by Joan Margel. Wakaw. Saskatchewan. 1992.
  • 25. Гримич М.В. Агатангел Кримський та Іван Лисак: досвід партнерської співпраці дослідника й респондента. Народна культура українців: життєвий цикл людини. Історико-етнологічне дослідження. Наук. ред. М. Гримич: у 5-ти т. Т. 4: Зрілість. Чоловіки. Чоловіча субкультура. Київ: Дуліби, 2013. С. 490—498.
  • 26. N/n. Ukrainian Ethnography News. Vol. 4. 1999.
  • 27. Приватний архів Марини Гримич. Канадська колекція. Райкрофт 2008, 2010. Інтерв’ю Марини Гримич з Джоан Марґел № 3. Зафіксоване 1 квітня 2010.
  • 28. Wheatfields and Wildflowers: A History of Rycroft and Surrounding school districts. Ed. Rycroft History Book Committee. Rycroft (Alta): Friesen Printers. 1984. 628 p.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »