« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 154—158

УДК 745.51:008(477.83/.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.154

СОЦІАЛЬНІ ТА ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА В ГАЛИЧИНІ: ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТОЛІТТЯ

ОДРЕХІВСЬКИЙ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3581-4103
  • доктор мистецтвознавства, професор, Львівський державний
  • університет фізичної культури імені Івана Боберського,
  • кафедра хореографії та мистецтвознавства,
  • вул. Костюшка, 11, 79007, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: odre2010@ukr.net

Анотація. Мета статті —показати соціальні та економічні умови розвитку мистецтва в Галичині першої третини ХХ століття як особливого періоду в історії українського мистецтва.

Методологія дослідження ґрунтуються на загальних наукових принципах: системності, достовірності, історизму, логічності. Для аналізу соціально-культурних процесів і розвитку мистецтвав Галичині у першій третині ХX ст. домінуючими є порівняльно-історичний і культурологічний методи.

Результати. На початку ХХ століття ми спостерігаємо піднесення у розвитку мистецтва в Галичині. Значний вклад у фінансування культури і мистецтва в Галичині цього періоду внесли українські емігранти із американського континенту. Було відкрито низку художніх шкіл із навчання пластичних мистецтв, архітектури, хореографії та інших виявів мистецтв. Особлива увага приділялася розвитку та пропаганди українських мистецьких традицій, зокрема у художньо-педагогічній діяльності в різьбярських, ткацьких, хореографічних та інших мистецьких школах.

Ключові слова: Галичина, розвиток мистецтва, хореографія, засади танцю, художня культура, різьблення, мистецька школа, національні традиції.

Надійшла 15.12.2023

Список використаних джерел

  • 1. Дорошенко Д. Нарис історії України: в 2 т. Київ: Глобус, 1991. Т. 2. 349 с.
  • 2. Крип’якевич І. Історія України. Львів: Світ, 1990. 519 с.
  • 3. Нога О. Український стиль в церковному мистецтві Галичини кінця ХІХ — початку ХХ століть. Львів: Українські технології, 1999. 160 с.
  • 4. Нога О., Яців Р. Мистецькі товариства, об’єднання, угрупування, спілки Львова (1860—1998): Матеріали до довідника. Львів: Українські технології, 1998. 128 с.
  • 5. Одрехівський Р. Мистецтво як художньо-естетичний феномен сакральної культури українців Галичини. Народознавчі зошити. Львів. 2023. № 2 (170). С. 379—385. DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.379.
  • 6. Субтельний О. Україна: історія. Київ: Либідь, 1991. 512 с.
  • 7. Шмагало Р. Мистецька освіта в Україні середини ХІХ — середини ХХ ст.: cтруктурування, методологія, художні позиції. Львів: Українські технології, 2005. 526 с.
  • 8. Шабаліна О. Розвиток українського хореографічного мистецтва на початку ХХ ст.: джерела та тенденції. Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 28. С. 263—273.
  • 9. Квас О., Марушка М. Навчання дітей та молоді українських народних танців у Галичині (1919—1939). Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. 2021. Випуск 35. С. 102—109.
  • 10. Лемківщина: Земля. Люди. Історія. Культура: в 2 т. Редактор Б. Струмінський. Записки наукового товариства ім. Шевченка. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто: Видано коштом і заходами Організації Оборони Лемківщини в ЗCА. Перший відділ у Нью-Йорку, 1988. Т. 1. 568 c.; т. 2. 495 c.
  • 11. Енциклопедія українознавства: слов. частина: в 11 т. Гол. ред. Кубійович В. Перевид. в Україні. Львів, 1993—2003.
  • 12. Тарнович Ю. Лемківщина. Матеріальна культура. Краків: Українське видавництво, 1941. 168 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »