« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 180—188

УДК 738.3/.5.071.1.02.03(=161.2:71)”19/20″:929

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.180

ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ МОЗАЇКИ ТА КЕРАМІКИ ІРЕНИ РОМАНИ НОСИК

ПАВЛИШИН Анастасія

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-4316-3144
  • магістриня мистецтвознавства, аспірантка 023 ОДР,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: pereskokova.nastia@gmail.com

Анотація. У статті розкрито художні особливості мозаїки та кераміки у творчості української художниці з діаспори Ірени Романи Носик. Розглянуто короткі біографічні відомості про художницю, її творчу діяльність. Аналізується творчий доробок мисткині з типологізацією за жанровим принципом. Перша група — мозаїки на історичну та міфологічну тематику, друга група — анімалістичні, натюрмортні, пейзажні мозаїчні панно, третя група — абстрактні композиції. Мета роботи — переосмислити майстерно створені образи у сучасному прочитані. Об’єктом дослідження є художня мозаїка та кераміка як один з видів декоративно-прикладного мистецтва а предметом — конкретні твори Ірени Носик. Методологічною основою дослідження було обрано комплексний підхід, який обумовив поєднання історичного та формально-мистецького дискурсів, з пріоритетом мистецтвознавчого аналізу. Територія дослідження охоплює Канаду та Україну.

Виявлено закономірність впливу архетипів культури як сталих образів для зображання. Наведено загальну характеристику головних персонажів зображення в кераміці мисткині, зокрема тварини: баран, кінь, павичі, а також фантастичні звірі, зокрема жар-птиці; рослини: соняхи, дубове листя, виноградне листя, калиновий цвіт; різноманітні геометричні фігури: зірки, хрести, кола, спіралі, лінії. У висновках зроблено підсумки дослідження щодо творчість Ірени Носик, яка є надзвичайно різновидовою та плідною та ґрунтується на професійному знанні історії мистецького розвитку.

Ключові слова: художні особливості мозаїки та кераміки,мистецтво Ірени Романи Носик, українська діаспора Канади.

Надійшла 15.12.2023

Список використаних джерел

  • 1. Сотська Г., Шмельова Т. Мозаїка. Словник мистецьких термінів. Херсон: Стар, 2016. 52 с.
  • 2. Шмагало Р. Декоративне мистецтво і еко-дизайн: філософсько-освітні основи розвитку і сучасні виклики. Art and Design. 2020. № 4 (12). С. 185—194.
  • 3. Даревич Д. «Мистецтво і мікроскоп у житті та творчості Ірени Носик». Західноканадський збірник. За ред. А. Недашківської і М. Сороки. Едмонтон; Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2020. Т. XLVIIІ. Ч. 8. С. 119.
  • 4. Шевченко Т. Зібрання творів: у 6 т. Київ: Наукова думка, 2003. Т. 2. С. 343.
  • 5. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Т. 4: Літній цикл. Вінніпег; Торонто: Укр. Нац. Вид. Ком., 1957. 178 c.
  • 6. Райська Є. Інтерв’ю з Іриною Цвілик-Серьогіна. «Жити (з) мистецтвом». URL:https://livingbyart.online/istorii/uzhytkove-mystecztvo/iryna-czvilyk-serohina/.
  • 7. Лащук Ю. Гуцульська кераміка. Київ: Держбудвидав УРСР, 1956. 82 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »