« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 620—644

УДК 391.9:[746.3:2-169](=161.2)(045)

DOI https://doi.org/10.15407/

АРХАЇКА ТРАДИЦІЙНОЇ ВИШИВКИ. МІФОЛОГІЯ СЮЖЕТУ: «ДИВО З КОРОВ’ЯЧОЮ ГОЛОВОЮ»

ТЕМЧЕНКО Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3999-9459
  • доктор історичних наук, доцент, професор, Черкаський
  • національний університет імені Богдана Хмельницького,
  • кафедра історії України,
  • бульвар Шевченка, 81, 18000, м. Черкаси, Україна,
  • Контакти: e-mail: temchen@ukr.net

Анотація. Здійснено спробу дешифрувати міфологічні смисли сюжету української вишивки «диво з коров’ячою головою».

Мета публікації полягає у відтворенні значення прототексту, поодинокі варіації якого дійшли до нашого часу, що гіпотетично може складати смисловий елемент космогонічного міфу перших землеробів і осілих скотарів.

Методи дослідження стосуються аналізу сучасних текстів і зображень, їхнього порівняння з дотичними сюжетами вишивки, архітектури і графічного протописьма.

Отримані результати. Дешифрування первинного значення орнаменту є гіпотетичним і пояснюється обмеженою кількістю рушників з аналогічним сюжетом. Вірогідним є припущення, що сюжет «диво з коров’ячою головою» є ілюстрацією архаїчного міфу про творення світу. Міфологема «корови» є однією з головних у магії чарування, оскільки складає смислову пару «жінка-корова» і поширюється на інші культурні концепти, як от: запліднення, народження і достаток. У космогонічних концепціях давніх землеробів корова асоціюється із вселенською матір’ю, є втіленням планетарної богині, яка небесним молоком (дощем) живить землю. Можливо, що міф про матір-корову реалізується в обрядах народження сонця, в якому жриця в рогатій масці виконує ритуальні дії. Рудименти існування таких ритуалів простежується на прикладі весільного жіночого одягу, де наречена має наслідувати дії Великої Богині.

Ключові слова: Баат, графема, «Диво», жіночий костюм, замовляння, Калевала, качка, казка, «кичка», колядка, корова, «коров’як», літера «Ж», магія, міф, обряд, олень, орнамент, полотно, павутинка, рушник, сонце, трипільці.

Список використаних джерел

  • 1. Китова С. Полотняний літопис України. Семантика орнаменту українського рушника. Черкаси: Брама, 2003. 223 c.: іл. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Kytova_Svitlana/Polotnianyi_litopys_Ukrainy/ (дата доступу 05.07.2025).
  • 2. Коновалова О.В. Антропоморфні мотиви української народної орнаментики. Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2015. 156 с. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/16433/1/Konovalova.pdf (дата доступу 06.07.2025).
  • 3. Даниленко В.Н., Шилов Ю.А. Начала цивилизации. Космогония первобытного общества. Праистория Руси. URL: https://readli.net/nachala-tsivili­zatsii-kosmogoniya-pervobyitnogo-obshhestva-praisto­riya-rusi/ (дата доступу 07.07.2025).
  • 4. Ґейштор Александр. Слов’янська міфологія. Пер. з польськ. Київ: Кліо, 2014. 416 с.: іл. URL: http://search.nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0006759 дата доступу 07.07. 2025).
  • 5. Причепій Є. Образ «богині-оленя» у геометричних орнаментах жіночих сорочок Поділля. Культурологічна думка. Збірник наукових праць. Т. 16. № 2. 2019. С. 110—127. URL: https://www.culturology.academy/obraz-bogini-olenya-u-geometrichnih-orna­men­tah-zhinochih-sorochok-podillya.html (дата доступу 07.07.2025).
  • 6. Українські приказки, прислів’я і таке інше. Збірники О.В. Марковича та інших. Уклав М. Номис. Упоряд., прим. та вст. ст. М.М. Пазяка. Київ: Либідь, 1993. 766 с.
  • 7. Польові матеріали автора: с. Капустине, Шполянського р-ну, Черкаської обл., записано від Сімак Лідії Ничипорівни, 1926 р. н. Науково-дослідний інсти­тут селянства та вивчення аграрної історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Музей усної історії. URL: http://ndis.cdu.edu.ua/index.php/naukova-diialnist/muzei-usnoi-istorii/etnohrafichnyi-fond/materialy-kom­pleks­noi-kushchovoi-ekspedytsii-s-kapustyne-shpoli­anskoho-raionu-1997-r-zapys-temchenka-ai-kapustyne-simak-lidiia-nychyporivna-1926-r-n-kapustyna-2 (дата доступу 09.08.2025).
  • 8. Кэмбелл Джозеф. Богини. Тайны женской божественной сущности. URL: http://flibusta.site/b/ 540112/read (дата доступу 20.08.2025).
  • 9. Крошечка Хаврошечка. Українська народна казка Бой­ківщини. Записав, упорядкував і літературно опра­цював Микола Зінчук. URL: https://proridne.org/%­D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%­D1% 97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%­D1%­96%20%D0%BD%­D0%B0%­D1%­80% D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%­­D0% BA%D0%­B0%­D0%­B7%D0%­BA%D0%B8/% D0%­9A%­D1%80%­D0%BE%D1%88%D0% B5%D1%87%­D0%­BA%­D0%B0%20%D0% A5% D0%B0%D0%B2%D1%­80%D0%BE%D1% 88%D0%B5%D1%87%D0%BA%­D0%B0.html (дата досту­пу 02.08.2025).
  • 10. Науково-дослідний інститут селянства та вивчення аграрної історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Музей усної історії. URL: https://ndis.cdu.edu.ua/index.php/naukova-diialnist/muzei-usnoi-istorii/etno­hra­fich­nyi-fond/materialy-etnohrafichnykh-zapysiv-zdiis­nenykh-solodarem-oleksandrom-1969-r-n (дата доступу 02.08.2025).
  • 11. Hornung Erik; Lorton David. The Secret Lore of Egypt: Its Impact on the West. Cornell University Press, 2001. С. 17. URL: https://archive.org/details/secretlo­reofe­gyp00­horn/ page/16/mode/2up (дата доступу 17.07. 2025).
  • 12. Бурдо Н. Сакральний світ трипільської цивілізації. Київ, 2005. 305 с. URL: https://spadok.org.ua/bo­oks/Sakralnyi_svit_trypilskoi_tsyvilizatsii.pdf (дата доступу 23.02.2025).
  • 13. Kolberg Oskar. Dzieła wszystkie. Tom 5. Krakowskie cz. I. Kraków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1871. URL: https://polona.pl/item-view/e446caaa-1fdc-4dce-9d94-e29e­8e­790c­5a?page=277 (дата доступу 20.08.2025).
  • 14. Murray Margaret Alice. The witch-cult in Western Europe: a study in anthropology. Oxford at the Clarendon Press, 1921. URL: https://archive.org/details/witchcultinweste00murr або https://www.gutenberg.org/files/20411/ 20­411-h/20411-h.htm (дата доступу 20.08. 2025).
  • 15. Берегова Ольга. Символы славян. URL: https://coollib.in/b/227749-olga-beregova-simvolyi-slavyan/read (дата доступу 20.08.2025).
  • 16. Голан А. Миф и символ. URL: http://82.194.16.162:8080/xmlui/bitstream/han­dle/123456789/933/Qolan%20mif_simvol.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата доступу 19.07. 2025).
  • 17. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. Москва: Академический Проект, 2013. 640 с. URL: https://slowianskamitologia.wordpress.com/wp-content/uploads/2020/12/rybakov_b_a_-_yazychestvo_drev­nikh_slavyan.pdf (дата доступу 21.07.2025).
  • 18. Kregždys Rolandas. Pseudomitologemos «Milda» kilmė. Baltu filoloģija. 2021. T. XXX. № 1—2. P. 26—51. URL: https://www.apgads.lu.lv/fileadmin/user_upload/ lu_portal/apgads/PDF/BF/BF30/BF-30-02-Kregzdys.pdf (дата доступу 21.07.2025).
  • 19. Журавлев А.Ф. Язык и миф. Лингвистический комментарий к труду А.Н. Афанасьева «Поэтические воззрения славян на природу». Отв. ред. С.М. Толстая. Москва: Индрик, 2005. 1004 с. (Традиционная духовная культура славян. Современные исследования). URL: https://www.rulit.me/author/zhuravlev-anatolij-fedorovich/yazyk-i-mif-lingvisticheskij-kommentarij-k-trudu-a-n-afanaseva-poeticheskie-vozzreniya-slavyan-na-pr-download-284368.html (дата доступу 21.07.2025).
  • 20. Михайло Худаш. Походження імен та релігійно-міфологічні функції давньоруських і спільносло­в’янських язичницьких божеств. Львів, 2012. 1063 с.
  • 21. Калыгин В.П. Этимологический словарь кельтских теонимов. Под отв. ред. К.Г. Краснухина. Москва: Наука, 2006. 183 с. URL: http://books­share.net/books/lunguistics/kaligin-vp/2006/files/etimilo­gicheskiyslovar2006.pdf (дата доступу 21.07. 2025).
  • 22. Lajoye Patrice. Mythologie et religion des slaves païens. Paris: Les Belles Lettres, 2022. 202 p.
  • 23. Blažek Václav. Celto-Slavic Parallels in Mythology and Sacral Lexicon. In: Parallels between Celtic and Slavic. Proceedings of the First International Colloquium of Societas Celto-Slavica. Coleraine: Graham & Heslip 2006. P. 75—85.
  • 24. Клейн Л.С. Воскрешение Перуна. К реконструкции славянского язычества. СПб.: Евразия, 2004. 480 с. URL: https://archive.org/details/Kleyn_The_Resur­rec­tion_of_Perun/mode/2up (дата доступу 21.07. 2025).
  • 25. Науково-дослідний інститут селянства та вивчення аграрної історії Черкаського національного уні­верситету імені Богдана Хмельницького. Музей усної історії. URL: https://ndis.cdu.edu.ua/index.php/naukova-diialnist/muzei-usnoi-istorii/tematychnyi-fond/viruvannia-pro-khudobu-khudoba (дата доступу 27.07.2025).
  • 26. Науково-дослідний інститут селянства та вивчення аграрної історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Музей усної історії. URL: https://ndis.cdu.edu.ua/index.php/naukova-diialnist/muzei-usnoi-istorii/etno­hra­fichnyi-fond/materialy-kompleksnoi-kushchovoi-ekspedytsii-s-kapustyne-shpolianskoho-raionu-1997-r-zapys-temchenka-ai-kapustyne-simak-lidiia-nychy­porivna-1926-r-n-kapustyna-2 (дата доступу 27.07. 2025).
  • 27. Воропай О. Звичаї нашого народу. Весна. URL: https://www.ukrlegenda.org/zvychai_nashoho_narodu/zaklykannja_vesny.php (дата доступу 20.08.2025).
  • 28. Темченко А. Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці». 2021. Матеріали до української етнології, 20 (23), 118—125. URL: https://mue.etnolog.org.ua/2021-rik/20-23/2451-z-istoriyi-ta-teoriyi-ukrayino­znav­chykh-studiy/5462-mifosemantyka-i-mifosiuzhetyka-narodnoi-kartyny-kozak-z-divchynoiu-bilia-krynytsi (дата доступу 20.08.2025).
  • 29. Энциклопедия Брема. Буйволовый скворец (Bupha­gus). URL: https://web.archive.org/web/ 20160­304­192134/http://www.povodok.ru/encyclo­pedia/brem/art3430.html (дата доступу 19.07.2025).
  • 30. Грушевський Михайло. Історія української літера­тури: в 6 т. 9 кн. Київ, 1994. Т. 4. Кн. 2. С. 34—82. URL: http://litopys.org.ua/hrushukr/hrush414.htm (да­та доступу 19.07.2025).
  • 31. Староукраїнські релігійні роздуми про Бога. Видавництво «Павутинонька». Нью Йорк; Львів; Київ; Харків; Москва, 2004. URL: https://www.pisni.org.ua/songs/130000.html (дата доступу 19.07.2025).
  • 32. Грінченко Борис. Словник української мови. URL: https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1937)/%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8 (дата доступу 19.07.2025).
  • 33. Сосенко Ксенофонт. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечора. Праця. Написано: 1928 року. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Sosenko_Ksenofont/Kulturno-istorychna_postat_staroukrainskykh_sviat_Rizdva_i_Schedroho_Vechora/ (дата доступу 19.07.2025).
  • 34. Етимологічний словник української мови: в 7 т. Редкол.: О.С. Мельничук (гол. ред.) та ін. Київ: Наукова думка, 1982. Т. 1: А—Г. С. 75—76.
  • 35. Морозов А.Г., Корновенко С.В. Анти. Черкаси. Видавництво Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького, 2001. 64 с.
  • 36. Шпилев А.Г. Лучевые и лопастные височные кольца Курского края (IX — начало XIII вв.). Курск: Курский государственный областной музей археологии, 2007. URL: https://www.scribd.com/document/8037­72748/2007-%D0%A8%D0%BF%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%B2-%D0%90-%D0%93-%D0%9B%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%8B%D0%B5-%D0%B8-%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B5-%­D0%B2%D0%­B8%D1%81%D0%BE%D1%87-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%B0-%D0%9A%D1%83%D1%80%D1%81%D0%­BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8F-9-%D0%BD%D0%B0%D1%87-13-%D0%­B2%D0%B2 (дата доступу 19.07.2025).
  • 37. Исторический костюм: Височные украшения древних славян — хронология, типология, символика. URL: https://swordmaster.org/2015/03/11/visoch­nye-ukrasheniya-drevnih-slavyan-hronologiya-tipologiya-simvolika.html (дата доступу 21.07.2025).
  • 38. Рыбаков Б. Язычество Древней Руси. URL: https://cdn.gumer.info/bogoslov_Buks/okkultizm/Rub_Jazuch/Jazuch_index.php#google_vignette (дата доступу 21.07.2025).
  • 39. Українські замовляння. Упоряд. М.Н. Москаленко, авт. передм. М.О. Новікова. Київ: Дніпро, 1993. 309 с.
  • 40. Темченко А.І. Традиційні магічно-лікувальні практики: антропологічний дискурс та семантичні транс­формації. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.05 — етнологія. Інститут мистецтвознавства, фоль­клористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, Київ, 2021. 476 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Temchenko_Andrii/Tradytsiini_mahichno-likuvalni_praktyky_antropolohichnyi_dyskurs_ta_semantychni_transformatsii.pdf?PHPSESSID=htrkgsgb5a6ihin347qhf98v42 (дата доступу 19.07. 2025).
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »