Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 620—644

УДК 391.9:[746.3:2-169](=161.2)(045)

DOI https://doi.org/10.15407/

АРХАЇКА ТРАДИЦІЙНОЇ ВИШИВКИ. МІФОЛОГІЯ СЮЖЕТУ: «ДИВО З КОРОВ’ЯЧОЮ ГОЛОВОЮ»

ТЕМЧЕНКО Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3999-9459
  • доктор історичних наук, доцент, професор, Черкаський
  • національний університет імені Богдана Хмельницького,
  • кафедра історії України,
  • бульвар Шевченка, 81, 18000, м. Черкаси, Україна,
  • Контакти: e-mail: temchen@ukr.net

Анотація. Здійснено спробу дешифрувати міфологічні смисли сюжету української вишивки «диво з коров’ячою головою».

Мета публікації полягає у відтворенні значення прототексту, поодинокі варіації якого дійшли до нашого часу, що гіпотетично може складати смисловий елемент космогонічного міфу перших землеробів і осілих скотарів.

Методи дослідження стосуються аналізу сучасних текстів і зображень, їхнього порівняння з дотичними сюжетами вишивки, архітектури і графічного протописьма.

Отримані результати. Дешифрування первинного значення орнаменту є гіпотетичним і пояснюється обмеженою кількістю рушників з аналогічним сюжетом. Вірогідним є припущення, що сюжет «диво з коров’ячою головою» є ілюстрацією архаїчного міфу про творення світу. Міфологема «корови» є однією з головних у магії чарування, оскільки складає смислову пару «жінка-корова» і поширюється на інші культурні концепти, як от: запліднення, народження і достаток. У космогонічних концепціях давніх землеробів корова асоціюється із вселенською матір’ю, є втіленням планетарної богині, яка небесним молоком (дощем) живить землю. Можливо, що міф про матір-корову реалізується в обрядах народження сонця, в якому жриця в рогатій масці виконує ритуальні дії. Рудименти існування таких ритуалів простежується на прикладі весільного жіночого одягу, де наречена має наслідувати дії Великої Богині.

Ключові слова: Баат, графема, «Диво», жіночий костюм, замовляння, Калевала, качка, казка, «кичка», колядка, корова, «коров’як», літера «Ж», магія, міф, обряд, олень, орнамент, полотно, павутинка, рушник, сонце, трипільці.

Список використаних джерел

  • 1. Китова С. Полотняний літопис України. Семантика орнаменту українського рушника. Черкаси: Брама, 2003. 223 c.: іл. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Kytova_Svitlana/Polotnianyi_litopys_Ukrainy/ (дата доступу 05.07.2025).
  • 2. Коновалова О.В. Антропоморфні мотиви української народної орнаментики. Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2015. 156 с. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/16433/1/Konovalova.pdf (дата доступу 06.07.2025).
  • 3. Даниленко В.Н., Шилов Ю.А. Начала цивилизации. Космогония первобытного общества. Праистория Руси. URL: https://readli.net/nachala-tsivili­zatsii-kosmogoniya-pervobyitnogo-obshhestva-praisto­riya-rusi/ (дата доступу 07.07.2025).
  • 4. Ґейштор Александр. Слов’янська міфологія. Пер. з польськ. Київ: Кліо, 2014. 416 с.: іл. URL: http://search.nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0006759 дата доступу 07.07. 2025).
  • 5. Причепій Є. Образ «богині-оленя» у геометричних орнаментах жіночих сорочок Поділля. Культурологічна думка. Збірник наукових праць. Т. 16. № 2. 2019. С. 110—127. URL: https://www.culturology.academy/obraz-bogini-olenya-u-geometrichnih-orna­men­tah-zhinochih-sorochok-podillya.html (дата доступу 07.07.2025).
  • 6. Українські приказки, прислів’я і таке інше. Збірники О.В. Марковича та інших. Уклав М. Номис. Упоряд., прим. та вст. ст. М.М. Пазяка. Київ: Либідь, 1993. 766 с.
  • 7. Польові матеріали автора: с. Капустине, Шполянського р-ну, Черкаської обл., записано від Сімак Лідії Ничипорівни, 1926 р. н. Науково-дослідний інсти­тут селянства та вивчення аграрної історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Музей усної історії. URL: http://ndis.cdu.edu.ua/index.php/naukova-diialnist/muzei-usnoi-istorii/etnohrafichnyi-fond/materialy-kom­pleks­noi-kushchovoi-ekspedytsii-s-kapustyne-shpoli­anskoho-raionu-1997-r-zapys-temchenka-ai-kapustyne-simak-lidiia-nychyporivna-1926-r-n-kapustyna-2 (дата доступу 09.08.2025).
  • 8. Кэмбелл Джозеф. Богини. Тайны женской божественной сущности. URL: http://flibusta.site/b/ 540112/read (дата доступу 20.08.2025).
  • 9. Крошечка Хаврошечка. Українська народна казка Бой­ківщини. Записав, упорядкував і літературно опра­цював Микола Зінчук. URL: https://proridne.org/%­D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%­D1% 97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%­D1%­96%20%D0%BD%­D0%B0%­D1%­80% D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%­­D0% BA%D0%­B0%­D0%­B7%D0%­BA%D0%B8/% D0%­9A%­D1%80%­D0%BE%D1%88%D0% B5%D1%87%­D0%­BA%­D0%B0%20%D0% A5% D0%B0%D0%B2%D1%­80%D0%BE%D1% 88%D0%B5%D1%87%D0%BA%­D0%B0.html (дата досту­пу 02.08.2025).
  • 10. Науково-дослідний інститут селянства та вивчення аграрної історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Музей усної історії. URL: https://ndis.cdu.edu.ua/index.php/naukova-diialnist/muzei-usnoi-istorii/etno­hra­fich­nyi-fond/materialy-etnohrafichnykh-zapysiv-zdiis­nenykh-solodarem-oleksandrom-1969-r-n (дата доступу 02.08.2025).
  • 11. Hornung Erik; Lorton David. The Secret Lore of Egypt: Its Impact on the West. Cornell University Press, 2001. С. 17. URL: https://archive.org/details/secretlo­reofe­gyp00­horn/ page/16/mode/2up (дата доступу 17.07. 2025).
  • 12. Бурдо Н. Сакральний світ трипільської цивілізації. Київ, 2005. 305 с. URL: https://spadok.org.ua/bo­oks/Sakralnyi_svit_trypilskoi_tsyvilizatsii.pdf (дата доступу 23.02.2025).
  • 13. Kolberg Oskar. Dzieła wszystkie. Tom 5. Krakowskie cz. I. Kraków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1871. URL: https://polona.pl/item-view/e446caaa-1fdc-4dce-9d94-e29e­8e­790c­5a?page=277 (дата доступу 20.08.2025).
  • 14. Murray Margaret Alice. The witch-cult in Western Europe: a study in anthropology. Oxford at the Clarendon Press, 1921. URL: https://archive.org/details/witchcultinweste00murr або https://www.gutenberg.org/files/20411/ 20­411-h/20411-h.htm (дата доступу 20.08. 2025).
  • 15. Берегова Ольга. Символы славян. URL: https://coollib.in/b/227749-olga-beregova-simvolyi-slavyan/read (дата доступу 20.08.2025).
  • 16. Голан А. Миф и символ. URL: http://82.194.16.162:8080/xmlui/bitstream/han­dle/123456789/933/Qolan%20mif_simvol.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата доступу 19.07. 2025).
  • 17. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. Москва: Академический Проект, 2013. 640 с. URL: https://slowianskamitologia.wordpress.com/wp-content/uploads/2020/12/rybakov_b_a_-_yazychestvo_drev­nikh_slavyan.pdf (дата доступу 21.07.2025).
  • 18. Kregždys Rolandas. Pseudomitologemos «Milda» kilmė. Baltu filoloģija. 2021. T. XXX. № 1—2. P. 26—51. URL: https://www.apgads.lu.lv/fileadmin/user_upload/ lu_portal/apgads/PDF/BF/BF30/BF-30-02-Kregzdys.pdf (дата доступу 21.07.2025).
  • 19. Журавлев А.Ф. Язык и миф. Лингвистический комментарий к труду А.Н. Афанасьева «Поэтические воззрения славян на природу». Отв. ред. С.М. Толстая. Москва: Индрик, 2005. 1004 с. (Традиционная духовная культура славян. Современные исследования). URL: https://www.rulit.me/author/zhuravlev-anatolij-fedorovich/yazyk-i-mif-lingvisticheskij-kommentarij-k-trudu-a-n-afanaseva-poeticheskie-vozzreniya-slavyan-na-pr-download-284368.html (дата доступу 21.07.2025).
  • 20. Михайло Худаш. Походження імен та релігійно-міфологічні функції давньоруських і спільносло­в’янських язичницьких божеств. Львів, 2012. 1063 с.
  • 21. Калыгин В.П. Этимологический словарь кельтских теонимов. Под отв. ред. К.Г. Краснухина. Москва: Наука, 2006. 183 с. URL: http://books­share.net/books/lunguistics/kaligin-vp/2006/files/etimilo­gicheskiyslovar2006.pdf (дата доступу 21.07. 2025).
  • 22. Lajoye Patrice. Mythologie et religion des slaves païens. Paris: Les Belles Lettres, 2022. 202 p.
  • 23. Blažek Václav. Celto-Slavic Parallels in Mythology and Sacral Lexicon. In: Parallels between Celtic and Slavic. Proceedings of the First International Colloquium of Societas Celto-Slavica. Coleraine: Graham & Heslip 2006. P. 75—85.
  • 24. Клейн Л.С. Воскрешение Перуна. К реконструкции славянского язычества. СПб.: Евразия, 2004. 480 с. URL: https://archive.org/details/Kleyn_The_Resur­rec­tion_of_Perun/mode/2up (дата доступу 21.07. 2025).
  • 25. Науково-дослідний інститут селянства та вивчення аграрної історії Черкаського національного уні­верситету імені Богдана Хмельницького. Музей усної історії. URL: https://ndis.cdu.edu.ua/index.php/naukova-diialnist/muzei-usnoi-istorii/tematychnyi-fond/viruvannia-pro-khudobu-khudoba (дата доступу 27.07.2025).
  • 26. Науково-дослідний інститут селянства та вивчення аграрної історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Музей усної історії. URL: https://ndis.cdu.edu.ua/index.php/naukova-diialnist/muzei-usnoi-istorii/etno­hra­fichnyi-fond/materialy-kompleksnoi-kushchovoi-ekspedytsii-s-kapustyne-shpolianskoho-raionu-1997-r-zapys-temchenka-ai-kapustyne-simak-lidiia-nychy­porivna-1926-r-n-kapustyna-2 (дата доступу 27.07. 2025).
  • 27. Воропай О. Звичаї нашого народу. Весна. URL: https://www.ukrlegenda.org/zvychai_nashoho_narodu/zaklykannja_vesny.php (дата доступу 20.08.2025).
  • 28. Темченко А. Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці». 2021. Матеріали до української етнології, 20 (23), 118—125. URL: https://mue.etnolog.org.ua/2021-rik/20-23/2451-z-istoriyi-ta-teoriyi-ukrayino­znav­chykh-studiy/5462-mifosemantyka-i-mifosiuzhetyka-narodnoi-kartyny-kozak-z-divchynoiu-bilia-krynytsi (дата доступу 20.08.2025).
  • 29. Энциклопедия Брема. Буйволовый скворец (Bupha­gus). URL: https://web.archive.org/web/ 20160­304­192134/http://www.povodok.ru/encyclo­pedia/brem/art3430.html (дата доступу 19.07.2025).
  • 30. Грушевський Михайло. Історія української літера­тури: в 6 т. 9 кн. Київ, 1994. Т. 4. Кн. 2. С. 34—82. URL: http://litopys.org.ua/hrushukr/hrush414.htm (да­та доступу 19.07.2025).
  • 31. Староукраїнські релігійні роздуми про Бога. Видавництво «Павутинонька». Нью Йорк; Львів; Київ; Харків; Москва, 2004. URL: https://www.pisni.org.ua/songs/130000.html (дата доступу 19.07.2025).
  • 32. Грінченко Борис. Словник української мови. URL: https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1937)/%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8 (дата доступу 19.07.2025).
  • 33. Сосенко Ксенофонт. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечора. Праця. Написано: 1928 року. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Sosenko_Ksenofont/Kulturno-istorychna_postat_staroukrainskykh_sviat_Rizdva_i_Schedroho_Vechora/ (дата доступу 19.07.2025).
  • 34. Етимологічний словник української мови: в 7 т. Редкол.: О.С. Мельничук (гол. ред.) та ін. Київ: Наукова думка, 1982. Т. 1: А—Г. С. 75—76.
  • 35. Морозов А.Г., Корновенко С.В. Анти. Черкаси. Видавництво Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького, 2001. 64 с.
  • 36. Шпилев А.Г. Лучевые и лопастные височные кольца Курского края (IX — начало XIII вв.). Курск: Курский государственный областной музей археологии, 2007. URL: https://www.scribd.com/document/8037­72748/2007-%D0%A8%D0%BF%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%B2-%D0%90-%D0%93-%D0%9B%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%8B%D0%B5-%D0%B8-%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B5-%­D0%B2%D0%­B8%D1%81%D0%BE%D1%87-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%B0-%D0%9A%D1%83%D1%80%D1%81%D0%­BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8F-9-%D0%BD%D0%B0%D1%87-13-%D0%­B2%D0%B2 (дата доступу 19.07.2025).
  • 37. Исторический костюм: Височные украшения древних славян — хронология, типология, символика. URL: https://swordmaster.org/2015/03/11/visoch­nye-ukrasheniya-drevnih-slavyan-hronologiya-tipologiya-simvolika.html (дата доступу 21.07.2025).
  • 38. Рыбаков Б. Язычество Древней Руси. URL: https://cdn.gumer.info/bogoslov_Buks/okkultizm/Rub_Jazuch/Jazuch_index.php#google_vignette (дата доступу 21.07.2025).
  • 39. Українські замовляння. Упоряд. М.Н. Москаленко, авт. передм. М.О. Новікова. Київ: Дніпро, 1993. 309 с.
  • 40. Темченко А.І. Традиційні магічно-лікувальні практики: антропологічний дискурс та семантичні транс­формації. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.05 — етнологія. Інститут мистецтвознавства, фоль­клористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, Київ, 2021. 476 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Temchenko_Andrii/Tradytsiini_mahichno-likuvalni_praktyky_antropolohichnyi_dyskurs_ta_semantychni_transformatsii.pdf?PHPSESSID=htrkgsgb5a6ihin347qhf98v42 (дата доступу 19.07. 2025).
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »