2011 рік, випуск 1

У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Ключові слова: образ матері, материнська любов, міфологічні богині, богині, Богородиця.

У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Ключові слова: феміністська антропологія, патріархат, андроцентризм, матріархат.

На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Ключові слова: етнологія, фольклористика, традиційна культура, Полісся України, Василь Доманицький, Василь Абрамович.

Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Ключові слова: повстанський героїчний епос, народні оповідання, національний герой, Р. Шухевич, ОУН, УПА, Яворівщина.

У статті аналізується творчий доробок вітчизняних та зарубіжних етнографів середини XIX — початку XXI ст. щодо висвітлення обрядових аспектів українського бджільництва. Наукові зацікавлення авторів реалізовувались головно у вигляді принагідних нотаток і тематичних вкраплень у дослідницьке тло публікацій іншої тематичної спрямованості й меншою мірою — у вигляді профільних аналітичних розвідок чи тематичних блоків індивідуальних монографій. Попри накопичення цінного емпіричного джерельного матеріалу, якісні показники студіювання бджільництва як феномену української обрядової культури є значно скромнішими й вимагають суттєвого наукового поглиблення.
Ключові слова: бджільництво, українська обрядова культура, етнографічні студії, середина XIX — початок XXI ст.

У статті досліджується перші купіль та сповивання немовляти, які практикували українці Південно-західного історикоетнографічного регіону наприкінці ХІХ — сер. ХХ ст. Послідовно описаний ряд заходів, пов’язаних з цими обрядами. Звертається увага на тісне переплетення у них раціонального та ритуального характерів. Автор підкреслила важливе значення, яке оточуючі надавали саме першим купелі та сповиванню. Адже досліджуваний етап родильної обрядовості мав сприяти виконанню основних прагнень родичів немовляти: забезпечити йому здоровий розвиток та щасливу долю.
Ключові слова: немовля, перша купіль, сповивання, українці, Південно-західний історико-етнографічний регіон.

В статті звернуто увагу на формування євхаристійної іконографії в сакральному мистецтві України, простежено її ґенезис та символічне значення. Схарактеризовано символікоалегоричні композиції XVII–XVIII ст., які демонструють своєрідний український варіант теми Євхаристії, яка побутувала в різних видах сакрального мистецтва.
Ключові слова: символічність, євхаристійні композиції, сакральне мистецтво.

Стаття присвячена проблематиці стильових трансформацій у сакральному малярстві Галичини поч. XVII ст. — часу, що передував епосі бароко. На підставі наукових спостережень над групою пам’яток іконопису робляться авторські узагальнення щодо характерних тенденцій у зміні стильової парадигми малярського письма. Стверджується, що наявність конкретного кола ікон, близьких за трактуванням пластичної форми, можна вважати ознакою наявності «львівської школи малярства» відповідного історичного періоду. Спеціальна увага приділена творам Ф. Сеньковича, М. Петрахновича-Мораховського. Наводяться можливі аналогії ключових творів малярства цього часу.
Ключові слова: маньєризм, мистецький стиль, сакральний живопис, іконопис, трансформація зображення, портретне малярство, іконографічні сцени, маньєристичні елементи.

У статті розглядаються основні тенденції у розвитку іконопису Галичини другої пол. XVIII ст. особлива увага приділяється виявленню рис, художніх та іконографічних особливостей тих творів, які виявляють природу домінуючого на той час рококо. Показано національну специфіку українського іконописання та західноєвропейські впливи, що проявляли себе у зміні побудови композиції, в колориті, трактуванні фігур і певній зміні у трактуванні образу в творах іконопису.
Ключові слова: Галичина, ікона, іконопис, іконографія, композиція, колорит, рокайль, рококо, стиль.

У статті розглядається теорія та практика авангарду польського й українського, зокрема шлях геометризації форм (геометризму), спільних для таких напрямків авангарду, як кубофутуризм, формізм, супрематизм, конструктивізм, що були в мистецтві цих країн у 1910—1930 рр. Увагу зосереджено на творчості двох художників: Олександра Богомазова та Леона Хвістека, одних із найяскравіших представників українського та польського авангарду відповідно.
Ключові слова: авангард, кубізм, футуризм, кубофутуризм, формізм, стрефізм, форма, геометризм.

У статті розглядається сучасний стан розвитку одного з давніх напрямків традиційного китайського живопису, відомого як жанр «квіти і птахи» («хуа-няо»). Аналізуються історично вироблені принципи побудови композиції цього жанру, традиційні прийоми зображення мотиву квітів і птахів. Зміни в художньо-образній структурі відстежуються від середини XIX ст. Звертається увага на впливи сучасного західного мистецтва на специфіку традиційного китайського живопису на зламі XX—XXI ст. Наводяться численні приклади розквіту цього жанру на сучасному етапі.
Ключові слова: «хуа-няо» («квіти-птахи»), традиція, ієрархія живописних жанрів, мотив, прийом живопису.

Обґрунтована та розроблена структурна модель рекламного процесу в контексті дизайн-діяльності, що може забезпечити якість і ефективність рекламного продукту методами дизайну та ергономіки.
Ключові слова: реклама, структурна модель, дизайн, якість.

У статті розглядається художньо-естетичний феномен творчості знаної сучасної львівської керамістки Уляни Ярошевич. Формальний пошук художниці розглядається через призму традиційного українського гончарства, яке дало пошук фантазіям авторки вже в образній системі сучасного пластичного мистецтва. Спеціальна увага приділяється техніко-технологічним новаціям художниці. Багатий творчий досвід У. Ярошевич диференціюється за ознаками конструктивно-просторової побудови, тематичного діапазону. Задля наукової аргументації естетичної проблематики здійснюється формальний аналіз найбільш типових творів, які представляють сутність авторської концепції художниці, її міфологізації світу.
Ключові слова: художня кераміка, сучасне мистецтво, декоративна скульптура, гончарство, формотворення, творчий експеримент, шамот, антропоморфні композиції, національна ідентичність.

У праці досліджено українську в’язь — один з типів кириличного декоративного письма, поширеного в пам’ятках писемності українців, білорусів та румунів (волохів, молдаван). Визначено специфіку цієї в’язі, її походження та напрями розвитку. Особливу увагу приділила авторка структурі рядків в’язі, умовам їх застосування та функціональним навантаженням у пам’ятках книжної писемності та в написах на творах українського сакрального станкового малярства.
Ключові слова: сакральне малярство, іконопис, пам’ятки писемності, палеографія, в’язь, система декоративного письма, український тип в’язі, ліґатура.

У статті здійснена перша в українському львовознавстві спроба пролити світло на історію створення путівників нашим містом міжвоєнного періоду (1919—1939). У ній визначено типологічну приналежність путівників, підкреслено їх тематичні, ідеологічні та лінгвістичні особливості. Характеризується доробок найпомітніших авторів, відомих діячів своєї епохи — М. Орловіча, Б. Януша, М. Голубця, І. Крип’якевича, М. Яросевіч, О. Мединського та ін., а загальна бібліографія путівників Львовом цього періоду налічує близько 60 позицій.
Ключові слова: путівники, Львів, історія, міжвоєнний період, бібліографія, сучасна історична візія.

Стаття присвячена центральній фігурі музичного життя українців — «троїстим музикам». Основна увага звернута на народні уявлення про магічність музикантів, уособлення їхнього образу з чарівниками, а щоб краще уявити картину магічних дій музик — ми залучаємо польові етнографічні матеріали.
Ключові слова: «троїсті музики», народні уявлення, музика, обряд.

Уперше в науковий мистецтвознавчий обіг вводиться іконостас першої третини XVII ст. церкви Миколая Чудотворця з с. Якторів на Львівщині, який до сьогодні збережений не повністю. За попередніми дослідженнями, цей іконостас походить із Язениці Золочівського повіту, монастирської церкви св. Воздвиження. На поч. XX ст. стараннями митрополита А. Шептицького іконостас встановлений у Якторові. За високим рівнем іконопису належить до тогочасної львівської професійної малярської школи, яку очолювали Федір Сенькович та Микола Петрахнович-Мороховський. Однак, храм церкви св. Миколая у Якторові досі не заінветаризований як історико-культурна цінність України.
Ключові слова: іконостас, ікона, іконографія, львівський малярський осередок, орнаментальна різьба, маньєристичний орнамент.