2011 рік, випуск 5

У статті досліджується символічна роль меду у контексті родильної обрядовості українців. Розкриваються його основні семантичні конотації — медіативні, ініціаційні, соціалізуючі, фертильні, катартичні та апотропеїчні властивості, а також обрядове призначення як жертвенного продукту. Знакова функціональність меду знайшла вияв в усіх ключових структурних елементах обрядового «тексту» народин — під час народження немовляти, перших відвідин породіллі представницями жіночої частини громади, першої купелі новонародженого, хрестин та хрестинного частування.
Ключові слова: мед, родильна обрядовість, обрядовий «текст», хрестини, семантика, медіатор, українці.

У статті досліджуються такі складові весільної обрядовості львівських міщан кінця XVI — початку XVII ст., як зальоти, заручини, власне весілля та поправини. Окрема увага звернена на роль сім’ї у тогочасному міському суспільстві та на одну з найдавніших форм одруження — викрадення нареченої.
Ключові слова: весілля, обрядовість, заручини, сім’я, міщани, Львів.

У статті розглядається гостинність як парадигма духовності в різдвяній обрядовості лемків. Базова основа гостинності закладена в духовності нашого народу, яка завдяки генетичній пам’яті від язичницьких часів, а згодом — християнства, зокрема на засадах Біблії — дійшла до наших днів.
Ключові слова: гостинність, запрошення, Свята вечеря, душі померлих, християнство

У статті автор опублікує польові етнографічні матеріали, зібрані на пограниччі Бойківщини та Підгір’я. Проаналізовані різноманітні господарські споруди двору: для зберігання продуктів сільського господарства, утримування худоби та зберігання сільськогосподарського реманенту. Більш детально розглядаються конструктивні особливості найбільш цікавих об’єктів. Відстоюється думка про наявність на досліджуваних теренах низки особливостей традиційної матеріальної культури, зокрема в сфері традиційних господарських будівель та необхідність подальших їх досліджень.
Ключові слова: традиційна культура, матеріальна культура, господарські будівлі, комора, стодола, стіг, погріб, стайня, паркан.

У статті йдеться про Вальбжих і його околиці — місце, де була записана найважча сторінка польських змін після 1989 р. Протягом кількох останніх років Вальбжих став басейном нелегального непромислового видобування кам’яного вугілля.
Ключові слова: вальбжихські гірники, копальні, сміття, скарб.

У статті, на основі проведених етнографічних польових досліджень серед українців та румунів у селах Сторожинецького району у 2008—2011 рр. робиться спроба дослідити ремінісценції комплексу звичаїв та обрядів, пов’язаних з народженням дитини (передродові, родильні й післяродові).
Ключові слова: звичай, обряд, народження дитини, українці Сторожинецького району, румуни Сторожинецького району.

У статті автор простежує застосування продуктів мисливства у традиційних матеріальній та духовній культурах українців Карпат. Розглядається вживання м’яса диких звірів та птахів серед горян; використання шкір, кісток, пір’я; застосування продуктів мисливства у традиційній медицині, що мало широке поширення у другій половині ХІХ — першій половині ХХ ст. У висновках звертається увага на те, що якщо в матеріальній культурі більшість способів використання продуктів мисливства належали до явища пережитків, то у духовній культурі вони мали вагоміше значення. Останнє, у свою чергу, сприяло збереженню ведення мисливства.
Ключові слова: мисливство, традиція, матеріальна культура, духовність, обрядовість, медицина, харчування, населення, Українські Карпати.

Культурне життя Львова у період XVII—XVIII ст. формувалось під впливом західноєвропейських культурних та мистецьких процесів, які найчіткіше виявились у стилі бароко. У статті здійснюється огляд цього історичного періоду через призму соціальних подій та культурно-мистецьких процесів. Для огляду використовуються фактологічні матеріали, проводиться аналіз художніх творів.
Ключові слова: секуляризація, ідейно-художні проблеми, пластичні мистецтва, стильова система.

У статті розглядається процес формування типу Руської Богородиці у мистецтві Київської Русі-України через проблему ролі монументального образу.
Ключові слова: образ, епоха, іконографічний тип, зображення, еволюція.

В статті розглядається історизм та еклектика в естетичній системі царських врат Воскресенського собору в Рівному, Успенського собору у Володимирі-Волинському, Богоявленського собору в Острозі, Свято-Троїцької церкви Межиріцького монастиря, Троїцької церкви Свято-Миколаївського Городоцького монастиря, Михайлівської церкви в Гощі та церкви Петра і Павла в Михнівці на Волині. Період, охоплений обстеженням — друга пол. XIX — перша третина XX ст.
Ключові слова: історизм, еклектика, стилістика, естетична система, интер’єр, іконостас, царські врата, Волинь, Україна.

У статті представлені церковні розписи нашого сучасника, львівського митця Любомира Медвідя в оттавському храмі св. Івана Хрестителя та у церкві св. апостола Івана Богослова с. Суховоля поблизу Львова, які приносять у нашу сучасну церковну поліхромію дух справжньої творчості і відповідності засадам християнського віросповідання.
Ключові слова: Христос-Пантократор, поліхромія, світлотінь.

У статті автор визначає та конкретизує жанри, в яких працював художник Іван Труш, а також уточнює перелік тематичних циклів та серій у його творчості.
Ключові слова: живопис І. Труша, жанри, цикли, серії.

Стаття присвячена вивченню художньо-стилістичних особливостей візуальної реклами в Україні. Досліджено тенденції розвитку стильових особливостей художньої фотографії у візуальній рекламі, зроблено аналіз використання фотомистецтва на прикладі сучасних зразків рекламних оголошень.
Ключові слова: візуальна реклама, художня фотографія, українська рекламна фотографія, рекламні агенства, візуальні засоби, рекламні компанії, споживач.

У статті розглядаються питання становлення та творчості самбірської художниці за покликанням та вчителя за фахом Віри Тарасенко. Вона є оригінальною особистістю в пошуках індивідуального підходу в розвитку малярства, яка свій талант розкриває у різних жанрах, а найкраще у пейзажах. Висвітлено її виставкову діяльність та громадське кредо.
Ключові слова: художниця, діяльність, творчість, жанри, тема.

У статті розглядається сучасний стан побутування пісенного фольклору на Луганщині, за матеріалами експедиції 2010 року. Записи структуровані в жанровому та репертуарному аспектах. Також порушені питання щодо характеру розспіву різними віковими групами інформантів, як демонстрація певного типу музичного мислення — «старого» і «нового».
Ключові слова: українська народна пісня, протяжний розспів, традиція, Слобожанщина, Луганська область, польові розвідки.

Часопис «Нова Хата» — орган львівського жіночого промислового кооперативу «Українське Народне Мистецтво» — належав до численного ряду західноукраїнської періодики першої половини ХХ ст., що відстоювали національну окремішність українців в умовах бездержавності та експансії чужих культур. Кооператив працював над формуванням своєрідного українського модерного стилю одягу та облаштування житла і храму на ґрунті рідного традиційного мистецтва, а також над формуванням активної громадської позиції українського жіноцтва.
Ключові слова: львівський часопис «Нова Хата», жіночий кооператив «Українське Народне Мистецтво», українська мода, українська вишивка.