2011 рік, випуск 6

У статті підтверджується, що уже в часи первісної консолідації носіїв слов’янської культури хліборобство відігравало вагому роль в економічному житті протослов’ян. На зіставленні традиційної хліборобської обрядовості слов’янських народів ілюструється багато подібних явищ, які безпосередньо приводять нас до їх витоків, до етнокультурної історичної спільності.
Ключові слова: традиційне хліборобство, характер господарства, етнокультурні масиви, спільність слов’янської культури.

У статті розглядаються термінологічні проблеми, пов’язані з голодоморами в Україні. З’ясовуються функціональні блоки суспільно-політичного (голод, голодомор, голокост, геноцид) та фольклористичного (наратив, оповідання, переказ, меморат, фабулат) характеру. Висловлюється авторська позиція щодо цих дискусійних питань.
Ключові слова: голод, голодомор, голокост, геноцид, наратив, народна проза, оповідання, переказ, меморат, фабулат.

У статті розповідається про життя і творчу діяльність канадських українців з часу їх поселення наприкінці XIX ст. Автор звертає увагу на відродження українськими громадянами Канади національних традицій, рідної мови, духовного та історико-культурного надбання України.
Ключові слова: Канада, Галичина, українська еміграція, галичани, поселення, І. Пилипів, В. Ілиняк, Яр Славутич.

У статті аналізуються джерела та дослідження, які стосуються традиційної господарської діяльності переселенців Надсяння, Холмщини, Підляшшя і Лемківщини, особливостей їх трансформації, адаптації в нових умовах проживання. Аналіз наукової літератури дає нам підстави стверджувати, що в українській етнологічній науці достатня увага приділялась лише вивченню традиційних занять, а низка питань, які пов’язані зі зміною у структурі різних галузей сільського господарства депортованих українців Надсяння, Лемківщини, Холмщини і Підляшшя потребують ще свого ґрунтовного вивчення.
Ключові слова: Надсяння, Холмщина, Підляшшя, Лемківщина, господарська діяльність, основні і допоміжні види занять, традиційна культура.

У статті аналізуються різдвяні сюжети легенд та переказів, розповсюджені на Лемківщині. Виводяться такі теми, як звіриний епос, рослинна тематика, дива Різдвяної ночі і їх поширення поміж бойками, гуцулами, в Галичині, а заразом і серед молдаван та словаків. Автор доходить висновку, що взаємопроникнення цих сюжетів відбувалося між народами, які не мали своєї державності (українцями і словаками), однак між поневоленим народом та народомпоневолювачем таких культурних взаємовпливів дуже мало або їх немає зовсім.
Ключові слова: різдвяні легенди, перекази, звіриний епос, рослинна тематика, дива Різдвяної ночі, культурний взаємозв’язок.

У статті розглядаються питання, пов’язані із створенням радянсько-польського кордону в Україні в часи Другої світової війни та після її закінчення. Особлива увага приділяється специфіці методики дослідження населення прикордонної зони. На польовому матеріалі проаналізовано, як в пам’яті місцевих мешканців відображаються події, пов’язані з процесом і механізмами творення і функціонування державного кордону в 1939—1951 рр.
Ключові слова: кордон, населення пограниччя, індивідуальна історична пам’ять.

Розглядається феномен народнотехнічної думки та господарськовиробничої діяльності сільського населення Західної Бойківщини другої половини ХХ — початку ХХІ ст. — конструювання самохідних транспортних засобів, які на досліджуваній території називалися «диґа». У технічній характеристиці «диґ» головну увагу зосереджено на типових способах — рішеннях і мотивації комплектування, розміщення, загалом пристосування на саморобних машинах агрегатів і механізмів від серійної автомобільної, тракторної та іншої техніки. Також зроблено спробу з’ясувати час і причини появи саморобних самохідних машин у досліджуваній околиці, виявити «винахідників» «диґ»; простежено еволюцію різних типів саморобних машин, особливості їх продукування, тенденції сучасного розвитку феномену.
Ключові слова: народнотехнічна думка, народний транспорт, саморобний самохідний транспортний засіб, «диґа», народний майстер, Західна Бойківщина, майстер Роман Мотичак.

У статті аналізується творчий доробок К.І. Матейко, вченої-етнографа, дослідницька діяльність якої є гідним зразком для наслідування й подальшого вивчення художніх традицій українського народного костюма. Подаються дефініції «одяг» і «костюм» у сучасному мистецтвознавстві. Наводяться фотографії з засвідченням образно-стильових та композиційних рис вбрання селян та міщан Східної Галичини кінця ХІХ ст., опубліковані у монографії К.І. Матейко.
Ключові слова: одяг, вбрання, стильовий ансамбль, костюм.

У статті досліджується проблема історичного поховання — так званого «нового» єврейського цвинтаря (на Янівському цвинтарі), датованому серединою ХІХ — ХХ ст., об’єкт історико-меморіальної та культурної спадщини західного регіону України.
Ключові слова: єврейський кіркут, кладовище, поховання, історико-меморіальна спадщина, пам’ятка.

У статті йдеться про іконографію та іконографічне походження сюжетів із іконостаса церкви Воздвиження Чесного Хреста в монастирі Скиту Манявського авторства ієромонаха Йова Кондзелевича. Розглядається іконографічна та сюжетна структура іконостаса із монастиря Скиту Манявського та аналізуються їхні особливості.
Ключові слова: іконостас з церкви Воздвиження Чесного Хреста з монастиря Скит Манявський, Богородчанський іконостас, Йов Кондзелевич, іконографія, апокрифічні тексти, біблійні тексти.

Автор статті має на меті окреслити проблематику інтерпретацій художньої творчості через призму окремих філософських, історичних та естетичних поглядів. З допомогою формулювання загальних концепцій критики та інтерпретації мистецтва висвітлюється проблематика суб’єктивізму в розумінні і трактуванні художньої творчості у зміні епох і поколінь. Роль, яку відіграє почуття у творчості митця і роль, яку воно повинно відігравати в процесі критичного аналізу твору. Різниця у пізнанні світу через природу і через мистецтво.
Ключові слова: людина, мистецтво, дух, чуттєвість, художник, інтерпретація, пізнання.

У статті розглядається питання становлення та розвитку графічного мистецтва у Львові. Найбільш ранні з відомих науці рукописні пам’ятки з теренів Галицько-Волинського князівства розглядаються у контексті давньоруського мистецтва, яке зазнавало прямих впливів християнської культури Візантії. Відстежуються основні етапи історичної динаміки розвитку графіки у Львові до поч. XIX ст., коли під дією різних культурно-цивілізаційних чинників система графіки як виду образотворчого мистецтва зазнає значних перемін і збагачується новими спеціалізаціями. На широкій фактологічній базі розкривається локальна специфіка поняття традиції в багатовіковій історії львівської графіки.
Ключові слова: образотворче мистецтво, графіка, жанри графіки, історична динаміка розвитку мистецтва, традиція, рукописні пам’ятки, графічні елементи, заставки.

У статті комплексно досліджуються особливості культурно-мистецького середовища Львова кінця ХХ ст. Зокрема розглядається специфіка організації художнього життя, аналізуються ключові явища, виставки, акції та інші події, що відбувалися у Львові наприкінці ХХ ст. та вплинули на загальні тенденції мистецького процесу у регіоні.
Ключові слова: культурно-мистецьке середовище, організація художнього життя, тенденції розвитку.

У статті комплексно досліджується специфіка терміна «public art», аналізуються сучасні концепції класифікації і трактування цього поняття. Окрім того, визначаються проблеми перекладу та застосування в українських джерелах дефініції «public art», а також аналізуються варіанти його адаптації в українській мистецтвознавчій термінології.
Ключові слова: термін, поняття, public art, класифікація, адаптація, термінологія.

Стаття передбачає стислий аналіз літератури та джерел, необхідних для висвітлення теми міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові. Для розкриття теми літературу та джерела умовно розділено на дві взаємодоповнюючі підгрупи: література, в якій висвітлено історичні передумови становлення і розвитку художнього скла в Україні та світі, та література і джерела стосовно менеджменту і маркетингу в культурній сфері.
Ключові слова: аналіз літератури та джерел, симпозіум гутного скла, художнє скло.

Публікація присвячена мистецтвознавчому розгляду художнього ткацтва Народного художника України О. Мінька. Досліджуються монументальні гобелен-завіси, тематичні текстильні панно, ткані сувенірні вироби, одягові тканини, які у творчості митця найменш вивчені. Вони оздоблені стилізованим геометричним українським орнаментом, мають вишуканий колорит, фактуру і яскраво характеризують індивідуальність художника. Деякі тематичні твори, певною мірою, відтворюють ідеологічну символіку своєї доби. Досліджуються художні якості творів та висвітлюється взаємозв’язок між художнім ткацтвом і малярством митця.
Ключові слова: монументальні гобелен-завіси, тематичні текстильні панно, сувенірні ткані вироби, традиції народ ного ткацтва, орнамент, колорит, фактура, інтер’єр.

У статті аналізується вияв творчої манери львівського художника Богдана Сойки у контексті львівської школи, як живописця, рисувальника, графіка. Середовище та оточення художника вплинули на мистецькі пріоритети, витворили самобутню естетику графічних та живописних творів, поклали основи високого професіоналізму в сучасній образотворчості.
Ключові слова: художник, графіка, рисунок, портрет, пейзаж, живописні твори.

У статті йдеться про участь відомого українського етнолога Корнелія Кутельмаха у постчорнобильських комплексних історико-етнографічних експедиціях на теренах Полісся України, його головні здобутки на ниві наукових студій календарно-побутової обрядовості поліщуків.
Ключові слова: Корнелій Кутельмах, Полісся України, календарно-побутова обрядовість.