2013 рік, випуск 3

На основі власних експедиційних записів фольклору з північних районів Молдови висвітлено обрядову семантику, функції та поетику пісень-парованок в контексті маловідомого вечорничного обряду парування. Простежено локально-регіональну специфіку цих пісень і їх зв’язки із загальнонаціональною фольклорною системою українців.
Ключові слова: пісня-парованка, вечорниці, українці півночі Молдови, традиція, обряд, поетика.

На основі польових етнографічних матеріалів та опублікованих джерел проаналізовано процес підбору та заготівлі будівельної деревини на Західному Поліссі. Розглянуто основні будівельні породи, їх технологічні властивості, критерії визначення якостей тощо. Окреме місце займає комплекс звичаїв, повір’їв та забобонів, які супроводжували вибір та заготівлю будівельного матеріалу.
Ключові слова: Західне Полісся, будівельна деревина, кондова сосна, м’яндова сосна, дуб, вільха, осика.

Досліджено особливі форми народної релігійності українців (паломництва, хресні ходи, обіди, встановлення хрестів та ін.), які виникали та функціонували на грунті і під впливом кризових суспільно-історичних умов 1920-х років у підрадянській Україні. Доведено традиційну основу та виявлено новаційні складові, специфіку цих практик і пов’язаних з ними вірувань, уявлень та фольклору, що були одними з найяскравіших проявів народної релігійності й антирежимних настроїв того часу.
Ключові слова: народна релігійність, чудо, паломництво, сюжет, побутування.

У статті аналізується звіт співробітника Всеукраїнської археологічної комісії Єлизавети Левитської про дослідження архітектури та розписів дерев’яної синагоги в Михалполі в 1930-му році. Критично розглядається зміст цього документа і підкреслюється його цінність. Головна увага приділяється сприйняттю єврейських художніх традицій у синагогальному зодчестві і, особливо, розписах, у порівнянні з іншими дослідженнями першої третини XX ст. (Г. Павлуцький, П. Жолтовський та ін.), підкреслюється своєрідність традиції синагогальної розпису, що склалася на Поділлі в XVIII ст.
Ключові слова: дерев’яні синагоги, Поділля, Михалпіль, єврейські традиції, архітектура, розписи, іконографія, символіка.

Стаття присвячена одній з найважливіших ділянок традиційної культури українців — календарній обрядовості. Залучивши польові етнографічні матеріали, автор описує та аналізує звичай колядування під час жнив, який ще не достатньо досліджений в науковій літературі.
Ключові слова: українці, жнива, зажинки, колядування, перший сніп.

У статті проаналізовано своєрідність художніх особливостей гуцульських запасок за матеріалом, техніками ткання, мотивами орнаменту, схемами їхнього розташування та колоритом. Визначено основні типи композицій запасок найважливіших осередків їхнього виготовлення в галицькій, закарпатській та буковинській частинах Гуцульщини.
Ключові слова: гуцульські запаски, типи, осередки, мотиви орнаменту, схеми композицій, колорит, рапорт, ритм.

Розглянуті кам’яні галереї житлових будівель Молдови, їх архітектурно-конструктивне та декоративне вирішення. Особлива увага приділяється молдавському ордеру жилого будинку, його складовим, даються вирішення його деталей й орнаментальних мотивів. Матеріал широко представлений графічною частиною.
Ключові слова: Молдова, галерея, призьба, ордер, капітель, кронштейн.

У статті на основі низки етнографічних даних (опублікованих та архівних), а також матеріалів власних польових записів аналізуються матримоніальні ворожіння, що будуються на інтерпретації імені першого зустрічного. Завдяки особистому контакту з цією особою як представником «іншого» світу можна було довідатися про ім’я свого нареченого.
Ключові слова: ворожіння (мантика, дивінації), перший зустрічний, жебрак, ім’я, ритуальна їжа, записки.

На конкретному прикладі культової мегалітичної структури на території України обґрунтовується авторська теорія про витоки античної та, відповідно, сучасної архітектури.
Ключові слова: мегалітичне будівництво, печерний ансамбль, школа мегалітичного будівництва, мегалітична геометрія, культура Трипілля.

Стаття присвячена українській вченій — етнологу Інституту народознавства НАН України другої третини ХХ  ст.  — Любові Михайлівні Сухій. Основна увага зосереджена на науковій діяльності та життєвому шляху вченої. Здійснено аналіз основних наукових праць етнолога, які маловідомі широкому читацькому колу.
Ключові слова: Любов Суха, Інститут народознавства, Музей етнографії та художнього промислу, етнографія, польові дослідження.

В статті здійснено загальний огляд етнографічних та краєзнавчих матеріалів Музею Івана Франка в Калуші та викладено основні відомості про його діяльність (1992—2012).
Ключові слова: Франко Іван, Музей Івана Франка, етнографія, Підгірки, Калуш.

У статті розглядається іконопис другої половини XVIII ст. Західного Поділля щодо впливу мистецьких стилів та притаманних засобів їх вираження; визначено характерні риси та тенденції у трактуванні образу в іконописі; простежено нововведення у змістовому, композиційному та образотворчому трактуванні в іконописі під впливом західноєвропейського мистецтва та сталі національні тенденції.
Ключові слова: бароко, засоби вираження, Західне Поділля, ікона, іконопис, класицизм, рококо, стиль, тенденції.

У статті проаналізовані основні типологічні схеми розгляду феномену синестезії. Показано складність інтерпретації та осмилення синестезії у різних сферах наукового пізнання.
Ключові слова: синестезія, типологічна схема, інтермодальна перцепція.

У статті вперше провединий комплексний огляд спеціальних об’єктів високогір’я. Виявлено, що багато аспектів з цієї теми ще достатньо не досліджені, особливо в Україні. Вивчено й проаналізовано специфіку історії розвитку цих об’єктів у світі та в Україні. На найяскравіших прикладах високогірної архітектури створено власну їх класифікацію, що могла б охопити їх різноманітність. Встановлено, що на території України, де гірські ресурси особливо багаті, розвиток високогірної архітектури фактично зупинився ще в часи Другої світової війни. В той час у світі, а особливо в Європі, темпи розвитку такого типу об’єктів лише зростали, що дало відповідні результати. Увага до цього питання стала гарантом збільшення безпеки перебування в часто екстремальних умовах високогір’я.
Ключові слова: спеціальні об’єкти високогір’я, гірський притулок, обсерваторія, житлові споруди, інженерні споруди.

У статті розглядається творчість Ростислава Глувка (1927—1990) як майстра графічного мистецтва. Здійснюється спроба систематизації великого творчого доробку автора в галузі оформлення та ілюстрування книжкових, газетно-журнальних видань, різних жанрів прикладної графіки, тематичних циклів рисунків, начерків композицій, малярських творів тощо. Мистецтвознавчий аналіз пам’яток проводиться співвідносно загальної конфігурації творчих зацікавлень Ростислава Глувка, у контексті історії розвитку українського образотворчого мистецтва XX ст.
Ключові слова: Ростислав Глувко, Кременець, Лондон, графіка, жанри прикладної графіки, ілюстрація, оформлення книг.

У статті розглядається кілька прикладів сучасних тривимірних арт-об’єктів, інсталяцій, які тяжіють до категорії монументальної скульптури. Аналіз проводиться у площині їх схожості з людським тілом, як прагнення апелювати до людських філософських проблем, уникаючи прямого зображення фігуративних форм.
Ключові слова: антропоморфізм, скульптура, тіло, органічність.

Висвітлюється питання щодо ролі художника-дизайнера в суспільстві, етапи навчально-творчого процесу на факультеті Львівської національної академії мистецтв у м. Севастополі, чинники, які впливають на якість процесу, особливості професійної підготовки студентів — майбутніх дизайнерів у сучасних умовах, здобутки професорсько-викладацького складу як вирішального фактора діяльності вищої школи.
Ключові слова: факультет, дизайн, моделювання костюма, творчий процес, проектування інтер`єрів, культурологія, графічний дизайн, виставки.