2014 рік, випуск 3

3-2014

Нахлік Є. Історизм та психологізм Шевченкового реалізму. С. 431-452

У синтетичній розвідці узагальнюються і по-новому розглядаються різноманітні аспекти реалізму в поезії та прозі Т. Шевченка. Автор доводить, що лірична автопсихографія Шевченка вела не тільки до реалізму, а й до історизму, і то більшою мірою, ніж романтичні історичні поеми, — у сенсі правдивого, конкретно-історичного віддзеркалення життєвої та психологічної історії поета як творчої особистості середини ХІХ ст.
Ключові слова: міметизм, соціальний і психологічний аналіз, соціально-історична конкретність, соціально-психо­логічний детермінізм, критика соціальної дійсності, сатира, гротескний реалізм, просвітницький реалізм, літературна типізація.

читати »

Пахаренко В. «Серцем поділитись…» (Родинні архетипи у художньому світі Тараса Шевченка). С. 453-461

У статті умотивована думка, що візіонерсько-міфотворчий тип таланту Шевченка зумовив засадничу архетипність його творчості. Визначальний у «Кобзарі» архетип родини, він виявляється на рівнях особистісному, національному, духовному.
Ключові слова: Тарас Шевченко, архетип, міфотворчість, візіонерство, христологія, національний менталітет.

читати »

Кирчів Р. «Подай же руку козакові і серце чистеє подай». С. 462-466

Передається духовний зв’язок, переклик ідейного концепту Шевченкового вірша «Полякам» з сучасно польскою піснею, співаною під сильним враженням від Київського Євромайдану, — «Podaj rękę Ukrainie» («Подай руку Україні»).
Ключові слова: концепт, серце, рефлексія, метафорика.

читати »

Кузьменко О. Шевченківські ідейні концепти у поетиці стрілецького фольклору (Україна, Воля, Слава, Могила). С. 467-477

Розглядаються поетичні образи «Україна», «Слава, «Воля», «Могила», які задіяні у художній системі стрілецького фольклору (у народних та фольклоризованих піснях, переказах) в їх кореляції з однойменними шевченківськими ідейними категоріями. Стверджується, що націософська концепція Т. Шевченка безпосередньо вплинула на зміст, семантичну структуру та прагматику цих образних констант.
Ключові слова: Т. Шевченко, стрілецький фольклор, Україна, слава, воля, розрита могила, поетика, концепт, образ.

читати »

Кравченко В. Григорій Нудьга — шевченкознавець. С. 478-480

У статті йдеться про Г. Нудьгу як шевченкознавця та дослідника української романтичної балади в її історичному розвитку. Аналізується балада Т. Шевченка «Чого ти ходиш на могилу?..».
Ключові слова: Григорій Нудьга, шевченкознавство, балада, зміст, поетика.

читати »

Вертій О. Етика Григорія Нудьги. С. 481-490

Визначені основні джерела та складові етики Г.А. Нудьги як громадянина, вченого і письменника.
Ключові слова: життя, мета, смисл, цінність, світогляд, позиція.

читати »

Михно Л. Особливості наукового мовомислення Г.А. Нудьги. С. 491-493

Розглядається специфіка стильової манери наукових праць Г.А. Нудьги (мовний аспект). Зроблено спробу виокремити стильові домінанти наукового дискурсу вченого.
Ключові слова: науковий стиль, мова наукових праць, науковий дискурс.

читати »

Голик Р. Сльози й кості: Перша світова війна у текстах та уявленнях галицьких селян. С. 494-501

Досліджуються окремі аспекти фольклорного зображення Першої світової війни, її рецепція в історичній свідомості галицьких селян. Автор аналізує пісні т. зв. «талергофського циклу» в порівнянні з іншими народними текстами, присвяченими воєнним подіям.
Ключові слова: Галичина, історія, Талергоф, фольклор, Перша світова війна, селяни, ментальність, уявлення.

читати »

Луньо Є. Повстанський героїчний епос і питання сучасного державотворення. С. 502-513

У статті розглядається місце і роль повстанського народного героїчного епосу в процесі сучасного українського державотворення. Зазначено, що оповідний фольклор періоду героїчних ОУН та УПА передає теперішнім поколінням важливі ідеї та постулати: ідеалізм, націоналізм, цивілізаційний вибір, державність, суверенність, соборність, консолідація, покладання на власні сили, мовне питання, демократія в її істинному сенсі, що є необхідними для успішного утвердження державності.
Ключові слова: державотворення, повстанський народний епос, ОУН, УПА, масова свідомість, героїзм, національний дух.

читати »

Харчишин О. Маланкові пісні українців півночі Молдови: поетичний аспект (переосмислення мотивів). С. 514-528

На експедиційному матеріалі з українських сіл півночі Молдови (2005—2009 рр.) простежено в новорічних піснях про Маланку функціональні зміни ХХ—ХХI ст. із переосмисленням поетичних мотивів. Виявлено виразну передшлюбну семантику досліджуваних пісень, що дає змогу розглядати цей регіональний прояв творчості в загальній системі української народної поезії кохання.
Ключові слова: Маланка, маланкові пісні, Молдова, запис, текст, мотив, семантика.

читати »

Пастух Н. Жанровий репертуар українців українсько-молдовського суміжжя в контексті жанрової типології погранич. С. 529-544

На основі матеріалів польових фольклористичних обстежень та в контексті широкого порівняльного аналізу виявлено своє­рідність жанрової морфології українського фольклору на українсько-молдовському пограниччі. Огляд конкретних прикладів такої своєрідності та зіставлення їх зі схожими явищами на інших порубіжних теренах дають змогу говорити загалом про типологію жанрової моделі погранич.
Ключові слова: фольклорний жанр, жанрова система, українсько-молдовське пограниччя.

читати »

Пащенко Є. Проблеми і завдання порівняльного вивчення етногенезу хорватів в українському контексті. С. 545-560

Розглянуто головні напрями вивчення проблеми етногенезу хорватів — в історичному розвитку, вказано на деякі головні праці хорватських та іноземних дослідників. Український контекст висвітлено як потребу комплексного міждисциплінарного дослідження українських і хорватських вчених. Викладено положення здійснених досліджень і вказано на сфери подальшого вивчення.
Ключові слова: етногенез хорватів, українсько-хорватські зв’язки, Дубровник, Рагуза, міф.

читати »

Шалак О. Рукопис подільського весілля з архіву Олександра Кістяківського: атрибутування і текстологія. С. 561-574

Подається рукопис подільського весілля, віднайдений в архіві відомого юриста, доктора кримінального права О. Кістяківського. О. Шалак здійснила текстологічний аналіз і арґументовано довела авторство опису, що належить подільському фольклористові А. Димінському. Дослідниця охарактеризувала методологічні засади записування збирача на прикладі віднайденого рукопису.
Ключові слова: рукопис, архів, весілля, Андрій Димінський, фіксація, варіант.

читати »

Гунчик І. Тематико-функціональна приналежність українських народних молитов у праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина». С. 575-579

У статті розглядаються фольклорні молитви з відомої російськомовної праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина», з’ясовується їх тематико-функціо­нальна приналежність в українському оказіонально-обря­довому фольклорі. Автор звертає увагу, що у цьому дослідженні В. Милорадович уперше в вітчизняній фольклористиці використав термін «народна молитва», назвавши ним варіант магічно-сакрального тексту, відомий у народі як «Сон Пресвятої Богородиці».
Ключові слова: народна молитва, фольклор, магічно-сакральний текст, тематична група, персонаж, функціональний різновид.

читати »

Пошивайло С. Народні назви знарядь, споруд та інструментів, які використовуються у гончарному виробництві Полтавщини. С. 580-583

Розглядається лексико-семантична група (ЛСГ) гончарської лексики, що включає в себе народні назви знарядь, споруд та інструментів, які використовуються у гончарному виробництві Полтавщини. Зокрема подано варіанти назв реалій та з’ясовано склад, структуру та семантичне наповнення даної ЛСГ.
Ключові слова: гончарство, гончарська лексика, знаряддя, інструменти, назви.

читати »

Горох Г. Духовний хоровий спів у місті Рівне на межі ХХ—ХХІ століть: інституційний аспект. С. 584-589

Досліджуються особливості розвитку духовної хорової музики в м. Рівне на межі ХХ—ХХІ століть; здійснюється аналіз діяльності хорових колективів духовного спрямування.
Ключові слова: хорове мистецтво, духовна музика, хор.

читати »

Сокіл В. Почин української фольклористичної енциклопедії. С. 590-619

Йдеться про створення повноцінної фольклористичної енциклопедії України. Коротко подається історіографія проблеми. Мета запропонованої роботи — узагальнення й підсумки досвіду в ділянці української фольклористики. Енциклопедія міститиме статті про персоналії, фольклорні зібрання, часописи, у яких представлені народнопоетичні матеріали, а також архівні джерела, профільні інституції, установи, заклади тощо. Належне місце займуть фольклорні персонажі, як і жанри, теорія, поетика фольклору. Пропонується читачам лише дещиця із великої теми, керівником якої є автор.
Ключові слова: фольклористична енциклопедія, персоналія, персонаж, збірник, жанр, теорія фольклору, поетика фольклору.

читати »

Сокіл В. Закарбовані в пам’яті. С. 620-628

Подаються пропам’ятні статті про п’ять непересічних особистостей, які відійшли у вічність у 2013 році. Це велика втрата для української фольклористики. Йдеться про: Григорія Дем’яна — представника історичної школи, неперевершеного збирача, дослідника повстанської тематики; Наталію Шумаду — класичного україніста та болгариста, репрезентанта київської школи; Степана Мишанича — виразника естетичного напрямку в народознавстві, джерелознавця, енциклопедиста; Йосипа Федаса — знавця українського вертепу; Олега Павлова — прихильника психологічної течії в українській фольклористиці.
Ключові слова: українська фольклористика, дослідник, збирач, болгарист, естетичний напрям, психологічна течія.

читати »

Кирчів Р. Найтепліші спогади про Наталію Сергіївну Шумаду. С. 629-630
читати »

Кузьменко О. «Зозуленько рябенька, пташечко маленька! Закуй мені по звичаю…», або про що віщує зозуля?. С. 631-634
читати »

Яців Р. Мала енциклопедія життя наддністрянського села. С. 635-635
читати »

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »