2015 рік, випуск 2

Автор розглядає фольклорний концепт «молитва» як елемент фольклорно-мовної картини світу українців, що відображена у ліро-епічних та епічних творах, які стосуються теми Першої світової війни. До розгляду залучені уснословесні тексти різних жанрів (оповідання-спогади, перекази, пісні-хроніки). Висвітлено форми і засоби реалізації концепту (як мотив, формула, імпліцитний образ).
Ключові слова: Перша світова війна, фольклорний концепт «молитва», образ, мотив, сюжет, релігійність, ментальність.

Досліджується діяльність Порфирія Демуцького в Києві у 1917—1927 роках. Автором детально проаналізовано архівні джерела, що вказують на співпрацю з провідними хоровими колективами, а також музичними спілками того часу. Виокремлено географію розповсюдження фольклористичної спадщини Порфирія Демуцького, визначено його вплив на виконавський стиль окремих колективів.
Ключові слова: Порфирій Демуцький, фольклористичні матеріали, творча співпраця.

Автор розглядає шляхи еволюції краєзнавчих студій та туристичних проектів в Західній Україні у радянський і пост­радянський час. Аналізує, як і якою мірою радянські ідеологеми впливали на розвиток етнологічних пошуків та різних видів туризму у регіоні. Водночас досліджує зміни у цій сфері впродовж перших десятиліть української незалежності. Акцентує також роль і функції книговидання й читання у цих процесах.
Ключові слова: Галичина, Західна Україна, радянський період, пострадянський період, історія, етнологія, туризм, путівники, читання, ідеологія, міф.

В оглядовій статті йдеться про «етнографічну» тематику сучасних українських лінгвістів на сторінках збірника «Діалектологічні студії». З’ясовано, що найчастіше вони вивчають склад, походження, семантику і поширення народної лексики таких ділянок традиційної культури і побуту українців, як головні й допоміжні види занять (скотарство, мисливство, рибальство, бджільництво, народні ремесла і промисли), матеріальна (житло, одяг, їжа) і духовна (сімейна й календарна обрядовість, деякі види народних знань — медицина, ветеринарія) культура. Велика увага приділяються ареальній характеристиці, картографуванню мовних явищ, їх просторовому поширенню і часовим етапам еволюції, а заодно і виявленню наявних чи прихованих за ними культурних реалій. Мовні явища та культурно-побутові реалії репрезентують населення Надсяння, Бойківщини, Гуцульщини, Східного Поділля, Середнього Полісся, Східної Слобожанщини, частково Лемківщини, низинних районів Закарпаття, Опілля, Північної Буковини, Волині, Середнього Подніпров’я та інших етнографічних районів України.
Ключові слова: етнологія, «Діалектологічні студії», «етнографічна» тематика, діалекти української мови, лексика народної культури, семантика слова, історія слова, фольклор.

На основі архівних і друкованих джерел досліджується маловідома постать Івана Бірецького (1815—1883) — одного з учасників і сподвижників гуртка Маркіяна Шашкевича, що започаткував у 30—40-х рр. XIX ст. рух за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях. Особлива увага приділена народознавчій діяльності І. Бірецького, який був, зокрема, першим збирачем і дослідником лемківського фольклору, великою мірою прислужився для фіксації цінних текстів народних колядок, веснянок та інших зразків усної народної словесності. Його записи були відомі і викликали високу оцінку І. Срезневського, М. Костомарова, значною мірою поповнили фольклорні видання Я. Головацького. І. Бірецький підтримував ділові зв’язки з І. Вагилевичем, чехами К. Запом і Ф. Яхімом, був діяльним учасником подій революційного 1848 року.
Ключові слова: народознавство, обрядові пісні, колядки, обхідний фольклор, творчі зв’язки, вплив, міжслов’янські взаємини.

Проаналізовані пріоритетні теми українського фольклору півночі Молдови, постання яких пов’язане із актуалізацією в умовах міжетнічних контактів важливого бінарного протиставлення «свій / чужий простір». Охарактеризовані, зокрема, такі тематичні вузли: 1) полишення своєї землі та обживання нових теренів; 2) недоля на чужині та туга за рідною землею.
Ключові слова: тема, фольклор пограниччя, переказ.

Висвітлено сторінки історії дослідження фольклору українців Молдови з оцінкою досвіду попередників із точки зору сучасного прочитання. Звернено увагу на період 1870—1930-х рр. — від перших фіксацій цього фольклору до передрадянського часу.
Ключові слова: фольклор, українці Молдови, Бессарабія, записи, дослідження.

Досліджуються традиційні світоглядні підходи українського соціуму щодо пасічника, які носять виразний амбівалентний характер. Постать пасічника сприймалась як наділена рисами морального авторитета для сільської спільноти, так і функціями своєрідного посередника між людьми та надприродними істотами, представника водночас Божої та «нечистої» сили, носія сакрального знання, закритого для невтаємничених.
Ключові слова: пасічник, амбівалентність, сакральний, український.

Висвітлюється трудова обрядовість українців історико-етнографічної Волині, пов’язана з проведенням весняних польових робіт. Різноманітні звичаї та обряди, які в минулому були невід’ємною частиною процесу оранки, сівби та садіння сільськогосподарських культур і спрямовувались на забезпечення багатого майбутнього урожаю, становили цілісну систему в межах народного календаря волинських селян. З’ясовано, що аграрна обрядовість волинян на загальноукраїнському тлі характеризувалась певними особливостями, деякими архаїчними реаліями і помітною варіативністю на регіональному рівні, однак нині цей пласт традиційної культури майже повністю втрачений.
Ключові слова: сівба, оранка, звичаї, обряди, повір’я, заборона, історико-етнографічна Волинь.

Описані уявлення українців Карпат про прояви погоди як передвісники майбутнього. Визначено основні групи повір’їв, які приурочувались до обрядів родинного циклу та окремих дат сільськогосподарського календаря. Висвітлено окремі повір’я, пов’язані з появою комети.
Ключові слова: погода, весілля, похорон, комета.

Стаття присвячена дослідженню особливостей традиційного весільного вбрання Закарпаття ХІХ — першої половини ХХ ст. На основі польових, архівних і літературних джерел, музейних колекцій проаналізовано основні складові вбрання наречених на традиційному народному весіллі краю. Поряд із характеристикою крою та елементів оздоблення чимала увага зверталась на обрядовій ролі окремих елементів весільних строїв. Важливим було виявлення особливих та відмінних рис у виготовленні та декоруванні одного й того ж весільного атрибуту в різних районах краю. Зберігаючи загальноукраїнську основу традиційне народне весілля на Закарпатті мало велику кількість локальних варіантів.
Ключові слова: весільне вбрання, сорочка, блузка, спідниця, фартух, пояс, хутряна безрукавка, зачіски та головні убори, вінок, прикраси з бісеру, штани, капелюх, чоботи, весільні топірці.

На основі польових етнографічних матеріалів і опублікованих джерел та історіографії здійснюється аналіз складових компонентів дівич-вечора у традиційному весіллі Волині та Полісся. Автор розглядає дану весільну стадію в контексті її змістового наповнення, атрибутів, обрядових актів та їх виконавців.
Ключові слова: дівич-вечір, деревце, вінок, свічка, коса.

Розглядається процес виникнення та формування світлових отворів у поліському житлі. Проаналізовано конструктивні різновиди вікон, особливості їх вирішення. Зроблена спроба з’ясувати часові параметри проникнення у житлобудівництво поліщуків окремих конструктивних варіантів вікон, периметральної віконної обв’язки, скла, віконниць тощо.
Ключові слова: Полісся, житло, вікно, віконна коробка, віконниці.

Охарактеризовані основні групи українського глиняного посуду другої половини ХІХ — першої третини ХХ століття. Звернена увага на особливості їх формотворення та декорування. Зроблений висновок про те, що особливості виробів кожної групи пов’язані з їхнім функціональним призначенням. 
Ключові слова: глиняний посуд, форма, декор, горщик, глечик, макітра, культура харчування, українці.

Метою цієї розвідки є локалізувати місцезнаходження пізньосередньовічного монастиря в урочищі «Колодка» поблизу с. Дубина Сколівського району Львівської області за наявністю кам’яного хреста на цьому місці, про який повідомляв Корнило Устиянович. Етнографічна розвідка автора, історичні та фольклорні джерела стверджують про існування на цьому місці монастиря/церкви та цвинтаря. Разом з археологічними джерелами є усі підстави припускати, вслід за К. Устияновичем та І. Крип’якевичем, існування раніше на цьому місці літописного монастиря святої Богородиці, що може бути підтверджено або спростовано подальшими археологічними дослідженнями.
Ключові слова: Корнило Устиянович, кам’яний хрест, цвинтар, монастир, церква, середньовіччя.

На основі польового матеріалу проаналізовані традиційні ворожіння з купальськими вінками. З’ясовані символіка, функції цих рослинних атрибутів, а також локальні особливості побутування і стан збереження таких мантичних дій у сучасну пору.
Ключові слова: ворожіння (дивінації, мантичні дії), вінки, вода, свічка, вогонь, шлюб, дівування, життя, смерть.

Досліджуються особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих «нечистих» («безпірних») мерців; проаналізовані основні ознаки та особливості, які, власне, допомагають розпізнати «нечистих» покійників з-поміж усіх інших представників демонологічної системи Бойківщини.
Ключові слова: «безпірні», «нечисті» покійники, народна демонологія, демонологічні уявлення, бойки.

Проаналізовано наявні у купальській традиції жителів історико-етнографічної Волині демонологічні повір’я та обрядові дії, які розкривають усталені уявлення волинян про прикметні властивості й функції відьом і способи їх магічної нейтралізації.
Ключові слова: демонологія, відьма, Івана Купала, повір’я, уявлення.

Проаналізовані мотиви зустрічі гончаря з упирем на основі записів биличок ХІХ—ХХ століть, здійснених відомими українськими фольклористами й етнографами. Акцентовано увагу на утаємниченому образі гончаря та міфологізації його діяльності, як передумовах виникнення сюжетів про причетність ремісника до демонічних персонажів.
Ключові слова: гончар, упир, український фольклор, билички, демонічні істоти.

Проаналізовані мотиви зустрічі гончаря з упирем на основі записів биличок ХІХ—ХХ століть, здійснених відомими українськими фольклористами й етнографами. Акцентовано увагу на утаємниченому образі гончаря та міфологізації його діяльності, як передумовах виникнення сюжетів про причетність ремісника до демонічних персонажів.
Ключові слова: гончар, упир, український фольклор, билички, демонічні істоти.

Повертається із забуття ім’я Віктора Святішіна, вмілого рисувальника та доброго живописця, автора акварельних робіт, замальовок, фотографій із зображеннями історичних будівель рідного Виборга, природи Карельського перешийка. Ім’я художника добре відоме у Фінляндії, однак у самому Виборзі про нього практично нічого не знають.
Ключові слова: Віктор Святішин, Виборг, художник, акварель, туш, фотографія, учитель, музей, мистецтво, Карельський перешийок, Атенеум, Лахті, Салми.

Розглядається історія забудови верхньої тераси Стрийського парку в контексті формування архітектурного комплексу «Східних торгів». Проаналізований поточний стан будівель комплексу, запропоновані першочергові заходи щодо подальшого їх збереження, експлуатації, розвитку.
Ключові слова: Львів, архітектурний комплекс, міжнародний ярмарок «Східні торги», Стрийський парк, міжвоєнний період.