2015 рік, випуск 6

Автор розгортає головну ідею своїх попередніх двох трактатів із фундаментальної сенсології. У статті показано, що смислові світи, які є ментальними репрезентаціями життєсвітів, становлять складну і взаємоопосередковану динаміку «тут-і-тепер-смислів»; далі — граничних смислів; далі — Смислу Верховного. Акт існувальности нашого «я» полягає у тому, що наша самість є визначальною, генерувальною силою смислів і смислових сув’язей. Моє самобуттювання як співбуттювання і співприсутність з Иншими здійснюється через сенсокінеcис. Основоструктурою (субстратом) усіх процесів культуротворення є генеровані окремішніми індивідами (через їх сенсогенерувальну активність та інтерперсональні смислові поля) смислові мережі.
Ключові слова: окремішній індивід, сенсокінесис, смислові конфігурації, буттювання (співбуттювання), інтерперсональні стосунки, Инший, Обличчя Иншого.

Зростання транснаціональної взаємодії та співпраці спричинює нові виклики і, водночас, забезпечує майданчики для освіти в транснаціональних умовах. У розвитку трансформаційних процесів визначальну роль відіграють транснаціональні експерти і, зокрема, діаспорні мережі. В цій статті проаналізовано роль формального і неформального навчання в нових транснаціональних освітніх просторах. Термін «транснаціональний освітній простір» вжито, аби описати способи, у яких індивідуальні чи колективні актори використовують простір в транснаціональних умовах, і зокрема зосереджуюсь на питанні розширення прав і можливостей та пов’язаних з ними потреб у набутті навиків. Засадничою прикметою є безперервна циркуляція знань та компетенцій в транснаціональних умовах. Автор доходить висновку, що аби успішно функціонувати в культурно розмаїтих транснаціональних середовищах, треба розвивати когнітивні, поведінкові та оперативні виміри міжкультурної компетенції особи.
Ключові слова: транснаціональні виміри, транснаціональні освітні простори, способи транснаціональних взаємодій, інтелектуальні межі діаспор, культурне різноманіття в освітніх середовищах.

Розглядається проблемне поле соціології соціальних змін та соціодинаміки. Розкрито основні соціологічні теоретико-методологічні підходи інтерпретації та дослідження соціальних змін (за П. Штомпкою). Уточнено категорії соціального середовища та соціальної системи, як можливих станів соціального простору. На основі синтезу положень П. Бурдьє, П. Штомпки та Н. Лумана, запропоновано авторську модель-ескіз соціального простору, та окреслено механізми його соціодинаміки.
Ключові слова: соціологія, еволюція, соціодинаміка, соціостатика.

Cтаття написана на підставі авторських досліджень процесів сучасних зовнішніх міграцій українців із урахуванням теорій глобалізації та досвіду вивчення транснаціональних міграцій. Автор окреслює свої підходи до розуміння соціодинаміки в умовах глобалізації, означує інші категорії та їх співвідношення в межах основного концепту.
Ключові слова: соціодинаміка, глобалізація, міграції, ідентичність, подієвість, часопростір.

Представлено критичний огляд основних концепцій та наукових підходів, які пояснюють феномен етнічності: примордіалізм, конструктивізм, інструменталізм та теорію етносу. Досліджено причини їхньої появи, а також те, що впливало на їх розвиток і формування теоретико-методологічних основ. Систематизовано основні наукові завдання, які ставили перед собою дослідники, вивчаючи феномен етнічності, головно, як він «твориться» / «формується» та впливає на сприйняття й розуміння соціальної реальності.
Ключові слова: етнічність, культура, ідентичність, групи, примордіалізм, конструктивізм, інструменталізм, теорія етносу.

Міграції є полем досліджень «соціальних кордонів», або, за словами німецького соціолога Т. Файста, «кордонів соціальних формацій». І не тільки в територіально-культурному, але також і часово-просторовому вимірі. Стаття присвячена вивченню «горизонтального простору спілкування», що формується соціальними мережами мігрантів. Сучасні мігранти переважно не інтегруються у суспільство перебування і не реінтегруються у суспільство походження, а, радше, закладають горизонтальний простір співбуття, у якому відтворюються патерни етнічності. Це пов’язано зі змінами типів соціальних ідентичностей і принципів соціальної ідентифікації. Автор прагне розглянути, яким чином фактор етнічності конструює соціальні ідентичності в горизонтальному просторі співбуття. Стаття спирається на результати авторських досліджень процесів української трудової міграції в країнах ЄС.
Ключові слова: простір співбуття, соціальні ідентичності, принцип соціальних співвіднесень, мобільності, міграції, етнічність.

Запропонована концепція системних змін у формах організації суспільно-релігійного життя та виявлено їх універсальні механізми. Тенденція до комунітаризації суспільно-релігійного життя розглядається як заключний етап взаємодії суспільно-релігійних відносин.
Ключові слова: суспільно-релігійне життя, механізми змін, система, комунітаризація.

Розглядається концепт «повсякденності» як елемент людського буття, що проаналізований у працях українських дослідників різних гуманітарних дисциплін. З’ясовані спорідненості та відмінності концепту «повсякденність» із всеохопним етнологічним поняттям побутописання.
Ключові слова: концепт «повсякденність», побут, приватність, історія повсякденності, етнографія.

Стаття присвячена методологічним аспектам вивчення історії сороміцького фольклору. Зокрема, обґрунтовано ідею, що «сороміцьке» не є сталою, іманентною характеристикою домодерного фольклорного тексту, але, як конструйоване явище, є продуктом модерних дискурсів. У дослідженні детальніше розглянуто дискурс романтичного націоналізму та сексуальності. Дослідження здійснено із залученням рукописних матеріалів Зоріана Доленги-Ходаковського.
Ключові слова: історія української фольклористики, сороміцький фольклор, обсценний фольклор, дискурс, романтичний націоналізм, сексуальність.

Автор порушує питання методології в дослідженні транснаціональної міграції і пропонує зосередити увагу на окремих взаємопов’язаних одиницях аналізу, щоб отримати цілісну картину соціальних процесів, що є необхідним для повноцінного розуміння сфери, що досліджується. Обгрунтовується, що транснаціоналізм мігрантів та, відповідно, не-мігрантів найкраще вивчати, розглядаючи транснаціональні простори як транскордонні одиниці аналізу, а також враховуючи методи мультилокального (multi-sited) дослідження. Автор припускає, що в окремих випадках, замість зосередження уваги на конкретному транснаціональному соціальному просторі, потрібно розглянути всі релевантні транснаціональні та не-транснаціональні соціальні простори мікро-, мезо- та макрорівня. В дослідженнях транснаціональної міграції та розвитку використання таких множинних одиниць аналізу є необхідним не лише для того, аби повніше охопити панораму досліджуваного контексту, але й щоб мати можливість проаналізувати переважаючі відносини та взаємодії між різними соціальними сферами. Зрештою, ці міркування були проаналізовані та проілюстровані у конкретному дослідженні підприємства «Касканія», проведеному в 2011—2012 рр., у штатах Сакатекас (Мексика) та Каліфорнія (США). Запропонований методологічний підхід може докластися до ширшого розуміння існуючих обґрунтувань, інтересів, соціальної динаміки та результатів розвитку.
Ключові слова: транскордонне дослідження, одиниці аналізу, транснаціональні соціальні простори, мультилокальна етнографія.

Представлено критичний огляд основних методологічних дискусій щодо цілей та особливостей використання усної історії в межах феміністських студій Західної Європи та Північної Америки від 1970-х рр. донині. Охарактеризовано основні тенденції розвитку усної жіночої історії як нової дослідницької ділянки у постсоціалістичних країнах. Особливо увагу також приділено становленню усної жіночої історії в Україні.
Ключові слова: усна жіноча історія, феміністські студії, жіноча історія, Україна.

Пропонований текст — це ескіз розвитку методу усної історії в Польщі з другої половини XX ст. до першого десятиліття XXI ст. У двох частинах розглянуто питання методології та реалізації методу усної історії на практиці. Перша частина присвячена роз’ясненню відмінностей між американським та європейським методологічними дискурсами, а також описові польського методологічного підходу і наукових дискусій на полі усної історії (oral history) у Польщі. Друга частина — це опис використання методу усної історії в документальних та освітніх проектах, здійснених у першому десятилітті XXI ст. в Польщі.
Ключові слова: Польща, усна історія, oral history, XXI ст., свідок історії, інформатор.

востей «етно/фотографії» як дослідницького прийому створення, виявлення та обробки візуальних даних в ракурсі етнічної специфікації методики опрацювання цього джерела. З’ясовуються питання методології за умов застосування масових корпусів подібних джерел, а також їх використання як польового інструмента пізнання (структуроване інтерв’ю).
Ключові слова: етно/фотографія, візуальні джерела, сімейні фотоальбоми, методика опрацювання сімейних альбомів.

Розглянуто можливості використання кількісних методів у вивченні повсякденності. Перш за все, стаття демонструє, що повсякденність була об’єктом міждисциплінарних досліджень від появи наукового інтересу до цієї тематики. Крім того, запропоновано новий погляд на «кругообіг» методів наукових досліджень між соціологією та антропологією. Загальновідомим є твердження про те, що якісні методи почали використовуватися в соціології під впливом антропологів. Проте майже не приділяється уваги вивчення зворотного процесу — запозиченням кількісних методик антропологами. Стаття містить приклади антропологічних досліджень, які використовували кількісний інструментарій. Основну частину статті присвячено демонстрації можливості успішного використання кількісних методів у вивченні повсякденності на прикладі хатньої роботи. Для виконання цього завдання використано базу даних European Social Survey за 2010 р. Отримано результати, які засвідчують важливі відмінності як в об’ємі хатньої роботи, яка виконується чоловіками та жінками, так і в факторах, що впливають на таку ситуацію. Стаття демонструє, що отримані закономірності можна було виявити лише з допомогою кількісного інструментарію, оскільки якісний є нечутливим до ситуацій, коли самі респонденти не усвідомлюють причин тих чи інших дій та практик, або відмовляються їх озвучувати досліднику. Втім, стаття також демонструє обмеження кількісних методів і наголошує на важливості їх доповнення якісними методиками.
Ключові слова: повсякденність, антропологія, кількісні методи.

Простежено процеси становлення і репрезентації (транс)національної та етнічної ідентичностей українських мігранток в Італії. Українська жіноча спільнота в Італії розглядається не як сформований культурний комплекс, а як формація, що перебуває у постійній динаміці, і виникає через уявлення себе як частини українського національного проекту у процесі транснаціональних взаємодій.
Ключові слова: (транс)національна ідентичність, повсякденність, український проект, жіночий проект, Італія.

Розглядається вплив несприятливої аграрної структури та супутніх негативних тенденцій у сільськогосподарському виробництві на міграційні рішення. Показаний потенціал південно-східної Польщі на тлі держав ЄС. Крім того, запропоноване міркування ймовірних майбутніх менеджерів господарств щодо визначальних чинників сприяння продовженню або припиненню фермерської діяльності, сформульованих у контексті міграційної теорії виштовхування-притягання (push-pull migration theory).
Ключові слова: аграрна структура, людський чинник, міграції, Малопольща, Підкарпатське воєводство.

Розглянуті стан вугільної промисловості Донбасу напередодні Другої світової війни, причини та наслідки кадрової кризи на копальнях, а також перебіг першої організованої трудової міграції з Галичини та Волині до Сталінської області, її етапи та перебіг. Описана та проаналізована діяльності керівництва вугільних підприємств, партійних органів та репресивно-карального апарату щодо трудових мігрантів в 1939—1940 рр.
Ключові слова: Друга світова війна, Польща, СРСР, Німеччина, Галичина, Волинь, Донбас, Сталінська область, Ворошиловградська область, індустріалізація, вугільна промисловість, трудові мігранти, мобілізаційний план економіки, репресивно-каральні органи, втеча з підприємств.

На прикладі матеріалів тижневика «Український тиждень» проаналізовано конструювання відносин праці в українському медіа-дискурсі, а саме відносин між працедавцями як суб’єктами влади і працівниками як об’єктивованою групою. Матеріали видання відтворюють дискурс політичної і економічної влади, в який вписано відносини керівника і підлеглих. Відносини праці не мають окремішньої рамки у суспільному дискурсі і є частиною вертикальної структури патерналістичної влади як відносини субординації працівників працедавцю, хоча дискурс фаховості почасти слугує альтернативою патерналістичній рамці. У статті також визначено основні риси уявлень про працедавців і працівників, а також дискурсивні характеристики інститутів політичних і економічних влад, що детермінують стан відносин праці.
Ключові слова: дикурсивні режими влади, трудові відносини, працедавці, працівники, патерналізм.

Стаття присвячена трансформаціям мультикультурної спад­щини у містах Центрально-Східної Європи — Кракові, Вроцлаві, Львові та Чернівцях. У всіх цих містах більшість довоєнного населення зникло під час Другої світової війни. Нині, після десятиліть мовчання, до якого змушували правлячі комуністичні еліти, у публічному дискурсі починає проявлятися колективна пам’ять повоєнного населення. Те, як саме сучасні мешканці, які живуть на теренах «понівеченої поліетнічності», підходять до колишнього культурного розмаїття у повсякденному житті, залишається малодослідженою темою. У такому контексті етнографія може стати оптимальною методологією вивчення локальних проявів транснаціональної пам’яті. У цьому дослідженні на засадах мультиситуативної етнографії проаналізовано тематичні ресторани, які обігрують культуру певних зниклих етнічних груп (зокрема, євреїв, поляків та німців).
Ключові слова: етнічне різноманіття, Центральна та Схід­на Європа, транснаціональна пам’ять, комерціалізація, ностальгія, тематичні ресторани, пограничні міста.