2016 рік, випуск 6

У своїх наукових дослідженнях Іван Франко висловив цінні міркування з приводу національного розвитку українців. Актуальною залишається його ключова сентенція «навчитися чути себе українцями». Особистим прикладом втілював цю тезу в життя. Немалу роль у згуртуванні нації відіграє народна пісня. Франко вивчав її у тісному зв’язку з мовою, історією, психологією, народним побутом. Наполегливою працею, студіями він показав неперевершену роль народної пісні в культурному розвиту України.
Ключові слова: народна пісня, мова, усна словесність, етнокультурні цінності, духовне життя.

Йдеться про нерозкриті досі в науковій літературі контакти між І. Франком і Т. Реваковичем. Їхні інтереси пересікалися і щодо редакторства «Зорі», і щодо теми, пов’язаної з Лук’яном Кобилицею, і в громадсько-культурному житті (товариство «Боян», курси української мови для слухачів Галичини і Східної України). Дискусійним виявилося питання цензурування «Русалки Дністрової». Введено новий матеріал Т. Реваковича про сорокалітній ювілей І. Франка та деякі його світоглядні позиції.
Ключові слова: співпраця, «Зоря», Лук’ян Кобилиця, му­зично-хорове товариство «Боян», літні курси української мови, «Русалка Дністрова», сорокалітній ювілей.

Роль національної приналежності у повсякденному житті політичних в’язнів ГУЛАГу у 1940—1950-х рр. є маловивченою сторінкою історії сталінізму. У статті на основі аналізу обсягу спогадів українських жінок — колишніх невільниць ГУЛАГу — висвітлено значення національних земляцтв як неформальних мереж взаємопідтримки, розкрито способи та форми підтримання національної ідентичності через налагодження комунікації поміж українцями всередині системи ГУЛАГу та листування з батьківщиною, показано неоднозначність міжетнічних відносин серед в’язнів.
Ключові слова: ГУЛАГ, українська жінка, етнічність, національна спільнота, солідарність.

Участь жінок у легіоні Українських січових стрільців є темою майже недослідженою. У роки Першої світової війни служба у війську стала справою не тільки чоловіків, а й жінок. Ця публікація представляє жінок у війську з боку повсякденності, деконструюючи таким чином стереотипні судження про наперед заданий героїзм і відсутність сумнівів. Велика війна відкрила перед жінками нові можливості, давала змогу (але не гарантувала) підкреслити свою особистість. У статті йдеться про дилеми, які поставали перед жінками у війську. Для багатьох з них шлях до війська був способом втечі від традиційних суспільних устоїв, але закінчення війни часто-густо повертало жінок до старої буденності. Були потрібні роки, аби змінити уявлення (у тому числі й серед самих жінок) про суспільний статус жінки. Авторка застерігає від надмірних узагальнень і пропонує вивчати індивідуальні досвіди, акцентує на змінності життя і поглядів.
Ключові слова: жінки, українки, Українські січові стрільці, Перша світова війна, суспільні традиції.

З піднесенням жіночих студій в історії щораз більше уваги заслуговують ґендерні аспекти війни, зокрема трансформація традиційних культурних уявлень та норм маскулінності й фемінності, особливість використання відповідних образів у воєнній пропаганді. Досвід І Cвітової війни засвідчив, що відтермінувавши конфлікт статей, визваний феміністичними рухами початку ХХ ст., дане протистояння поглибилось за рахунок демонстрації невідомого раніше феномену свідомої боротьби чоловіків і жінок за нові форми життя. Дослідження ґендерного досвіду участі у бойових діях та тилу показали неоднозначність сприйняття війни різними віковими групами, засвідчили глибокий травматизм пережитого на фронті і в тилу обох статей, підважили стереотипні уявлення про чоловіків як природжених безстрашних воїнів, а жінок як «слабку» стать.
Ключові слова: Велика війна, листування, гендерні стереотипи, емансипація, біженство, громадська праця, особистісні стосунки, емпатія, егоїзм.

Розглядаються етапи формування статусу чоловіка від народження до підліткового віку. Детально проаналізовані етапи: зачаття і виношування, народження та немовлячий вік, хлопчик, підліток. Звернена увага на ритуальні дії, які виконувалися перед народженням і в період дитинства.
Ключові слова: чоловік, гендерна роль, народження, дитинство, хлопчик, підліток.

Розглядаються чинники традиції та новаторства в архітектурі української церкви. Вони зберігають цілісну структуру розпланувально-просторового укладу церковної будівлі і її важливої, якщо не найважливішої, особливості: вираження та ідентифікації національного символу-знака фіксації присутності сакрального у просторовому аспекті. Як рівно ж і в структурі формування архітектурного середовища присутності народу-автохтона у його національному вираженні. Вони також є підгрунтям для виявлення, усвідомлення та ідентифікації феномену національної ідентичності у формотворенні образу українського храму-церкви як взірця творчої думки і спадщини українців.
Ключові слова: традиція, новаторство, національна ідентичність, ідентифікація, образ-символ, храм-церква, спадщина, канон, формотворення, феномен.

Залучивши широке коло польових етнографічних матеріалів, подається розгорнутий опис й аналіз звичаїв та обрядових дій, пов’язаних з відзначенням українцями Надсяння Свят-вечора 6 січня. Йдеться також про локальну специфіку основних святкових атрибутів, традиційних вірувань, народних забобонів, прикмет тощо.
Ключові слова: етнологія, Свят-вечір, Надсяння, українці, звичаї, обряди, атрибути, вірування.

Проаналізовано використання українськими карпатознавцями другої половини ХХ — початку ХХІ ст. матеріалів про родильну, весільну та поховальну обрядовість гуцулів з праці Володимира Шухевича «Гуцульщина». Особливу увагу звернено на відповідні розділи колективних монографій «Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження» (1983) та «Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат» (2006), монографію Романа Гузія «З народної танатології: карпатознавчі розсліди» (2007).
Ключові слова: Володимир Шухевич, «Гуцульщина», гуцули, родильна обрядовість, весілля, похорон.

Розглядаються особливості традиційного відзначення Великодня населенням історико-етнографічного Покуття, а саме Городенківського району. На основі власних записів, джерел та даних наукової літератури авторка висвітлює локальні особливості звичаїв та обрядів Вербної неділі, передвеликоднього тижня, власне Великодня та Великоднього тижня, аналізує наповнення великоднього кошика. Охарактеризовано структуру і символіку великодньої обрядовості.
Ключові слова: Великдень, Покуття, звичаї, повір’я, Верб­на неділя, традиційні страви, обряди, заборони.

Розглядається організація мисливських виставок у Львові. Висвітлено їх економічну, психологічну, пізнавальну роль в організації мисливського господарства. Проаналізовано мотиваційні аспекти органів державної влади, мисливських господарств та мисливських товариств.
Ключові слова: Галичина, мисливство, виставка, мисливські трофеї.

Розглядаються різні типології карпатського скотарства та притаманного для нього сезонного будівництва, які введенні в науковий обіг українськими, польськими, словацькими, чеськими та румунськими народознавцями. На підставі критичного аналізу зроблений висновок про те, що досліджені схеми не універсальні, а це не сприяє цілісному вивченню явищ Карпатської історико-культурної області, ускладнює застосування основного методу культурної антропології — компаративного аналізу. Тому автор запропонував компіляційні, компромісні варіанти типології. Основними компонентами типології скотарства є випасання та стійлове утримання. Перше із них розділяється на пастівництво (ділиться на: випас мандрівний і випас сезонний на пасовиськах) та господарку на полянах. Серед основних елементів сезонного будівництва виділяється будівництво на віддалених сінокосах, на полянах та на пасовиськах.
Ключові слова: Карпати, пастівництво, мандрівне пастівництво, сезонне будівництво, двір, стайня.

У запропонованій розвідці розглянуто найпростіші планувальні варіанти поліського житла: однокамерні (хата), двокамерні (хата + сіни) та трикамерні (хата + сіни + холодна чи тепла комора). Основну увагу приділено динаміці їх розповсюдження у різних місцевостях Поліського краю та шляхам формування дво- та трикамерних осель.
Ключові слова: Полісся, житло, хата, сіни, комора, кліть, стебка.

На основі залучення значного кола архівних та опублікованих матеріалів проаналізовано наукові дослідження Людмили Шевченко 1947—1960-х рр. про традиційну та сучасну культуру поліщуків. Доведено, що саме ця проблематика перебувала у центрі її тогочасних наукових зацікавлень. Це підтверджується як ареалом збирацької роботи дослідниці під час праці в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, тематикою публікацій, так і тим, що навіть вийшовши на пенсію, вона продовжила свої поліссєзнавчі студії.
Ключові слова: етнологія, Полісся України, польові дослідження, ткацтво, промисли, ремесла, харчування, робітничий побут.

Розглядається городництво Покуття з давніх часів до сьогодення; з’ясовується його місце й значення для покутян; аналізуються чинники, які визначили вибір городніх культур; висвітлюється його зв’язок з християн­ськими святами, днями тижня, фазами місяця, технологія вирощування ранніх овочів та його перехід з домашніх занять селян у товарно-ринкову галузь сільськогосподарського виробництва; характеризується специфіка вирощування та збуту тютюну.
Ключові слова: Покуття, землеробство, городництво, тютюнництво, Снятинщина, Коломийщина, Товмаччина, Городенківщина.

Окреслено основні напрямки діяльності Полтавського губернського земства, спрямовані на підтримку кустарного гончарства, зокрема налагодженню збуту виробів.
Ключові слова: Полтавське губернське земство, гончарство, гончарі, виставка, кустарний склад, кредит.

Розкривається суть та застосування методики Розалії Шалленфельд у фахових жіночих школах Галичини кін. ХІХ — поч. ХХ ст. Устрій фахових шкіл Галичини багато в чому запозичувався з освітніх практик німецьких та австрійський шкіл. Зокрема, програмною була методика Р. Шалленфельд, що виникла і була підтримана владними структурами в Німеччині а, поступово, і в інших країнах Європи. Ця методика застосовувалась в програмах Галицьких жіночих фахових шкіл — відносно до навчання в’язання та шиття. В спеціальній мистецтвознавчій літературі інформації про методику не знайдено, отже існувала необхідність у дослідженні цього питання.
Ключові слова: методика Шалленфельд, рукоділля, школи, Галичина, ремесло, навчання, історія.

За художніми особливостями поліхромію храмів Львова 1990—2015 рр. можна поділити на три основні групи: невізантійського напрямку, реалістичного, та поліхромії під впливом стилістик модернізму. У статті вперше комплексно розглядається поліхромія храмів Львова, виконана впродовж 1990—2015 років у реалістичній манері. Обґрунтовується значення терміна «реалізм» відносно храмових стінописів та висвітлюються стилістичні особливості таких храмових поліхромій. Охарактеризована специфіка стилістики реалістичних стінописів в контексті розвитку храмової поліхромії Львова ХХ ст. Розглядається середовище іконописців, що працювали над оздобленням храмів Львова, зокрема в реалістичній манері, а саме: Б. Балицький, І. Мікула, М. Нестерович, С. Гриньків, та Дрогобицької асоціації художників. Досліджені взаємозв’язки архітектури та поліхромії храмів. З’ясовані особливості іконографічних схем в стінописах церков Львова 1990—2015 рр., виконаних у реалістичній стилістиці. Встановлений вплив західного реалістичного релігійного малярства періоду Відродження і класицизму та українського мистецтва доби козацького бароко, а також українських і російських художників-реалістів та академістів ХІХ—ХХ ст. на митців, що розписували храми Львова 1990—2015 рр. в реалістичній манері.
Ключові слова: реалізм, поліхромія, храми Львова 1990—2015 рр.

Розглядаються особливості втілення ідеї сакральності довкілля в образах рослинного світу на основі прикладів українських творів мистецтва. Дослідження системи флористичних мотивів з метою виявлення ключових світоглядних та художньо-естетичних основ творчості народних і професійних майстрів є одним із актуальних питань у віт­чизняному мистецтвознавстві. Акцентовано увагу на квіт­кових мотивах, які є найбільше поширеними образами рослинного світу у мистецтві. Результати дослідження підтверджують, що для українських митців художнє осмислення простору набувало сакрального значення і рослинні символи сприймалися ними як образ ідеального довкілля.
Ключові слова: сакральність довкілля, народні традиції, квітка, ікона, семантика, українське пластичне мистецтво.

Розглядаються процеси у професійному малярстві Західної України в 70—80-х роках ХІХ століття. З 1870-х років на Західній Україні почали засновувати художні школи. Важливу роль відіграли вищі мистецькі навчальні заклади Європи — Краків, Відень, Мюнхен, Париж. Національне мистецтво на західних теренах України розвивається щоразу інтенсивніше, перебираючи певні здобутки новаторів Західної Європи.
Ключові слова: малярство, культурні процеси, Західна Україна, політичні протистояння, церковне малярство.

Подається огляд діяльності видатного японського різьбяра Комада Рюші (нар. 1934). Висвітлено розмаїття його зв’язків з українським осередком шанувальників мистецтва різьблення з кістки, особливості творчого формування різьбяра, його шлях від різьблення окімоно до мистецтва нецке. Проаналізовано твори майстра, що зберігаються в Україні, у зіставленні з іншими колекціями світу, висвітлено особливості творчої інтерпретації традиційних сюжетів. Стаття побудована на матеріалах збірки харківського колекціонера і мецената Олександра Фельдмана, матеріалах дослідницьких експедицій автора до Японії (2008—2012), родинного архіву Комада Рюші.
Ключові слова: Комада Рюші, японське мистецтво, різьблення з кістки, нецке, окімоно, колекція Олександра Фельдмана, сюжетно-тематичний репертуар.

Публікація присвячується карикатурам Анатолія Петрицького 1927—1928 років. Окреслено віхи розвитку української карикатури, зокрема сатиричної графіки журналу «Червоний перець». Визначено місце, яке посідає Петрицький у становленні української карикатури 1920-х років. Розглядаються графічні зразки художника у галузі карикатури з усією різноманітністю технічних та композиційних прийомів. Шляхом мистецтвознавчого, образно-стильового аналізу та компаративістського підходу виявляються основні типи зображень, до яких тяжіє Петрицький у своїх карикатурах, композиційні особливості та характерні риси творів у цій царині; висвітлюється основне коло мотивів та образів, до яких найчастіше вдається художник, а також інші митці «Червоного перцю» в контексті розвитку української карикатури в цілому.
Ключові слова: карикатура, гіперболізація, гротеск, експресія, динамічність, умовність, контрастна кольорова гама.

Статтю присвячено аналізу сучасної медіа-культури на прикладі телебачення, та проблемі маргіналізації багатьох жанрів популярних телепередач. Висвітлено проблему космополітизму та мультикультуралізму в інформаційному просторі як основних аспектів, що заміняють реальні культурні цінності у суспільному середовищі. Показано вплив телебачення на світогляд аудиторії через рекламу популярних товарів та послуг у прямому ефірі. Проаналізовано телевізійну індустрію Заходу та Російської Федерації як потужний механізм контролю над свідомістю звичайних громадян крізь призму пропаганди, ідеологічної диктатури, маніпуляції найпростішими людськими бажаннями.
Ключові слова: телебачення, шоу, реклама, вплив, маргіналізація, програма.

Йдеться про самобутнє і трохи призабуте на сьогодні явище  — яворівську забавку, майстрів їх виготовлення, давній музей яворівської іграшки в с. Наконечне І біля Яворова, єдиний у Європі, який діяв до Другої світової війни, спеціальну забавкарську школу на початку ХХ ст. в Яворові, де навчали робити дерев’яні іграшки, а також шляхи відродження призабутого мистецтва творення народної яворівської іграшки: проведення І етнофестивалю «Яворівські забавки — 2016»; науково-практичної конференції «Яворівські забавки — традиційне і нове»; заохочення батьків, щоб придбали дітям такі забавки і навчали їх бавитися ними.
Ключові слова: українська народна дерев’яна іграшка, розпис забавок фарбами, символічне значення барви розпису.

Підсумовуються результати інвентаризації зображень на скелях у межах ДІКЗ «Тустань», проведеної у червні 2015 р. У процесі дослідження було здійснено фіксацію вже відомих пам’яток та виявлено низку нових зображень (зокрема групу різноманітних хрестів). Вперше було приділено увагу не тільки давнім петрогліфам та графіті, але й тим, що створені, наприклад, у ХІХ—ХХ ст. (пам’яткам епіграфічного характеру, численним геральдичним знакам).
Ключові слова: наскельні зображення, петрогліфи Карпат, наскельне мистецтво.

Описуються слабоалкогольні та безалкогольні напої, якими частували гостей під час весілля або іншого святкового застілля, та типи глиняного посуду, в якому вони подавались. Наголошується, що це є елементи призабутої культури побуту українців, до чого потрібно повернутися.
Ключові слова: «варененька», медуха, квасний мед, сита, наливки, глиняний посуд.