« 2017. № 4 (136)

Народознавчі зошити. 2017. № 4 (136). С. 983–987

УДК 39:378.096](477.86)(091)”199/201″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.04.983

СЕКТОР ІНСТИТУТУ НАРОДОЗНАВСТВА «ІВАНО-­ФРАНКІВСЬКИЙ НАУКОВО-­ДОСЛІДНИЙ НАРОДОЗНАВЧИЙ ЦЕНТР»

Солонець Ірина Федорівна — завідувач Сектору

Інституту народознавства НАН України

«Івано-Франківський науково-дослідний народознавчий центр».

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: тел. (032) 297-01-57; e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Проаналізована історія виникнення та діяльності Сектора Інституту народознавства НАН України «Івано­-Франківський науково­дослідний народознавчий центр». Значна увага приділена аналізу основних напрямків діяльності Сектора, його заснуванню, керівництву та науковим здобуткам протягом 1992—2016 рр.

Ключові слова: Сектор Інституту народознавства «Івано­Франківський науково­дослідний народознавчий центр», етнографія, місцеве самоврядування, матеріальна і духовна культура, Прикарпаття.

Надійшла 10.05.2017

Список використаних джерел:

  1. Архів Сектора Інституту народознавства НАН України «Івано-­Франківський науково­дослідний народознавчий центр». — (Рішення № 67 Виконавчого комітету Івано­-Франківської Обласної ради народних депутатів від 17 березня 1992 р.).
  2. Дрогобицька О.М. І. Паньків: життєвий шлях та наукова діяльність / О. Дрогобицька // Етнокультурна спадщина Прикарпаття. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Етнокультурна спадщина Прикарпаття (на пошану Михайла Паньків з нагоди його 75­річчя)» (м. Івано­-Франківськ, 4 грудня 2015 р.) / науковий редактор А. Королько. — Івано­-Франківськ : Лілея­НВ, 2016. — С. 3—14.
  3. Коломийки підгірського краю / збирач і упорядник Галина Скрипничук. — Івано-­Франківськ, 2001.
  4. Паньків М. Весілля у с. Вербівцях на Городенківщи­ні / М. Паньків. — Івано-­Франківськ, 2000. — 106 с.
  5. Паньків М. Внутрісімейні відносини на Покутті (II половина XIX ст. — 30 р. XX ст.) / М. Паньків // Народознавчі зошити. — Львів, 1997. — № 2. — С. 105—110.
  6. Паньків М. Дитяча народжуваність у покутських родинах (IIпол. XIX ст. — 20—30 рр. XX ст.) / М. Паньків // Матеріали ІІІ Прикарпатської істори­ко-­краєзнавчої конференції. — Коломия, 1997. — С. 43—46.
  7. Паньків М. Звичаєве право на Покутті / М. Паньків // Наукові записки Івано-­Франківського краєзнав­чого музею. — Івано-­Франківськ, 1993. — Вип. І. — С. 56—57.
  8. Паньків М. Організація польових досліджень з етнографії. Посібник / М. Паньків. — Івано­Франківськ, 2005. — 123 с.
  9. Паньків М. Пісні з Покуття (зібрали і упорядкували Микола Андрусяк і Михайло Паньків) / М. Паньків. — Івано-­Франківськ, 2001. — 279 с.
  10. Паньків М. Похоронно-­поминальні звичаї і обряди на Покутті / М. Паньків // Наукові записки. — Ви­пуск 5—6. — Івано-­Франківськ. — С. 50—76.
  11. Паньків М. Садиба і житло Покуття / М. Паньків // Нау­кові записки Івано-­Франківського краєзнавчого му­зею. — Івано-­Франківськ, 1993. — Вип. І. — С. 60—79.
  12. Положення про Сектор Інституту народознавства НАН України «Івано­-Франківський науково­дослідний народознавчий центр».

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »