« 2017. № 4 (136)

Народознавчі зошити. 2017. № 4 (136). С. 983–987

УДК 39:378.096](477.86)(091)”199/201″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.04.983

СЕКТОР ІНСТИТУТУ НАРОДОЗНАВСТВА «ІВАНО-­ФРАНКІВСЬКИЙ НАУКОВО-­ДОСЛІДНИЙ НАРОДОЗНАВЧИЙ ЦЕНТР»

Солонець Ірина Федорівна — завідувач Сектору

Інституту народознавства НАН України

«Івано-Франківський науково-дослідний народознавчий центр».

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: тел. (032) 297-01-57; e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Проаналізована історія виникнення та діяльності Сектора Інституту народознавства НАН України «Івано­-Франківський науково­дослідний народознавчий центр». Значна увага приділена аналізу основних напрямків діяльності Сектора, його заснуванню, керівництву та науковим здобуткам протягом 1992—2016 рр.

Ключові слова: Сектор Інституту народознавства «Івано­Франківський науково­дослідний народознавчий центр», етнографія, місцеве самоврядування, матеріальна і духовна культура, Прикарпаття.

Надійшла 10.05.2017

Список використаних джерел:

  1. Архів Сектора Інституту народознавства НАН України «Івано-­Франківський науково­дослідний народознавчий центр». — (Рішення № 67 Виконавчого комітету Івано­-Франківської Обласної ради народних депутатів від 17 березня 1992 р.).
  2. Дрогобицька О.М. І. Паньків: життєвий шлях та наукова діяльність / О. Дрогобицька // Етнокультурна спадщина Прикарпаття. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Етнокультурна спадщина Прикарпаття (на пошану Михайла Паньків з нагоди його 75­річчя)» (м. Івано­-Франківськ, 4 грудня 2015 р.) / науковий редактор А. Королько. — Івано­-Франківськ : Лілея­НВ, 2016. — С. 3—14.
  3. Коломийки підгірського краю / збирач і упорядник Галина Скрипничук. — Івано-­Франківськ, 2001.
  4. Паньків М. Весілля у с. Вербівцях на Городенківщи­ні / М. Паньків. — Івано-­Франківськ, 2000. — 106 с.
  5. Паньків М. Внутрісімейні відносини на Покутті (II половина XIX ст. — 30 р. XX ст.) / М. Паньків // Народознавчі зошити. — Львів, 1997. — № 2. — С. 105—110.
  6. Паньків М. Дитяча народжуваність у покутських родинах (IIпол. XIX ст. — 20—30 рр. XX ст.) / М. Паньків // Матеріали ІІІ Прикарпатської істори­ко-­краєзнавчої конференції. — Коломия, 1997. — С. 43—46.
  7. Паньків М. Звичаєве право на Покутті / М. Паньків // Наукові записки Івано-­Франківського краєзнав­чого музею. — Івано-­Франківськ, 1993. — Вип. І. — С. 56—57.
  8. Паньків М. Організація польових досліджень з етнографії. Посібник / М. Паньків. — Івано­Франківськ, 2005. — 123 с.
  9. Паньків М. Пісні з Покуття (зібрали і упорядкували Микола Андрусяк і Михайло Паньків) / М. Паньків. — Івано-­Франківськ, 2001. — 279 с.
  10. Паньків М. Похоронно-­поминальні звичаї і обряди на Покутті / М. Паньків // Наукові записки. — Ви­пуск 5—6. — Івано-­Франківськ. — С. 50—76.
  11. Паньків М. Садиба і житло Покуття / М. Паньків // Нау­кові записки Івано-­Франківського краєзнавчого му­зею. — Івано-­Франківськ, 1993. — Вип. І. — С. 60—79.
  12. Положення про Сектор Інституту народознавства НАН України «Івано­-Франківський науково­дослідний народознавчий центр».

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »