ХУДОЖНЄ ДЕРЕВО ГУЦУЛЬЩИНИ | Народознавчі Зошити

Архів

2020 рік, випуск 1 переглянути»

Народознавчі зошити. 2023. № 3 (171). С. 503-824 DOI... переглянути»

2017 рік, випуск 1 переглянути»

2011 рік, випуск 3 переглянути»

« 2017. № 5 (137)

Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С. 1173—1176

УДК: 745.51.03(477.85/.87) “187/195”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.05.1173

ХУДОЖНЄ ДЕРЕВО ГУЦУЛЬЩИНИ: МИСТЕЦЬКІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕМЕСЛА ДЕЛЯТИНСЬКОГО КРАЮ (НА МАТЕРІАЛАХ ЕКСПЕДИЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)

Мельник Іван, кандидат мистецтвознавства,

начальник Науково-дослідного сектору

Львівської національної академії мистецтв

вул. В. Кубійовича 38 Львів 79011 Україна

Контакти: email: nds@lnam.edu.ua; тел. 097-599-2573

Анотація: Аналізується художнє дерево Делятинщини як своєрідний художній феномен у контексті народного мистецтва Гуцульщини. Матеріали, на яких ґрунтується стаття, зібрані в експедиціях, відчутно доповнюють відомості про різьбярство Українських Карпат, зодчих і різьбярів Делятинщини кінця ХІХ — середини ХХ ст.

Ключові слова: художнє дерево, сакральні споруди, житлові споруди, традиції, майстри.

Надійшла 9.07.2017

Список використаних джерел

Гори Гуцульщини. — Краків : ПТТК, 2006. — 223 c.
Гуцульщина. Історикоетнографічне дослідження. — Київ : Наукова думка, 1987. — 472 c.
Історикоетнографічний нарис Делятинщини (від найдавніших часів до 1939 р.). — Делятин : Надвірнянська друкарня, 2000. — 91 c.
Рожко М.Ф. Тустань — давньоруська наскельна фортеця / М.Ф. Рожко. — Київ : Наукова думка, 1996. — 272 c.
Рыбаков Б. Русские системы мер длины XI—XV вв. / Б. Рыбаков // Советская этнография. — 1949. — № 1. — С. 14—42.

читати публікацію»

Наші автори

Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»

Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»

Федорчук Олена Степанівна. Старший... ознайомитись»

Кузьменко Оксана Мирославівна старший... ознайомитись»

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та краєзнавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атласа». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »