« 2017. № 5 (137)

Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С. 1208—1234

УДК: 304.2(510=161.2)(093.3)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.05.1208

ІЗ КИТАЙСЬКОГО ЩОДЕННИКА: НОТАТКИ ПРО УКРАЇНІСТИКУ, ОСВІТУ ТА КУЛЬТУРУ

Івашків Василь Михайлович — доктор філологічних наук, професор,

завідувач кафедри української фольклористики імені акад. Філарета Колесси

Львівського національного університету імені Івана Франка.

Івашків Галина Михайлівна — кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник Музею етнографії та художнього промислу

Інституту народознавства НАН України.

проспект Свободи, 15, м. Львів, 79000, Україна

Контакти: (032) 2970157; e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація: Стаття висвітлює особливості життя й побуту Китаю крізь призму сприймання українських науковців, які майже рік прожили в найбільшому місті країни — Шанхаї. Акцентовано на українській присутності в цій країні, зокрема йдеться про кафедру української мови та літератури й Центр дослідження України Шанхайського університету іноземних мов, музей «Україна» у місті Цзіньхуа, презентацію поезій Т. Шевченка китайською мовою у посольстві України в КНР, бронзовий бюст М. Гоголю в Шанхаї, цікаву та ініціативну українську громаду цього міста і т. ін. Описано враження від відвідин китайських музеїв, храмів, парків та скверів у Шанхаї, Пекіні, Нанчіні та Сучжоу, від китайського села, національної кухні тощо.

Ключові слова: Китай, україністика, освіта, культура, китайські храми, парки, музеї.

Надійшла 10.08.2017

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »