« 2017. № 6 (138)

Народознавчі зошити. 2017. № 6 (138). С. 1496—1502

УДК 7.03:745.51 (477.87)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.06.1496

Надійшла 16.11.2017

ДЕРЕВО, ЯКЕ ЄДНАЄ: НАРОДНІ МОТИВИ У ТВОРЧОСТІ МАЙСТРІВ ХУДОЖНЬОГО ДЕРЕВА смт ВЕЛИКОГО БИЧКОВА ТА смт ВИШКОВА

Козурак Микола Степанович, старший науковий співробітник

науково-дослідного сектора

Львівської національної академії мистецтв

вул. В. Кубійовича, 38, м. Львів, 79011, Україна;

Контакти: (032) 2761482 ; e-mail: niytochka@ukr.net

Анотація. Подаються нові дослідницькі матеріали про різьбярів Закарпаття, зібрані в експедиціях 2016—2017 рр., в ході яких були зафіксовані маловідомі, або й зовсім незнані імена народних майстрів. Зокрема, розглянута творчість низки майстрів­різьбярів у Великобичківському та Вишківському художніх осередках, висвітлені самобутній характер їхніх робіт і практики сучасного осмислення народних традицій.

 Ключові слова: різьбярство, народні традиції, пам’ятки, культурна спадщина.

Список використаних джерел

  1. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. — Т. ІІ. Етнологія та мистецтвознавство. — Львів  : Інститут народознавства НАН України, 2006. — 812 с.
  2. Рожко М. Заселеність Українських Карпат у княжий період (ІХ—ХІV ст.) / М. Рожко // Народознавчі зошити. — 1996. — Зош. 1 (7). — С. 46—47.
  3. Рожко М. Тустань — давньоруська наскельна фортеця / М. Рожко. — Київ : Наукова думка, 1996. — 240 с.
  4. Шандор Ф.. Обличчя Закарпаття / Ф. Шандор, Д. Да­ни­люк, С. Федака та ін. — Ужгород : б. в., 2001. — 75 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »