« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 630–634

УДК 792.031.1″632″:393]:159.964.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.630

ВИТОКИ ДРАМАТИЧНОГО МИСТЕЦТВА: ОКРЕМІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЩОДО ПАЛЕОПСИХОЛОГІЇ

Гощіцький Артем, молодший науковий співробітник,
Державний історико-культурний заповідник «Тустань»
82612 с. Урич, Сколівський р-н, Львівська обл.
Контакти: artem.hoshchitskyy@ukr.net

Анотація. Витоки явищ драматичного мистецтва та лялькового театрального дійства розглядаються у контексті перших виявів нераціонального — пізньопалеолітичного мистецтва та поховальних обрядів. Ці феномени співвіднесені, зокрема, з психофізіологією образного сприйняття та з трактуванням класичним психоаналізом інших психологічних явищ, таких як сновидіння та гра. Припускаємо, що вони виникли з потреби внутрішньої, альтернативної реальності, та були своєрідним психологічним захисним механізмом, що актуалізовував базові резерви людини, без яких людство, можливо, припинило б своє існування.

Ключові слова: драматичне мистецтво, пізньопалеолітичне мистецтво, поховальні обряди, класичний психоаналіз.

Надійшла 21.02.2018

Список використаних джерел

1. Археологія України: Курс лекцій / за ред. Л. Залізняка. — Київ : Либідь, 2005. — 504 с.
2. Елинек Я. Большой иллюстрированый атлас первобытного человека / Я. Елинек. — Прага : Артия, 1983. — 560 с. : ил.
3. Семенов В.А. Первобытное искусство: Каменный век. Бронзовый век / В.А. Семенов. — Санкт-Петербург : Азбука-классика, 2008. — 592 с. : ил.
4. Формозов А.А. Памятники первобытного искусства на территории СРСР / А.А. Формозов. — Москва : Наука, 1980. — 136 с. : ил.
5. Фрейд З. Пути образования симптомов. Лекция 23 / З. Фрейд // Введение в психоанализ. Лекции. — Москва, 2003. — С. 346—364.
6. Фрейд З. Пересмотр теории сновидений. Лекция 29 / З. Фрейд // Введение в психоанализ. Лекции. — Москва, 2003. — С. 449—470.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »