« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 630–634

УДК 792.031.1″632″:393]:159.964.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.630

ВИТОКИ ДРАМАТИЧНОГО МИСТЕЦТВА: ОКРЕМІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЩОДО ПАЛЕОПСИХОЛОГІЇ

Гощіцький Артем, молодший науковий співробітник,
Державний історико-культурний заповідник «Тустань»
82612 с. Урич, Сколівський р-н, Львівська обл.
Контакти: artem.hoshchitskyy@ukr.net

Анотація. Витоки явищ драматичного мистецтва та лялькового театрального дійства розглядаються у контексті перших виявів нераціонального — пізньопалеолітичного мистецтва та поховальних обрядів. Ці феномени співвіднесені, зокрема, з психофізіологією образного сприйняття та з трактуванням класичним психоаналізом інших психологічних явищ, таких як сновидіння та гра. Припускаємо, що вони виникли з потреби внутрішньої, альтернативної реальності, та були своєрідним психологічним захисним механізмом, що актуалізовував базові резерви людини, без яких людство, можливо, припинило б своє існування.

Ключові слова: драматичне мистецтво, пізньопалеолітичне мистецтво, поховальні обряди, класичний психоаналіз.

Надійшла 21.02.2018

Список використаних джерел

1. Археологія України: Курс лекцій / за ред. Л. Залізняка. — Київ : Либідь, 2005. — 504 с.
2. Елинек Я. Большой иллюстрированый атлас первобытного человека / Я. Елинек. — Прага : Артия, 1983. — 560 с. : ил.
3. Семенов В.А. Первобытное искусство: Каменный век. Бронзовый век / В.А. Семенов. — Санкт-Петербург : Азбука-классика, 2008. — 592 с. : ил.
4. Формозов А.А. Памятники первобытного искусства на территории СРСР / А.А. Формозов. — Москва : Наука, 1980. — 136 с. : ил.
5. Фрейд З. Пути образования симптомов. Лекция 23 / З. Фрейд // Введение в психоанализ. Лекции. — Москва, 2003. — С. 346—364.
6. Фрейд З. Пересмотр теории сновидений. Лекция 29 / З. Фрейд // Введение в психоанализ. Лекции. — Москва, 2003. — С. 449—470.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »