ЗНАК ПЛЕЯД | Народознавчі Зошити

Архів

2020 рік, випуск 1 переглянути»

1995 рік, спеціальний випуск "Танатос" переглянути»

2016 рік, випуск 4 переглянути»

Народознавчі зошити. 2024. № 1 (175). С. 1-258 DOI... переглянути»

« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 671–675

УДК 299.18+398.3+904

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.671

ЗНАК ПЛЕЯД — СИМВОЛ БОГИНІ-ВОЛОДАРКИ ПІДЗЕМНОГО СВІТУ

Кирій Віктор Владиславович, заступник головного редактора
Дрогобицька районна газета «Франковий край»;
пошукувач наукового ступеню кандидата наук
Інститут народознавства Національної академії наук України,
Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Анотація. Шляхом аналізу народних уявлень слов’ян, знакової символіки археологічних пам’яток та окремих слов’янських назв сузір’я Плеяди встановлено зв’язок числової символіки сімки та сузір’я Плеяд як архаїчного символу із мітообразом богині-володарки підземного світу — у його розмаїтих етнокультурних варіантах.

Ключові слова: Трипільська культура, символіка сімки, Плеяди, Волосожар, Баби-звізди, диск із Небри, диск із Фесту, Велика критська богиня, танець «Подоляночка».

Надійшла 19.03.2018

Список використаних джерел

1. Кирій В. Фестський диск — в етнокультурному контексті. Дешифрування мінойського піктографічного письма / Віктор Кирій. — Дрогобич : Посвіт, 2016. — 304 с.
2. Ко М. Майя. Исчезнувшая цивилизация: легенды и факты / Майкл Ко. — Москва : Центрполиграф, 2007. — 237 с.
3. Мук О. Небесный меч над Атлантидой / Отто Мук. — Москва : Вече, 2007. — 320 с.
4. Павлів Д. Скарб із с. Руда та деякі аспекти культурної практики у гальштатський період на Заході України / Дмитро Павлів // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Випуск 9. — Львів, 2005. — С. 257—272.
5. Перлини української народної пісні. Пісенник. Видання друге / упоряд. Микола Гордійчук. — Київ : Музична Україна, 1991. — 383 с.
6. Сервий. Комментарий к «Энеиде» Вергилия III 73 / Сервий // Лосев А.Ф. Мифология греков и римлян. — Москва : Мысль, 1996. — 975 с.
7. Толстой Н.И. Славянские древности: этнолингвистический словарь : в 5 т. — Том 4: П—С / общ. ред. Никита Толстой. — Москва : Международные. отношения, 2009. — 649 с.
8. Федорів М. «Обожнення русалки». Марія Федорів //
http://rodova-knuga.narod.ru/center_list_0138.html.

читати публікацію»

Наші автори

Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»

Федорчук Олена Степанівна. Старший... ознайомитись»

Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»

Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атласа». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »