« 2018. № 5 (143)

Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1268—1278

УДК 7. 046; 7.041.6

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.05.1268

Надійшла 13.06.2018

ІКОНОГРАФІЯ СВЯТИХ МОНАХІВ ОНУФРІЯ, СИМЕОНА СТОВПНИКА ТА САВИ ОСВЯЩЕННОГО У ТВОРАХ РИБОТИЦЬКИХ МАЙСТРІВ 1670—1750-х РОКІВ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1202-1488

Косів Роксолана Романівна, кандидат мистецтвознавства, доцент

Львівська національна академія мистецтв,

кафедра сакрального мистецтва,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна;

старший науковий працівник,

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,

відділ давньоукраїнського мистецтва

Контакти: e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Анотація. Розглядається іконографія святих монахів подвижників ранньої Церкви з Малої Азії Онуфрія, Сави Освященного й Симеона Стовпника у творах риботицьких майстрів 1670—1750-х рр. Вказано, що їхні образи мали поширення під впливом середовищ монастирів, що були розташовані недалеко від Риботич, зокрема чотирьох онуфріївських у Лаврові, Посаді Риботицькій, Бірчі й Добромилі й давнього монастиря св. Симеона Стовпника, який знаходився на місці теперішнього поселення Пацлав, що на території Польщі поблизу з українським кордоном. Якщо образ св. Онуфрія загалом відомий в українському церковному мистецтві, то образи св. Сави та св. Симеона є рідкісними. Твори риботицьких майстрів є показовими пам’ятками щодо їхньої іконографії.

Ключові слова: іконографія, ікона, святі монахи, св. Онуфрій, св. Сава Освященний, св. Симеон Стовпник, м. Риботичі.

Список використаних джерел

  1. Вояковський Н. Шляхами наших прочан. Проповіді про чудотворні ікони Божої Матері / Н. Вояковський. — Львів : Місіонер, 1998. — 199 с. — (2-ге вид.)
  2. Забашта Р. Житійний жанр в іконографії святого Онуфрія Великого: місцева специфіка та загальні тенденції історичного розвитку / Р. Забашта // Студії мистецтвознавчі. — 2015. — Чис. 4. — С. 26—51.
  3. Забашта Р. Стінопис бабинця святоюр’ївської церкви Дрогобича й культ преподобного Онуфрія в Україні  / Р. Забашта // Лавра. Часопис монахів студитського уставу. — Унів : Святоуспенська Унівська Лавра, 1999. — № VІ.— С.43—54.
  4. Косів Р. Ікони на полотні кінця 1680—1690-х рр. з церкви Переображення Господнього с. Вороблячин на Яворівщині / Р. Косів // Народознавчі зошити. Серія мистецтвознавча. — 2014. — №6.— С. 1281—1289.
  5. Косів Р. Творчість ікономаляра Івана Крулицького в контексті діяльності риботицького осередку (1700-ті рр.) / Р. Косів // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. пр. / за ред. Даниленка В.Я. — Харків : ХДАДМ, 2017. — С. 87—93. — (Мистецтвознавство: № 5).
  6. Мицько І. Про початки святоонуфріївського монастиря в Лаврові / І. Мицько // Лавра. Часопис монахів студитського уставу. — Унів : Святоуспенська Унівська Лавра, 1999. — № VІ. — С. 27—35.
  7. Сидор О. Святий Онуфрій Великий і давнє українське мистецтво / О. Сидор // Лавра. Часопис монахів студитського уставу. — Унів : Святоуспенська Унівська Лавра, 1999. — № VІ. — С. 36—42.
  8. Сироїд Д. Димитрій Туптало і Петро Скарга крізь призму житія Сави Освяченого / Д. Сироїд // Українське літературознавство. — 2013. — Вип. 77. — С. 307—314.
  9. Шематизмъ всего клира греко-кат. епархій соєдине­ныхъ Перемыскои, Самборскои и Сяноцкои на рокъ водъ рожд. Христ. 1907. — Жовква, 1906. — 452с.
  10. Forrбsok a magyarorszбgi gцrцgkatolikus parуkiбk tцrtйnetйhez. Olsavszky Mihбly Mбnuel munkбcsi pьs­pцk 1750—1752 йvi egyhбzlбtogatбsainak iratai. Collectanea Athanasiana, II.Textus // Fontes / kцzreadjбk T. Vйgh­seх, Sz.Terdik. — Nyнregyhбza : Szent Atanбz Gцrцgkatolikus Hittudomбnyi Fхiskola, 2015. — Vol. 7. — 799 s.
  11. Gronek A. Opuszczone dziedzictwo. O malowidіach w cerkwi њw. Onufrego w Posadzie Rybotyckiej / A. Gro­nek. — Krakуw : Ksiкgarnia akademicka, 2015. — 458 s.
  12. Monumenta medii aevi historica. Kodeks dyplomatyczny Maіopolski. — T. III. — 1333—1386 / Dr. Franciszek Piekosiсski. — Krakуw, 1887.
  13. Puskбs B. A gцrцg katolikus egyhбz mыvйszete a tцrtйnelmi Magyarorszбgon: Hagyomбny йs megъjulбs / B. Puskбs.— Budapest : Magyar Kйpek, 2008. — 319 p.
  14. Rуїycka-Bryzek A. Freski Byzantyсsko-Ruskie fundacji Jagieііy w kaplicy zamku Lubelskiego / A. Rуїycka-Bryzek. — Lublin : Muzeum lubelskie w Lublinie, 2000. — 163 s.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »