« 2018. № 5 (143)

Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1290—1297

УДК 741.071.1(477)”18″ Шевченко

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.05.1290

Надійшла 13.08.2018

ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ СЕПІЙ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 1856 РОКУ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9808-7997

Гомирева Олена Іванівна, викладач кафедри теорії та історії мистецтва

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури

Вознесенський узвіз, 20, Київ, 02000

Контактні дані:

Телефон: +38 099 649 48 12. E-mail: lenagom.g1@gmail.com.

Анотація. Дослідження присвячене стилістичним рисам серії сепій Тараса Шевченка «Телемах-Діоген» або «Сюїта самотності», створеній у 1856 році. Розглядаються особливості образної, композиційної та світлової побудови зображень, застосування автором техніки сепії. Методологія статті базується на методах формального, порівняльного та іконографічного аналізів, які дають можливість дослідити засоби виразності і принципи побудови робіт даної серії. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні характерних рис сепій Т. Шевченка 1856 року та встановленні нових здобутків у його художній манері останніх років заслання. Виявлено тенденції академізму, романтизму, реалізму і народного мистецтва у специфіці цих творів. Простежено особливості трактування художником світла, застосування контрастів, засоби створення простору, врівноваження та об’єднання композиції.

Ключові слова: Тарас Шевченко, сепія, «Сюїта самотності», аналіз, світлотінь, контраст, композиція.

Список використаних джерел

  1. ГалайчукЯ. Сюїта самотності: (до питання про серію рисунків Т.Г.Шевченка «Телемак-Діоген») / Я. Га­лайчук // Питання шевченкознавства. — Київ, 1961. — № 2. — С. 68—93.
  2. ГальчукО. Діоген і Робінзон Крузо в Шевченковій парадигмі ідеальних героїв/ О. Гальчук // Шевченкознавчі студії. — 2014. — Вип. 18. — С. 250—257.
  3. ГенералюкЛ. Універсалізм Шевченка: Взаємодія літератури і мистецтва / Л.С.Генералюк. — Київ : Наукова думка, 2008. — 544 с.
  4. Гордійченко В. Християнські символіки в образотворчому мистецтві Т.Г. Шевченка. Символи та алегорія образів / В. Гордійченко // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. — 2012. — № 51. — С. 74—86.
  5. Касиян В. О датировке некоторых сепий Т. Шевченко / В. Касиян // Искусство. — Москва, 1939. — № 2. — С. 53—58.
  6. Майстренко М. Антична тематика в малярських творах Шевченка часiв заслання / М.І. Майстренко // Проблеми сучасного лiтературознавства: зб. наук. праць Одеського держ. ун-ту. — Одеса, 1999. — Вип. 3. — С. 94—98.
  7. Овсійчук В. Мистецька спадщина Тараса Шевченка у контексті європейської художньої культури / В. Ов­сійчук. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2008. — 414 с. : з іл.
  8. Паламарчук Г. Нескорений Прометей: Творчість Шевченка-художника 1850—1857 років / Г. Паламарчук. — Київ : Мистецтво, 1968. — 111 с.
  9. Степовик Д. Сакральні сюжети у мистецькій творчості Тараса Шевченка / Д. Степовик // Образотворче мистецтво. — 2014. — № 1. — С. 14—18.
  10. Тарахан-Береза З. Малюнки Шевченка років заслання на історичні і міфологічні теми / З.П. Та­ра­хан-Береза // Зб. праць двадцять четвертої наук. Шевченків. конференції. — Київ, 1982. — С. 198—209.
  11. Широцький К. Релігійні мотиви в картинах Шевченка / К. Широцький // Нива. — Санкт-Петербург, 1911. — № 5. — С. 129—137.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »