« 2018. № 5 (143)

Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1290—1297

УДК 741.071.1(477)”18″ Шевченко

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.05.1290

Надійшла 13.08.2018

ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ СЕПІЙ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 1856 РОКУ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9808-7997

Гомирева Олена Іванівна, викладач кафедри теорії та історії мистецтва

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури

Вознесенський узвіз, 20, Київ, 02000

Контактні дані:

Телефон: +38 099 649 48 12. E-mail: lenagom.g1@gmail.com.

Анотація. Дослідження присвячене стилістичним рисам серії сепій Тараса Шевченка «Телемах-Діоген» або «Сюїта самотності», створеній у 1856 році. Розглядаються особливості образної, композиційної та світлової побудови зображень, застосування автором техніки сепії. Методологія статті базується на методах формального, порівняльного та іконографічного аналізів, які дають можливість дослідити засоби виразності і принципи побудови робіт даної серії. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні характерних рис сепій Т. Шевченка 1856 року та встановленні нових здобутків у його художній манері останніх років заслання. Виявлено тенденції академізму, романтизму, реалізму і народного мистецтва у специфіці цих творів. Простежено особливості трактування художником світла, застосування контрастів, засоби створення простору, врівноваження та об’єднання композиції.

Ключові слова: Тарас Шевченко, сепія, «Сюїта самотності», аналіз, світлотінь, контраст, композиція.

Список використаних джерел

  1. ГалайчукЯ. Сюїта самотності: (до питання про серію рисунків Т.Г.Шевченка «Телемак-Діоген») / Я. Га­лайчук // Питання шевченкознавства. — Київ, 1961. — № 2. — С. 68—93.
  2. ГальчукО. Діоген і Робінзон Крузо в Шевченковій парадигмі ідеальних героїв/ О. Гальчук // Шевченкознавчі студії. — 2014. — Вип. 18. — С. 250—257.
  3. ГенералюкЛ. Універсалізм Шевченка: Взаємодія літератури і мистецтва / Л.С.Генералюк. — Київ : Наукова думка, 2008. — 544 с.
  4. Гордійченко В. Християнські символіки в образотворчому мистецтві Т.Г. Шевченка. Символи та алегорія образів / В. Гордійченко // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. — 2012. — № 51. — С. 74—86.
  5. Касиян В. О датировке некоторых сепий Т. Шевченко / В. Касиян // Искусство. — Москва, 1939. — № 2. — С. 53—58.
  6. Майстренко М. Антична тематика в малярських творах Шевченка часiв заслання / М.І. Майстренко // Проблеми сучасного лiтературознавства: зб. наук. праць Одеського держ. ун-ту. — Одеса, 1999. — Вип. 3. — С. 94—98.
  7. Овсійчук В. Мистецька спадщина Тараса Шевченка у контексті європейської художньої культури / В. Ов­сійчук. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2008. — 414 с. : з іл.
  8. Паламарчук Г. Нескорений Прометей: Творчість Шевченка-художника 1850—1857 років / Г. Паламарчук. — Київ : Мистецтво, 1968. — 111 с.
  9. Степовик Д. Сакральні сюжети у мистецькій творчості Тараса Шевченка / Д. Степовик // Образотворче мистецтво. — 2014. — № 1. — С. 14—18.
  10. Тарахан-Береза З. Малюнки Шевченка років заслання на історичні і міфологічні теми / З.П. Та­ра­хан-Береза // Зб. праць двадцять четвертої наук. Шевченків. конференції. — Київ, 1982. — С. 198—209.
  11. Широцький К. Релігійні мотиви в картинах Шевченка / К. Широцький // Нива. — Санкт-Петербург, 1911. — № 5. — С. 129—137.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »