« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 253—258

УДК 793.31(477.41/.42)(477.81)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.253

ЛЕКСИКА НАРОДНИХ ТАНЦІВ РІВНЕНСЬКОГО ПОЛІССЯ У КОНТЕКСТІ НАРОДНОЇ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

ГОРДЄЄВ Володимир

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-5843-3621

старший викладач,

Рівненський державний гуманітарний університет

вул. Степана Бандери 12, 33028,

м. Рівне, Україна

Анотація. Етнографічна карта кожної країни є дуже умовним, але важливим «інструментом» розвитку культури та мистецтва народу. Сьогодні потребує уважного вивчення питання становлення та лексики народних танців України на регіональному рівні. Рівненське Полісся для аналізу в статті обрано не випадково. Адже межі формування та розповсюдження мистецької спадщини цієї етнографічної групи населення в реальності відрізняються лексикою хореографії народних танців від інших груп населення, навіть тих, яких відділяють від Рівненського Полісся декілька десятків кілометрів. У дослідженні, безпосередньо аналізуючи лексику народних танців Рівненського Полісся, встановлено, що хоча в доісторичні часи танець був ритуальним засобом спілкування з природою та божественними силами, однак вже тоді він набував своїх, притаманних конкретній групі людей, рис і колориту. Дефініція «народний танець» у науковому обігу з’явилася в середині ХХ століття. У цей час ця та інші мистецтвознавчі категорії танців критикувалися радянською ідеологією, що й викликало фахові дискусії навколо відмінностей у визначеннях.

Ключові слова: Рівненське Полісся, народний танець, хореографія, етнічна культура, мистецька спадщина, художні колективи, Заслужений ансамбль танцю України «Полісянка».

Надійшла 27.01.2019

Список використаних джерел

  1. Василенко К.Лексика українського народно-сце­ніч­ного танцю. Київ: ІПКПК, 1997. 282с.
  2. Верховинець В. Теорія українського народного танцю. Київ: Музична Україна, 2008. 150 с.
  3. Воропай О. Звичаї нашого народу. Київ: Оберіг, 1993. 592 с.
  4. Годовський В.М. Танці Полісся. Рівне, 2002. 114 с.
  5. Гордєєв В. Формування регіональних танців українського Полісся та взаємовплив національних культур сусідніх держав. Вісник Львів. ун-ту. Серія мист-во. Львів, 2012. Вип. 11. С. 244—248.
  6. Гуменюк А. Народне хореографічне мистецтво України. Київ, 1968. 85 с.
  7. Давидюк В. Вибрані лекції з українського фольклору. Луцьк: Твердиня, 2010. 446 с.
  8. ЗабутаТ.В. Народна мелодія у музичному полотні сучасних хореографічних постановок (з творчого до­робку ансамблю народної музики «Наспів» МБК). Актуальні питання культурології: у 2-х т. Рівне: РДГУ, 2008. Т. 2. Вип. 6. С. 40.
  9. Ошуркевич О. До джерел. Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2008. 351 с.
  10. Степанюк В.І. Хореографічна культура Волині в контексті танцювального мистецтва України. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2012. Вип. 18 (1). С. 78—82.
  11. Українські народні танці. Режим доступу: http://spadok.org.ua/folklor/ukrayinski-narodni-tantsi (дата звернення: 17.06.2018).
  12. Хромлива-Щур Л. Українські народні звичаї в сучасному побуті. Львів: Фенікс, 1990. 35 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »