« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 850—860

УДК 398.838(=161.2):7.049:177.61]:801.81

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.850

МОТИВНИЙ ФОНД УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ ПРО КОХАННЯ

ГАНДЗІЙ Уляна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5382-6821

аспірантка,

кафедра української фольклористики

імені академіка Філарета Колесси,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна.

Контакти: e-mail: uliana.piasetska@gmail.com

Анотація. З’ясовується значення терміна «мотив» у фольклорі. Виділяються мотиви пісень про кохання. Виокремлюється основний мотивно-образний комплекс пісень про кохання. Значну увагу звернено на особливості художнього світу цього пласту народної пісенності.

Питання мотиву є своєрідним ядром, навколо якого вибудовується весь текст, і до нього неодноразово зверталися дослідники українського фольклору. Хронологічні межі, в яких розглядається окреслена тема — починаючи з другої половини ХІХ століття і по сьогодення.

Найперше до з’ясування поняття «мотив» звертались М. Максимович та І. Франко. У радянський час дослідження українського фольклору хоч і провадили, однак не було жодного поступу у вивченні цієї теми. Розвідок, у яких висвітлювали б тему мотиву у піснях про кохання, не було. Цього не можна сказати про українську фольклористику сьогодення. З’явилася низка грунтовних праць, в яких суттєво осмислено цю важливу категорію. Це таких сучасних знаних дослідників фольклору, як О. Кузьменко, В. Сокіл, Р. Кирчів.

Дослідники дійшли спільної думки про мотив як основу твору. Тому аналіз мотивів українських народних пісень про кохання дасть змогу окреслити ідейно-тематичну своєрідність жанру. Це становить актуальність дослідження. Мета статті — дослідити мотивний фонд українських народних пісень про кохання. Об’єктом дослідження є тексти українських народних пісень про кохання. Предмет дослідження — мотивний фонд любовної лірики.

Ключові слова: українські народні пісні про кохання, мотив, мотивний фонд українських народних пісень про кохання, художній світ, символ.

Надійшла 15.05.2019

Список використаних джерел

  1. Максимович М. Малоросійські пісні. Москва, 1827. 234с.
  2. ФранкоІ. Пісня про Правду і Неправду. Зібрання творів: у 50-ти т. Київ, 1986. Т. 43. С. 280—352.
  3. Кузьменко О. Соціально-побутові пісні українців Молдови (особливості поетики). Традиційна культура діаспори: зб. наук. пр. Одеса: Вид-во КП ОМД, 2012. С.242—262.
  4. СокілВ. Мотив у фольклорі. Мала енциклопедія українського народознавства за ред. С. Павлюка. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. С. 355—356.
  5. Кирчів Р. Мотив. Українська фольклористика. Слов­ник-довідник. Укладання і загальна редакція М. Чорнопиского. Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. С.256.
  6. Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. Упоряд., примітки О.І.Дея, О.С. Романця. Київ: Музична Україна, 1968. 215 с.
  7. Костомаров М. Слов’янська міфологія. Упоряд., приміт. І.П. Бетко, А.М. Полотай; вступна ст. М.Т. Яценка. Київ: Либідь, 1994. 384 с.
  8. Коваленко В. Психологізм фольклору. Психологічне зображення в українських народних ліричних піснях. Навчальний посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. 142 с.
  9. Словник української мови: в 11 т. Т. 1: А—В. Київ: Наукова думка, 1970. 799 с.
  10. Головацький Я. Народні пісні Галицької та Угорської Русі: у 3-х ч.: 4 т. Москва, 1878. Т. 1. 388 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »