« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1220—1227

УДК 398.7(476)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1220

СИСТЕМА ВАРІАНТНОСТІ У КУПАЛЬСЬКИХ ПІСЕНЬ

МАЗУРІНА Наталія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5632-7844

кандидат філологічних наук, доцент літературознавства,

докторант відділу фольклористики та культури

слов’янських народів Державної наукової установи

«Центр досліджень білоруської культури,

мови і літератури НАН Білорусі»

вул. Сурганова, 1, м. Мінськ, 220072

e-mail: mazurynang@tut.by

Анотація. Досліджується система варіантності на великому фактичному матеріалі купальських пісень річного циклу білоруського фольклору. Мета статті — виявлення системи варіантності білоруських народних купальких пісень шляхом використання методу системного аналізу в рамках фольклористичного дослідження. Аналізується варіантність, яка є характерною властивістю практично всіх явищ, пов’язаних з мовою і творчістю людини. У сфері пісенного фольклору поєднуються вербальна і музична мови, які одночасно змінюються в поточних соціокультурних умовах.

Коротко розглянута типологія купальських пісень, заснована на сутнісних ознаках, властивих як вербальному, так і музичному тексту. Вона складена на основі типології купальських наспівів Г.В. Тавлай. Кожен з семи білоруських купальських пісенних типів виділений за функціонально-структурним принципом; їх можна розділити на внутрітипові різновиди і міжтипові форми. У статті характеристика кожного з типів обмежена описом тільки таких ознак, як мелодико-текстовий (пісенний) ритм, форма текстової строфи, складова структура вірша, ареал розповсюдження. У статті виявляються і підкреслюються факти побутування подібних або своєрідних типів купальських пісень в Білорусі та в Україні.

Представлене дослідження є частиною авторської концепції варіантності народних пісень, побудованої на матеріалі, перш за все білоруського, а також українського і російського пісенного фольклору.

Ключові слова: варіантність, пісенний фольклор, купальські пісні, купальські обряди, традиція, зміни.

Надійшла 29.09.2019

Список використаних джерел

  1. Купальскія і пятроўскія песні. Беларус. нар. творчасць; АН БССР; Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору. Мінск: Навука і тэхніка, 1985. 631 с.
  2. Тавлай Г.В. Белорусское купалье: обряд, песня. Минск: Наука и техника, 1986. 174 с.
  3. Традыцыйная мастацкая культура беларусаў: у 6 т. Мінск: Вышэйшая школа, 2001—2013.
  4. Богданович А.Е. Пережитки древнего миросозерцания у белорусов: Этнографический очерк. Москва, 1895. 160 с.
  5. Хаменка А. Сацыякультурныя змены святкавання Купалля і Русалля. Аўтэнтычны фальклор: праблемы захавання, вывучэння, успрымання: Зборнік навуко­вых прац удзельнікаў VII Міжнароднай навуковай канферэнцыі (г. Мінск, 26—28 красавіка 2013). Мінск, 2013. С. 70—72.
  6. Купалье-2012: где можно прыгнуть через костер и поискать «папараць-кветку»? Мінск, 2013. URL: http://www.interfax.by/article/93018 (дата доступа: 16.04.2013).
  7. Квитка К.В. Об областях распространения некоторых типов белорусских календарных и свадебных песен. Избранные труды. Т. 1. Москва, 1971. 382 с.
  8. Завальнюк А.Ф. Типология украинских летних обрядовых песен и их восточнославянский субстрат. Автореф. дис. …канд. искусствоведения. Киев, 1983. 17 с.
  9. Народні пісні в записках Григорія Верьовки. Київ: Муз. Україна, 1971. 368 с.
  10. Народні пісні в записах Лесі Украінкі та з її співу. Київ: Муз. Україна, 1971. 435 с.
  11. Елатов В.И. Песни восточнославянской общности. Минск: Наука и техника, 1977. 245 с.
  12. Попова Т.В. Купальские песни в русской народной певческой традиции. Памяти К. Квитки. Москва, 1983. 266 с.
  13. Балады: у 2 кн. Кн. 1. Беларус. нар. Творчасц; АН БССР; Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору. Мінск: Навука і тэхніка, 1977. 781 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »