« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1039—1044

УДК 016:39-05

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1039

НОВІ ЗВЕРШЕННЯ ВЧЕНОГО (До 65-річчя від дня народження ВАСИЛЯ СОКОЛА)

КОВАЛЬ Галина

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-2998-2357

кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

е-mail: galyna.kov@gmail.com

Анотація. Ювілейна розвідка присвячена відомому вченому доктору філологічних наук, професорові, заслуженому діячеві науки і техніки України, завідувачеві відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України Василеві Соколу. У сконденсованій формі представлено його життєвий і творчий шлях, бібліографію праць за останні п’ять років.

Предметом дослідження стала біографія, трудова та наукова діяльність фольклориста. Акцент поставлено на спадщині останнього періоду. Джерельною базою пропонованої студії стали як окремі книжкові публікації, так і статті в різних виданнях. З-понад двадцяти великоформатних позицій  — три монографії, одне масштабне науково-довідкове видання, решта фольклорні зібрання. Автор розглядав різні народознавчі питання, починаючи від регіональних і завершуючи загальнонаціональними. На особливу увагу заслуговує дослідження фольклорної прози про три голодомори в Україні ХХ ст. До двохсотліття української фольклористики під керівництвом В. Сокола з’явилася перша національна енциклопедія. Статті автора багатоаспектні — з історії фольклористики, поетики, жанрології. Важливий бік його наукової діяльності останнього періоду — з’ясування окремих відомостей з історії церковних діячів, епістолярної спадщини Т. Реваковича, багатьох інших кореспондентів. Зараз посилено працює над фольклором ХХ ст., майже не вивченого масиву про діяльність ОУН-УПА, про виселення українців до Сибіру, народного руху Опору проти тоталітарних режимів у 1940—1960-х рр. Важлива сторінка в науковій біографії фольклориста — продовження бібліографічного списку праць, з яких дізнаємося про динаміку, коло дослідницьких інтересів.

Ключові слова: біографія, наукова діяльність, монографія, фольклорний збірник, народна проза, пісні.

Надійшла 27.09.2019

Список використаних джерел

  1. Павлюк С. Велична місія вченого. Народознавчі зошити. 2014. № 4. С. 639—641.
  2. Коваль Г., Сокіл Г. «А вже осінь прийшла у мій сад…» (Із фольклористичного доробку Василя Сокола). Народознавчі зошити. 2014. № 4. С. 642—668.
  3. Василь Сокіл. Бібліографічний покажчик. Упоряд. Н. Сокіл-Клепар. Львів, 2014. 180с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »