« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1517—1524

УДК 75. 071. 1. 041. 5 (477) “18”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1517

ОБРАЗ МОЙСЕЯ У ТВОРЧОСТІ КОРНИЛА УСТИЯНОВИЧА: ВІЗУАЛЬНА РЕЦЕПЦІЯ

КОВАЛЬ Андрій

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8009-1744

викладач кафедри графічного дизайну,

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: koval.andr18@gmail.com

Анотація. У 1887 р. Корнило Устиянович завершив монументальну картину «Мойсей», яка знаходиться у церкві Преображення Господнього у Львові, у якій візуалізував людину сильного характеру, незламної волі, впевненого провідника народу. У статті акцентуємо також увагу на невідомих досі полотнах художника з цієї тематики, що і становить актуальність обраної теми. Дослідницько-пошуковим шляхом нам вдалося виявити чотири ікони з цим сюжетом: у храмах м. Миколаєва Львівської обл., с. Бутини, с. Моцошин Жовківського р-ну, с. Волосянка Сколівського р-ну на Львівщині, с. Саджава Богородчанського р-ну. Віднайдено також біля двох десятків творів з цією тематикою — це монументальні стінописи у підкупольному просторі, ікони різного формату у пророчих та старозавітних рядах.

Образ Мойсея у творчості Корнила Устияновича є об’єктом нашого дослідження, а предметом дослідження — полотна «Мойсея», уже відомі і вперше виявлені нами. Отож відкриваємо ці напрацювання художника у церковному монументальному малярстві.

Тематичний зміст іконописних робіт міцно пов’язаний із біблійними переказами і базується на Святому Письмі. Доказом цього є дві живописні роботи, одну з яких вдалося віднайти в церкві села Волосянка біля Славська, іншу — в селі Вістова. Вони є різними за форматом, але подібні за своєю композиційною структурою. Якщо у селі Вістова ікона невеликого розміру, то твір, який знаходиться у Волосянській церкві, є монументальною площиною. У розглянутих роботах бачимо характерну манеру письма художника, зокрема стилістику представлення образу. У них закладена рецепція величі образу Мойсея із філософським настроєм, що сприяє глибокій художній виразності.

Ключові слова: іконографія, біблійні теми, церковне монументальне малярство, сюжети, кольорова гама.

Надійшла 24.11.2019

Список використаних джерел

  1. Словник українського сакрального мистецтва. Упоряд. М. Станкевич. Львів, 2006. 288 c.
  2. Франко І. Слівце критики. Іван Франко. Твори: у 50-ти т. Т. 26. 1980. С. 17—19.
  3. Лепкий Б. Франко в Жукові. Повість, спогади, виступи. Т. 2. Київ: Дніпро, 1991.
  4. Нановський Я. Корнило Миколайович Устиянович. Київ, 1963. 61 c.
  5. Жеплинська О. Корнило Устиянович (1839—1903): малярство, графіка, рукописи. Альбом-каталог. Ки­їв: «Р.К. Майстер Принт», 2013. 103 c.
  6. «Мойсей» Корнила Устияновича. Діло. 1887. Ч. 140.
  7. Наука, штука и література. Діло. 1887. Ч. 62—63.
  8. Діло. 1889. № 1 (13). Червень. Ч. 121.
  9. Діло. 1888. № 6 (18). Цвітень. Ч. 77.
  10. Житія Святих. Укл. І.Я. Луцик. Львів: Свічадо, 2011.
  11. Українська міфологія. Упоряд. В. Войтович. Київ, 2005. 662 с.
  12. Марчак В. Про малярство. Навчальний посібник. Львів: Стебляк О.М., 2018. 264 с.
  13. Коцовський В. Мойсей (Образъ Корнила Устіяновича). Зоря. 1888. Ч. 1. С. 18.
  14. Святе письмо Старого та Нового Завіту. United Bible Societies. 1991. 323с.
  15. Купчинська Л. Творчість Теофіла Копистинського у контексті розвитку образотворчого мистецтва західноукраїнських земель другої половини ХІХ — початку ХХ століть. Львів; Філадельфія, 2009. 314c.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »