« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1551—1556

УДК 75.052 (477)”191/193″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1551

БОЙЧУКІЗМ ЯК СПЕЦИФІЧНЕ ВИРАЖЕННЯ ЯВИЩА УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДУ

ПУЗИРКОВА Анна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8183-7731

магістр живопису, здобувач

кафедри теорії і історії мистецтв НАОМА;

МВДУК (Музей видатних діячів української культури),

зав. наук. відділу по вивченню

життя і творчості М. Старицького,

вул. Саксаганського, 97, 01032, Київ, Україна

Контакти: e-mail: annaprk82@gmail.com

Анотація. Мета статті полягає у дослідженні відповідності явища бойчукізму авангардним процесам в українському та європейському мистецтві 1910—1930-х років, задля чого поставлене завдання порівняння визначення бойчузму в працях провідних дослідників бойчукізму і авангарду, а також зіставлення основних положень школи Михайла Бойчука з ключовими засадами авангардного мистецтва. Об’єктом дослідження є мистецтво бойчукізму періоду 1910—1930-х років, предметом дослідженняавангардні аналогії в творчості митців цього напрямку. Для досягнення мети в публікації застосовуються методи порівняльного та формально-стилістичного аналізу, що дає змогу провести широке та різнобічне дослідження явища бойчукізму на фоні авангардних напрямків в мистецтві першої третини ХХ століття.

За результатами дослідження підкреслено особливість бойчукізму як специфічного прояву українського авангарду, що вирізнило послідовників Михайла Бойчука як у зіставленні з європейським, так і з російським авангардом.

Ключові слова: українській авангард 1900—1930-х років, школа Михайла Бойчука, бойчукізм, візантизм, неовізантизм, неопримітивізм, експресіонізм, модернізм.

Надійшла 12.11.2019

Список використаних джерел

  1. Кравченко Я.О. Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен. Київ: Майстерня книги: Оранта, 2010. 400 с.
  2. Власов В.Г., Лукина Н.Ю. Авангардизм. Модернизм. Постмодернизм: Терминологический словар. Санкт-Петербург: Азбука-классика, 2005. 320 с.
  3. Рычкова Ю.В. Энциклопедия модернизма. Москва: ЭКСМО Пресс, 2002. 224 с.
  4. Richard R. Brettell. Modern Art 1851—1929. Capitalism and representation. Oxford university press, 1999. 258 с.
  5. Ковальчук О.В. Митець, педагог-новатор (До 120-річчя від дня народження М.Л. Бойчука). Українська академія мистецтва: дослідницькі та наук. метод. праці. Наук. збірник. Київ: НАОМА, 2005. Вип. 13. С. 250—263.
  6. Соколюк Л. Михайло Бойчук та його школа. Харків: Видавець Савчук О.О., 2014. 386 с.
  7. Соколюк Л. Черты экспрессионизма в творчестве представителей школы Михаила Бойчука. Русский авангард 1910—1920-х годов и проблема экспрес­сио­низма. Ред. Г.Ф. Коваленко. Москва: Наука, 2003. С. 326—339.
  8. Лагутенко О.А. Українська графіка першої третини ХХ століття. Київ: Грані-Т, 2006. 260 с.
  9. Асеева Н. Ю. Выступления украинских художников авангарда во Франции 1910—1920-х годов. Русский авангард 1910—1920-х годов в европейском контексте. Москва: Наука, 2000. С. 133—143.
  10. Соколюк Л.Д. Бойчукізм і проблема стилю в українському мистецтві першої третини ХХ століття: Перепринт. Київ: НМК ВО, 1993. 48 с.
  11. Ріпко  О.О. Бойчук і бойчукісти, бойчукізм: Каталог виставки. Авт. ст. та упоряд. О.О. Ріпко. Львів, 1991. 86 с.
  12. Михайло Бойчук. Візантінізм. Українські авангардисти як теоретики та публіцисти. Упорядники: Д. Горбачев, С. Папета, О. Папета. Київ: Тріумф, 2005. С. 97—98.
  13. Горбачев Д. Український авангард 1910—1930 років: Альбом. Авт.-упорядД.ОГорбачов. Київ: Мистецтво, 1996. 400 с.
  14. Birnie Danzker J.A. Jassenjawsky I., Kiblitsky J. Die Avant­garde und die Ukraine. Avantgard & Ukraine. Mun­chen: Klinghard & Biermann, 1993. С. 13—41.
  15. Мудрак М. «Нова ґенерація» і мистецький мо­дер­нізм в Україні. Київ: РОДОВІД, 2018. 288 с.
  16. Федорук О. Українській авангард. Перетин знаку: у 3 кн. Кн. 1: Історія та теорія мистецтва. Постаті. Народна творчість. АМУ, ІПСМ. Київ: Вид. дім А+С, 2006. С. 9—68.
  17. Майданець-Баргилевич О. Михайло Бойчук — засновник національної школи монументального мистецтва. Українська академія мистецтва: дослідницькі та наук. метод. праці. Наук. збірник. Київ: НАОМА, 2005. Вип. 12. С. 313—324.
  18. Бура-Мацапура В. Спогади про моїх учителів М. Бойчука та С. Налепинську-Бойчук. Українська академія мистецтва: дослідницькі та наук. метод. праці. Наук. збірник. Київ: НАОМА, 2005. Вип. 13. С. 52—57.
  19. Сусак В. Паризький період Михайла Бойчука. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Харків: ХДАДМ, 2005. Вип. 9. С. 96—110.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »