« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1674—1683

УДК 75.046.3:27-526.62]:623.431](477)”20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1674

МИСТЕЦТВО МІЖ ТИЛОМ І ФРОНТОМ. СУЧАСНІ УКРАЇНСЬКІ ІКОНИ НА ДОШКАХ ІЗ ЯЩИКІВ З-ПІД НАБОЇВ

ЛЕСІВ Андрій

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-3408-7496

кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ мистецтвознавства,

пр. Свободи 15, 79000, Львів, Україна

Контакти: e-mail: lesiv@nas.gov.ua

Анотація. Стаття присвячена дослідженню унікального явища сучасного українського сакрального мистецтва — ікон, створених на дошках з-під озброєнь, привезених із зони бойових дій на Сході України. У проекті «Ікони на ящиках з-під набоїв» проявився особливий зв’язок між сучасним українським сакральним мистецтвом та соціально-політичною ситуацією в Україні останніх років. Ікони на ящиках з-під озброєнь на мають аналогів в світі, потребують особливого вивчення і аналізу — в цьому проявляється в актуальність даної статті. Тут вперше здійснено спробу комплексного дослідження проекту «Ікони на ящиках з-під набоїв» з погляду мистецтвознавчого і соціо-культурного. Метою дослідження є висвітлити художню специфіку мистецького проекту «Ікони на ящиках з-під набоїв», дослідити передумови його появи та його соціальні і волонтерські функції, здійснити мистецтвознавчий аналіз окремих ікон та іконописних циклів такого мистецького проекту.

Особлива увага в статті присвячена аналізу передумов виникнення проекту «Ікони на ящиках з-під набоїв», здійсненого на основі інтерв’ю із його творцями та ідейними натхненниками Олександром Клименком та Софією Атлантовою..

Науково-практичні рекомендації, які випливають зі змісту статті: засвідчується важлива функція мистецтва як соціального інструмента в час війни, піднімається питання соціально-психологічного впливу мистецтва на людей і його трансформації з царини естетики в практичну дієву площину.

Ключові слова: іконопис, ікона, ящики від озброєнь, мистецтво, війна, волонтерство.

Надійшла 5.11.2019

Список використаних джерел

  1. Jean Baudrillard. The Gulf War Did Not Take Place. Sydney: Power Publications, 2012. 87 p.
  2. Максименко Олена. Ікони, написані на ящиках від набоїв, рятують життя. Цензор, 2016. URL: https://censor.net.ua/ua/resonance/419655/ikony_napysani_na_yasyaschy_vid_naboyiv_ryatuyut_jyttya (дата звернення: 23.09.2019).
  3. Ми боремося для того, щоб зі зброї робити ікони, а не ікони перетворювати на зброю. Від серця до серця, 2019. URL: https://coradcor.us/news/my-boremosya-dlya-togo-shhob-zi-zbroyi-robyty-ikony-a-ne-ikony-peretvoryuvaty-na-zbroyu-v-filadelfiyi-vidkrylasya-unikalna-vystavka-ikon/ (дата звернення: 25.09.2019).
  4. Риндич Ірина. Ікони на ящиках від набоїв: нетрадиційний підхід до іконопису в сучасному українському мистецтві. Релігійно-інформаційна служба України, 2015. URL: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/kaleido­scope/59583/ (дата звернення: 23.09.2019).
  5. Ікони на… ящиках з-під набоїв. Голос України. № 2502.
  6. Чегусова З. «Іловайський деісис» Соні Атлантової та Олександра Клименка. Каталог виставки. Київ: Ка­литаАртКлуб, 2015. 32 с.
  7. Померанцев Игорь. Иконы Софии Атлантовой и Александра Клименко на ящиках из-под боеприпасов. Радіо Свобода, 2019. URL: https://www.svoboda.org/a/29965296.html (дата звернення: 27.09.2019).
  8. Weigel George. Icons on Ammo Boxes. Ethics & Public Policy Center, 2019. URL: https://eppc.org/publications/ icons-on-ammo-boxes/ (дата звернення: 23.09.2019).
  9. Олаф Клеменсен. Літо-АТО. Київ: Люта справа, 2015. 320 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »