« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1721—1730

УДК [72.071.1+39]-057.4(477.83-25)”19/20″Я.Тарас

DOI https://doi.org/

САМОВІДДАНИЙ У ПРАЦІ ДЛЯ НАРОДУ І НАУКИ (ДО 75-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ  ПРОФЕСОРА ЯРОСЛАВА ТАРАСА)

БАЛАГУТРАК Микола

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2041-8773

к. і. н., старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ етнології сучасності

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: balahutrak@ukr.net

Анотація. Мета статті — висвітлення наукової діяльність відомого архітектора, етнолога і педагога Вищої школи, Лауреата Національної премії України в галузі архітектури, член-кореспондента Української Академії архітектури, професора, доктора історичних наук, завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України Ярослава Тараса, який присвятив усе своє життя служінню українській науці і культурі. Актуальність теми полягає в тому, що стаття присвячена ювілейній даті вченого — 75-річчю від дня народження. Об’єкт дослідження — найважливіші віхи наукової діяльності вченого. Предмет дослідження — наукова спадщина вченого в дослідженнях ґенези сакральної дерев’яної архітектури України та Молдови, традиційної культури радіоактивно забруднених територій Чорнобильської зони та науково-організаційна діяльність Я. Тараса на посаді завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України.

У висновках вказується на заслужене пошанування багатогранного вченого Почесними грамотами НАН України, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Відзнакою НАН України «За професійні здобутки», подяками та грамотами Інституту теорії та історії архітектури НУ «Львівська політехніка», та колегами — за багаторічну дослідницьку співпрацю і пройдені сотні кілометрів обстежуваних територій.

 Ключові слова: Ярослав Тарас, сакральна архітектура, народна архітектура, етнологія, Інститут народознавства НАН України, Національний університет «Львівська політехніка».

Надійшла 29.11.2019

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »