« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1721—1730

УДК [72.071.1+39]-057.4(477.83-25)”19/20″Я.Тарас

DOI https://doi.org/

САМОВІДДАНИЙ У ПРАЦІ ДЛЯ НАРОДУ І НАУКИ (ДО 75-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ  ПРОФЕСОРА ЯРОСЛАВА ТАРАСА)

БАЛАГУТРАК Микола

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2041-8773

к. і. н., старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ етнології сучасності

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: balahutrak@ukr.net

Анотація. Мета статті — висвітлення наукової діяльність відомого архітектора, етнолога і педагога Вищої школи, Лауреата Національної премії України в галузі архітектури, член-кореспондента Української Академії архітектури, професора, доктора історичних наук, завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України Ярослава Тараса, який присвятив усе своє життя служінню українській науці і культурі. Актуальність теми полягає в тому, що стаття присвячена ювілейній даті вченого — 75-річчю від дня народження. Об’єкт дослідження — найважливіші віхи наукової діяльності вченого. Предмет дослідження — наукова спадщина вченого в дослідженнях ґенези сакральної дерев’яної архітектури України та Молдови, традиційної культури радіоактивно забруднених територій Чорнобильської зони та науково-організаційна діяльність Я. Тараса на посаді завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України.

У висновках вказується на заслужене пошанування багатогранного вченого Почесними грамотами НАН України, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Відзнакою НАН України «За професійні здобутки», подяками та грамотами Інституту теорії та історії архітектури НУ «Львівська політехніка», та колегами — за багаторічну дослідницьку співпрацю і пройдені сотні кілометрів обстежуваних територій.

 Ключові слова: Ярослав Тарас, сакральна архітектура, народна архітектура, етнологія, Інститут народознавства НАН України, Національний університет «Львівська політехніка».

Надійшла 29.11.2019

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »