« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 311—322

УДК 39:728-057.2](477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.311

МАЙСТЕР-БУДІВЕЛЬНИК ЯК ПОСЕРЕДНИК МІЖ ЖИТЛОМ І ДОВКІЛЛЯМ

ФАЙНИК Тетяна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8446-4002

кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ етнології сучасності,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: t.faynyk@gmail.com

Анотація. Мета статті — виявити духовний аспект у суто професійній проблемі: майстер — житло — довкілля, адже кожний етап будівництва супроводжувався великою кількістю узвичаєних дійств, обрядів, ритуалів, пересторог і моральних табу, тому особливе значення відводилося поведінці і ставленню до справи самого майстра. Вперше встановлено узвичаєні норми поведінки майстрів, їх розуміння природи, підготовку до праці, духовний світ, місце у суспільстві, взаємовідносини з господарем-замовником, ритуали, що супроводжували весь процес будівництва. Показано еталони ціннісних сторін праці майстрів-будівничих. Відзначено самобутнє дійство з тріскою («скалкою»), що має магічне значення і визначає взаємини між майстром — господарем — довкіллям. Розкрито оригінальність обрядової дії «Господня проща», побудованій на поклонінні чистим, неушкодженим, здоровим рукам майстра, які символізують майбутній добробут мешканців хати і демонструють високу фаховість майстра. Науково-практичні рекомендації, які випливають зі змісту статті: запропонувати подальше та глибше дослідження народних традицій, що орієнтують на уважне ставлення до використання природних будівельних ресурсів, їх заготівлю, збереження, узвичаєні способи консервування деревини та підвищення рівня будівельної культури майстра та замовника, яке здатне сприяти гармонізації стосунків сучасної людини з навколишнім середовищем, з природою, з космосом.

Ключові слова: народне житло, майстер, довкілля, обряд, традиції, звичаї, будівництво.

Надійшла 17.04.2020

Список використаних джерел

  1. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Матеріали експедицій. Спр. 384. 34 арк. (Файник Т.М. Звіт про наукову експедицію на Сколівщину; 06.07—20.07.2019 р.).
  2. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Матеріали експедицій. Спр. 408. 40 арк. (Файник Т.М. Звіт про наукову експедицію на Бойківщину; 01.06—16.06.1998 р.).
  3. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Матеріали експедицій. Спр. 425. 36 арк. (Файник Т.М. Звіт про наукову експедицію на Закарпаття; 03.07—10.07.2001 р.).
  4. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Матеріали експедицій. Спр. 428. 34 арк. (Файник Т.М. Звіт про наукову експедицію в Івано-Франківську область; 03.07—10.07.1999 р.).
  5. Вінценз С. На високій полонині. Львів: Червона Калина, 1997. 452с.
  6. ГошкоЮ.Г. Населення Українських Карпат XV—XVIIIст.: Заселення. Міґрації. Побут (АН УРСР. Державний музей етноґрафії та художнього промислу). Київ: Наукова думка, 1976. 206 с.
  7. ДанилюкА. Поклонись народному зодчому. Етнографічні нариси про народну архітектуру України. Львів: Монастир Монахів Студійського Уставу; Свічадо, 1995. 64с.
  8. ЗагладаН. Побут селянської дитини. Київ, 1929. 180с.: 21 табл. іл.
  9. ЗдоровегаН.І. Народні звичаї та обряди. Бойківщина. Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 232—248.
  10. Зубрицький М. Народний календар, народні звичаї і повірки, прив’язані до днів у тижні і до рокових свят. Матеріали до українсько-руської етнології. Т.3. 1900. С.33—60.
  11. Маковій Гарафина. Прадідівська хата. Затоптаний цвіт. Київ: Український письменник, 1993. С. 66—69.
  12. ОнишкевичМ.Й. Словник Бойківських говірок: в двох томах. Київ: Наукова думка, 1984. Ч. І. 495 с.; Ч. ІІ. 515 с.
  13. Радович Р. Звичаї та обряди, пов’язані зі спорудженням житла на заході Галицької Бойківщини (за матеріалами Турківського та Старосамбірського районів). Народознавчі зошити. Львів, 2008. №3—4. С.253—271.
  14. СілецькийР. Традиційна будівельна обрядовість українців. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 428с.
  15. СічинськийВ. Історія українського мистецтва. Архітектура. Т. 1. Нью-Йорк, 1956. 146 с.
  16. Сявавко Є. Сімейна обрядовість. Гуцульщина. Істо­рико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1987. С.302—319.
  17. ТищенкоО. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (XIII—XVIII ст.). Київ: Либідь, 1992. 191с.
  18. Файник Т. Житло та довкілля: будівельні традиції українців Карпат. Львів, 2007. 204 с.
  19. ФайникТ. Народний майстер-будівельник та його соціальний статус в Українських Карпатах та Прикарпатті. Етнос. Культура. Нація. Матеріали міжнародної наукової конференції 29—31 жовтня 1998 р. Дрогобич, 1999. С.156—161.
  20. Щербаківський В. Українське мистецтво. Київ: Либідь, 1995. 288 с.
  21. Юрченко П.Г. Дерев’яна архітектура України. Ки­їв: Будівельник, 1970. 192 с.
  22. БайбуринА.К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян. Ленинград, 1983. 192с.
  23. БромлейЮ.В. Культура и этнические аспекты эко­логии. Общество и природа. Исторические этапы и формы взаимодействия. Москва, 1981. 344 с.
  24. Ким М.П., Данилович Л.В. Природное и социальное в историческом процессе. Общество и природа. Исторические этапы и формы взаимодействия. Москва, 1981. 344 с.
  25. Цивьян Т.В. Дом в фольклорной модели мира (на материалах балканских загадок). Труды по знаковым системам. Тарту, 1978. №10. С.65—74.
  26. Шейн П.В. Материалы для изучения быта и языка русского населения Северо-Западного края. Санкт-Петербург, 1890. Т.1. Ч.2. 333 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »