« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 738—745

УДК [392.3 + 392.91] (477.83/.84 + 477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.738

ІСТОРІЯ ВЖИВАННЯ ОСОБОВИХ ІМЕН ГОРОДОЧЧИНИ: ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЦЕРКОВНИХ МЕТРИК ХРЕЩЕННЯ 1950—2010 РР.)

ДЕНИС Ірина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9646-2100

кандидат історичних наук, доцент,

Національний лісотехнічний університет України,

кафедра соціології та культурології,

вул. Генерала Чупринки, 103, 79057, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: idenys15@gmail.com

Анотація. У статті розглянуто та проаналізовано історію вживання особових імен мешканців Городоччини Львівської області за матеріалами церковних метрик хрещення (сс. Артищів, Мавковичі, Черляни, Угри, Стоділки, Братковичі, Галичани, Родатичі, Андріянів, Лівчиці, Підзвіринець, Татаринів, м. Городок) зі середини ХІХ — до початку ХХІ ст.

З давніх-давен актуальним для українців є питання правильного вибору імені для немовляти з-посеред багатого українського іменника, адже наші предки вірили у те, що ім’я визначає долю людини. У різних етнографічних регіонах України існують свої звичаї і традиції, пов’язані з вибором та надаванням імені новонародженій дитині. Тому метою статті є розглянути систему імен городківчан та дослідити українські традиції найменування дитини на території Городоччини Львівської області — за матеріалами церковних метрик хрещення (сс. Артищів, Мавковичі, Черляни, Угри, Стоділки, Братковичі, Галичани, Родатичі, Андріянів, Лівчиці, Підзвіринець, Татаринів, м. Городок) зі середини ХІХ — до початку ХХІ ст. Методологія дослідження базується на використанні принципів історизму, системності, науковості, авторської об’єктивності, а також на застосуванні особливостей порівняльно-історичного, структурно-функціонального, статистичного, дедуктивного методів, типологічного і комплексного аналізу. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше в українській історіографії, етнології, лінгвістиці, етнолінгвістиці досліджено іменник та традицій найменування дитини Городоччини Львівської області середини ХІХ — початку ХХІ ст.

Ключові слова: Городоччина, особове ім’я, церковні метрики хрещення, мотиви найменування дитини, народні вірування, звичаї і традиції.

Надійшла 10.02.2020

Список використаних джерел

  1. Вихованець І.Р. Таїна слова. Київ: Радянська школа, 1990. 284 с.
  2. Глинський І. Твоє ім’я — твій друг. Київ: Веселка, 1985. 238 с.
  3. Грицак Я. «Яких-то князів були столиці в Києві?»: До конструювання історичної пам’яті галицьких українців у 1830—1930 роки. Україна модерна. 2001. № 6. С. 77—95.
  4. Гумецька Л.Л. Нарис словотворчої системи української мови XIV—XV ст. Київ: Вид-во АН УРСР, 1958. 298 c.
  5. Демчук М.О. Слов’янські автохтонні особові власні імена в побуті українців XIV—XV ст. Київ: Наукова думка, 1988. 172 с.
  6. Керста Р.Й. Українська антропонімія XVI ст. Чоловічі іменування. Київ: Наукова думка, 1984. 152 с.
  7. Кожолянко Г.К. Родинно-хрестинна обрядовість. Етнографія Буковини: у 3 т. Чернівці: Золоті литаври, 2001. T. 2. С. 45—86.
  8. Осташ Р.І. Тюркські елементи в українській антропонімії. Українська історична та діалектна лексика. Київ: Наукова думка, 1985. С. 124—137.
  9. Панцьо С.Є. Антропонімія давньої Лемківщини. Тернопіль: Тернопіль, 1995. 125 с.
  10. Сімович В. Українські йменники чоловічого роду на -о в історичному розвитку й освітленні. Наук. зб. Укр. вис. педаг. ін-ту ім. М. Драгоманова у Празі. Прага, 1929. Вип. 1. С. 305—369.
  11. Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей: словник-довідник. Київ: Наукова думка, 1996. 335 с.
  12. Худаш М.Л. З історії української антропонімії. Київ: Наукова думка, 1977. 236 с.
  13. Чучка П.П. Антропонімія Закарпаття (Вступ та імена). Ужгород, 1970. 103 с.
  14. Книга реєстрації хрещень парафії Греко-Католицької Церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Братковичі (Львівська Архиєпархія, Городоцький деканат), 1995—2008.
  15. Книга реєстрації хрещень парафії Греко-Католицької Церкви Святої Мучениці Параскевії с. Угри (Львівська Архиєпархія, Городоцький деканат), 1996—2008.
  16. Книга реєстрації хрещень у церкві Святої Мучениці Параскевії с. Угри (Львівська Архиєпархія, Городоцький деканат), 1983—1990.
  17. Книга реєстрації хрещень, вінчань та похоронів у церкві Святої Мучениці Параскевії с. Угри Городоцького благочиння, 1967—1976.
  18. Метрика народжених і хрещених — Liber natorum et baptisatorum — храму Благовіщення Пресвятої Діви Марії, м.Городок (Львівська Архиєпархія), 1953—1970.
  19. Метрика народжених і хрещених храму Благовіщення Пресвятої Діви Марії, м. Городок (Львівська Архиєпархія), 1971—1973.
  20. Метрика народжених і хрещених храму Благовіщення Пресвятої Діви Марії, м. Городок (Львівська Архиєпархія), 1973—1976.
  21. Метрика народжених і хрещених храму Благовіщення Пресвятої Діви Марії, м. Городок (Львівська Архиєпархія), 1979—1983.
  22. Метрика народжених і хрещених храму Благовіщення Пресвятої Діви Марії, м. Городок (Львівська Архиєпархія), 1984—1995.
  23. Метрична книга про народження парафіян м.Городка, с. Братковичі. Центральний державний історичний архів України, м. Львів. Ф. 201. Оп. 4 а. Спр.495, 500, 1305.
  24. Метрична книга сс.Адамівка, Лісники, Рай, Хатки, Новий Ринок, Посухів, м-ка Бережани та ін. Центральний державний історичний архів України, м. Львів. Ф. 201. Оп. 4 а. Спр.189, 190, 191, 192, 193, 194, 195.
  25. Метрична книга сс.Андріянів, Лівчиці, Підзвіринець, Татаринів та ін. Центральний державний історичний архів України, м.Львів. Ф. 201. Оп. 4 а. Спр. 41, 6188, 6189.
  26. Метричні книги сс. Артишів, Малковичі, Черляни. Центральний державний історичний архів України, м. Львів. Ф. 201. Оп. 4 а. Спр. 54, 55, 56.
  27. Книга реєстрації хрещень парафії Греко-Католицької Церкви Благовіщення Пресвятої Діви Марії, м. Городок (Стрийська єпархія, Городоцький деканат), 1983—1999.
  28. Книга реєстрації хрещень парафії Греко-Католицької Церкви Благовіщення Пресвятої Діви Марії, м. Городок (Стрийська єпархія, Городоцький деканат), 2000—2010.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »