« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1356—1366

УДК 801.631.5:398.8:041(100)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1356

ФОРМУЛЬНІСТЬ — УНІВЕРСАЛЬНА ЗАКОНОМІРНІСТЬ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВОЇ СЛОВЕСНОСТІ

Галина КОВАЛЬ

  • ORCID ID: http://orcid. org/0000-0002-2998-2357
  • кандидат філологічних наук,
  •  старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: galyna.kov@gmail.com

Однією з базових засад фольклору є формульність — стереотипність мовно-змістових конструкцій, які в той чи інший спосіб вкладаються в поетичний канон. Дослідники по-різному номінують ці стійкі повторювані елементи: «формули», «сталі фрази», «теми», «мотиви», «loci communes», «традиційні епітети», «порівняння», «метафори», «паралелізми», «фразеологізми», «усталені словесні комплекси», «блоки».

Метою роботи є розглянути формульність як одну з типологічних універсалій різних жанрів фольклору. За композиційною роллю, розташуванням у тексті розрізняють вступні або ініціальні формули, які містять хронологічні вказівки, просторові параметри. Це стійкі ритмізовані словесні конструкції, для яких характерна впізнаваність і стереотипність. Вони виконують запам’ятовувальну (мнемонічну), утилітарну та естетичну функції. У статті розкрито семантико-функціональний спектр формульності: вони можуть закріплювати ритуальнозначущі, смисловизначальні сегменти тексту, сприяти кращій збереженості змісту. Їх можна назвати естетичним маркером, за яким визначається фольклорний стиль жанрів.

Об’єктом вивчення є типи формул — медіальні, які знаходяться в ключових елементах композиційної структури та підкреслюють маєстатність господаря, силу, красу тощо, формули-прохання, формули-застереження, формули неможливого. До фінальних формул належать формули-побажання, функціональне призначення яких — забезпечити багатий урожай, здоров’я і благополуччя людини тощо. Методами дослідження обрано принцип системності та контекстуальний метод.

Ключові слова: формульність, календарно-обрядовий фольклор, традиція, поетика.

  • 1. Lord A. O formule. Tłum. W. Krajka. Literatura ludowa. Wrocław, 1975. № 4—5. S. 58—64.
  • 2. Колесса Ф. Формули закінчень в українських народних думах. Записки НТШ. Львів, 1937. Т. 155.
  • 3. Мальцев Г.И. Традиционные формулы необрядовой лирики. К изучению эстетики устнопоэтического канона. Русский фольклор. Поэтика русского фольклора. Москва, 1989. Т. 21.
  • 4. Копаниця Л. Формульний мотив — поетичний переказ архетипу. Література. Фольклор. Проблеми поетики. Київ. 2000. Вип. 7.
  • 5. Пастух Н.А. Формульність у фольклорі. Українська фольклористична енциклопедія. Львів, 2018.
  • 6. Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського (з Галичини, Волині, Поділля, Придніпрянщини і Полісся). Упоряд., текстолог. інтерпретація і коментарі О.І. Дея. Київ: Наукова думка, 1974.
  • 7. Фольклорні матеріали з отчого краю. Зібр. В. Сокіл та Г. Сокіл. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1998.
  • 8. Богородиця в українському фольклорі. Зібр. та впоряд. Галина Коваль. Львів, 2006.
  • 9. Пісні Поділля. Записи Насті Присяжнюк в селі Погребище. 1920—1970 рр. Упоряд., вступ. ст. С.В. Мишанича. Київ: Наукова думка, 1976.
  • 10.    Ігри та пісні. Весняно-літня поезія трудового року. Упоряд., передм. і приміт. О.І. Дея; нотний матеріал упоряд. А.І. Гуменюк. Київ: Наукова думка, 1963.
  • 11.    Виноградова Л. Н. Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян. Генезис и типология колядования. Москва: Наука, 1982.
  • 12.    Колядки і щедрівки. Зібр. В. Гнатюк Т. 1. Етнографічний збірник. Львів, 1914.
  • 13.    Колесса Ф. Ритміка українських народних пісень. Музикознавчі праці. Київ: Наукова думка, 1970.
  • 14.    Гаївки. Зібр. В. Гнатюк. Мелодії схопив на фонограф Й. Роздольський, списав Ф. Колесса. Матеріали до української етнології. Львів, 1909. Т. 12.
  • 15.    Крук И.И. Формула медиальная. Восточнославянский фольклор. Словарь научной и народной терминологии. Мінск. Навука і тэхніка, 1993.
  • 16.    Народні пісні в записах Івана Вагилевича. Упоряд., вступ. ст. і приміт. М.Й. Шалати. Київ: Музична Україна, 1983.
  • 17.    Götting F. Das Volkslied. Handbuch der Deutschen Volkskunde. Potsdam [s. a.].
  • 18.    Лорд А.Б. Сказитель. Перев. с англ. и коммент. Ю.А. Клейнера и Г.А. Левинтона; послеслов. Б.Н. Путилова. Москва: Восточная литература РАН, 1994.
  • 19.    Бартминьский Е. Языковой образ мира: очерки по этнолингвистике. Москва, 2005.
  • 20.    Ляшук В.М. Формула. Беларускі фальклор. Энцы­кла­педыя. Т. 2. Беларуская энцыклапедыя, 2006.
  • 21.    Ребошапка І. Народження символу. Аспекти взаємодії обряду та обрядової поезії. Бухарест: Критеріон, 1975.
  • 22.    Шарая О.Н. Формула невозможного. Восточнославянский фольклор. Словарь научной и народной тер­минологии. Мінск. Навука i тэхнiка, 1993.
  • 23.    Богатырев П.Г. Формула невозможного в славянском фольклоре. Славянский филологический сборник. Уфа, 1962. Вып. 9.
  • 24.    Кирдан Б.П. Формула «невозможного» в славянских песнях Карпатской зоны. ІХ Международный съезд славистов. История, культура, этнография и фоль­клор славянских народов. Москва, 1983.
  • 25.    Бойківські народні пісні. Записи та впорядкування Василя Сокола. Львів, 2020. Т. 1.
  • 26.    Веселовський А.Н. Три главы из исторической поэ­тики. Историческая поэтика. Москва: Высшая школа, 1989.
  • 27.    Шухевич В. Гуцульщина. 2-е вид. Верховина, 1999. Т. 4.
  • 28.    Толстая С. М. Чудо. Славянские древности. Этнолингвистический словарь. Москва, 2012. Т. 5.
  • 29.    Грушевський М. Історія української літератури. Київ: Либідь, 1993. Т. 1.
  • 30.    Килимник С. Український рік в історичному освітленні. Київ, 1994. Кн. 2.
  • 31.    Верхратський І. Про говор галицьких лемків. Збірник філологічної секції НТШ. Львів, 1902. Т. 5.
  • 32.    Ступницький В. Пісні Слобідської України. Передм. В.М. Осадчої Харків: Майдан, 2007.
  • 33.    Календарно-обрядові пісні. Упоряд., вступ. ст. та приміт. О.Ю. Чебанюк. Київ: Дніпро, 1987.
  • 34.    Ой дай, Боже, за рік Куста діждати. Кустові пісні, записані на Рівненському Поліссі Віктором Ковальчуком. Рівне, 1995.
  • 35.    Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я.Ф. Головацким. Москва, 1978. Т. 2.
  • 36.    Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край снаряженной императорским русским географическим обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и исследования, собр. П.П. Чу­бинским. Санкт-Петербург, 1872. Т. 3.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »