« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 893—899

УДК 930.2:37.01(477.81-2)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.893

ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС НА САРНЕНЩИНІ НАПРИКІНЦІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ XX СТ. У КОНТЕКСТІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ КРАЮ   

ГОДОВАНСЬКА Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8297-2414
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • Україна, Львів, 79000, проспект Свободи, 15;
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • старша викладачка кафедри історії, музеєзнавства
  • та культурної спадщини,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksana.m.hodovanska@lpnu.ua

КАРАГЕЗОВА Софія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3049-8850
  • студентка ІІІ курсу,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • кафедра історії, музеєзнавства та культурної спадщини,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: sofiia.karahezova.sm.2019@lpnu.ua

Анотація. Мета статті — увиразнити освітній процес на Сарненщині в контексті історико-культурної спадщини краю. Для її реалізації були поставлені наступні завдання: з’ясувати причини і особливості формування основних навчальних закладів міста і краю та пояснити їх значення у контексті історико-культурної спадщини Сарненщини. Джерела дослідження  — опубліковані архівні документи, краєзнавча література та публікації в місцевих періодичних виданнях. Об’єктом дослідження є різні навчальні заклади, що були відкриті у місті й повіті наприкінці ХІХ ст. і на початку ХХ ст., а предметом — тогочасні освітні зміни, що здійснювалися в краю. Методологія дослідження опирається на аналіз використаних джерел і синтез наукових напрацювань із залученням концепції збереження культурної спадщини, як об’єднавчої цінності України.

Ключові слова: шкільна освіта, багатонаціональний, культурна спадщина, колоніальний принцип.

Надійшла 30.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Бовсунівська Н.М. Музична освіта чеського й німецького населення Волинської губернії (XVIII—ХІХ ст.). Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2014. Випуск 6. С. 82—87.
  • 2. Буравський О.А. Поляки Волині у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004. 168 с.
  • 3. Єршова Л.М. Розвиток жіночої освіти на Волині (кінець XVIII — початок ХХ століття). Житомир: Полісся, 2006. 488 с.
  • 4. Іващенко О.В. Євреї Волині: кінець ХVІІ — початок ХХ століття. Житомир: Волинь, 1998. 192 с.
  • 5. Рудницька Н. Професійна освіта євреїв Волині у ХІХ — на початку ХХ ст. Український історичний журнал. 2001. № 6. С. 123—132.
  • 6. Костриця М.Ю. Товариство дослідників Волині: історія, діяльність, постаті. Житомир: М. А. К., 2001. 360 с.
  • 7. Тишкевич Р.К. Сарни: історико-краєзнавчий нарис. Рівне: Дятлик М.С., 2016. 231 с.
  • 8. Сосюк В. Історія Сарненщини у світлинах. Сарненські новини. 2021. № 10. 11 березня. С. 20.
  • 9. Сосюк В. Історія Сарненщини у світлинах. Сарненські новини. 2020. № 42. 22 жовтня. С. 24.
  • 10. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. Luck: Nakl. Wołyńskiego towarzystwa krajoznawczego i Opieki nad zabytkami przeszłości, 1929. 380 s.
  • 11. Маринич О.М. Українське Полісся: фіз. геогр. нарис. Київ: Радянська школа, 1962. 163 с.
  • 12. Історія рідного краю: Сарненщина. Упоряд. Копищик А.В. Рівне: Волинські обереги, 2015. 316 с.
  • 13. Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Ровенська область. Ред. кол. тому: Мяловицький А.В. (гол. редкол.). Київ: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1973. 680 с.
  • 14. Історична довідка. URL: https://sarnyrrada.gov.ua/book/export/html/4572 (дата звернення: 27.07.2021).
  • 15. Гуреєв І.Д. «Наш город». Початок залізниці — початок літочислення міста Сарни. Слово Сарн. Сарненський міський часопис. 2010. 27 жовтня. С. 3.
  • 16. Стоян Л. Єврейська громада Сарн у міжвоєнний період. Сарненські новини. 2017. № 43. 22 червня. С. 4.
  • 17. Чудельська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів. URL: https://chudelznz.wixsite.com/chudelska-zosh/nasha-istoriya (дата зверення: 23.07.2021).
  • 18. Кузьмич М. 20 років незалежності й долі Тутович. Сарненські новини. 2011. № 60. 23 серпня. С. 87.
  • 19. Войтович В.М. Степань моя мила. Дослідження, спогади, документи. Рівне, 2009. 578 с.
  • 20. Жилинский И. Краткое обозрение Полесья и его канализации. С.-Петербург: типографияВ.С. Балашева; Екатерининский канал, 1892. 15 с.
  • 21. Брусняк В. Міліорація: шкода чи користь? Сарненські новини. 2017. № 92. 28 грудня. С. 6.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »