« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 31—35

УДК 745.51:008(477.83/.86)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.031

СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ В ХУДОЖНІЙ ТВОРЧОСТІ МАЙСТРІВ ЦЕРКОВНОГО РІЗЬБЛЕННЯ В ГАЛИЧИНІ (КІНЕЦЬ ХІХ — ПЕРША ТРЕТИНА ХХ ст.)

ОДРЕХІВСЬКИЙ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3581-4103
  • доктор мистецтвознавства, професор,
  • кафедра дизайну,
  • Національний лісотехнічний університет України,
  • вул. Генерала Чупринки, 103, 79057, Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: odre2010@ukr.net

Анотація. Мета дослідження — висвітлити взаємозв’язок світоглядних засад майстрів художньої творчості в Галичині та розвиток мистецтва церковного різьблення кінця ХІХ — початку ХХ ст. (хронологічні межі дослідження).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше світоглядні засади майстрів різьблення в Галичині розглядаються як складова сакральної та матеріальної культури.

Висновки. У роботі встановлено, що саме світоглядні засади майстрів відіграли важливу роль у формуванні та становленні сакральної культури українського населення в Галичині кінця ХІХ — першої третини ХХ століття. Адже світоглядні засади сприяли збереженню поняття національної самоідентифікації українців цього регіону.

У перспективі варті на увагу дослідження майстрів іконопису, вишивки та інших видів мистецтва.

Методологія дослідження полягає у розкритті світоглядних начал творчості майстрів різьблення та їх внесок у сакральну культуру українців Галичини.

Основними методами дослідження є структурно-логічний, мистецтвознавчого аналізу та системного підходу.

Ключові слова: Галичина, мистецтво різьблення, мистецькі традиції, майстри різьблення.

Надійшла 11.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Фіголь М.П. Мистецтво стародавнього Галича. Київ: Мистецтво, 1997. 224 с.: іл.
  • 2. Фіголь М.П. Мистецтво Галича ХІІ—XIV ст. (Історія. Типологія. Художні особливості): автореф. дис. .. д-ра мистецтвознав.: 17.00.05. Львів, 1998. 35 с.
  • 3. Одрехівський Р.В. Різьбярство Лемківщини. Львів: Сполом, 1998. 262 с.
  • 4. Більченко Є.В. Дуалізм міфологічного мислення як прообраз діалогічного світогляду Культура і сучасність. 2011. № 1. С. 98—103.
  • 5. Герчанівська П.Е. Інваріантність і відкритість української народної релігійної культури. Культура і сучасність. 2010. № 1. С. 92—96.
  • 6. Станіславська К.І. Мистецько-видовищні риси сучасної телевізійної реклами. Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2011. № 1. С. 99—105.
  • 7. Сабадаш Ю.С. Дозвілля у масовій культурі сучасного світу (на прикладі творів Умберто Еко). Вісник національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ: Міленіум, 2013. № 2. C. 42—45.
  • 8. Історія українського мистецтва: в 6 т. Гол. ред. М.П. Бажан. Київ: УРЕ, 1966—1970.
  • 9. Драган М. Українська декоративна різьба ХVІ—ХVІІІ ст. Київ: Наукова думка, 1970. 202 с.
  • 10.      Кармазин-Каковський В. Мистецтво лемківської церкви. Рим: Видавництво Українського Католицького університету ім. Св. Климента Папи, 1975. 308 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »