« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1377—1385

УДК 378.4:7]:[37.096:7.047](438.1):763(477.83—25)”185″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1377

ТРАДИЦІЇ ПЕЙЗАЖНОЇ ШКОЛИ ВІДЕНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ЛЬВІВСЬКІЙ ЛІТОГРАФІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

КУПЧИНСЬКА Лариса

  • ORCID ID: https: //orcid.org/0000-0001-6461-4819
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • директор Інституту досліджень
  • бібліотечних мистецьких ресурсів;
  • Львівська національна наукова
  • бібліотека України імені В. Стефаника,
  • вул. В. Стефаника, 2, 79000, Львів, Україна
  • Контакти: e-mail: oklarysa@gmail.com

Анотація. Аналіз літератури доводить вибірковість вивчення проблеми формування  пейзажного жанру в українському мистецтві ХІХ ст. в цілому. Науковці не торкалися питання впливу на нього Віденської академії образотворчого мистецтва. Це додатково доводить актуальність теми дослідження. Метою публікації є розкриття місця і ролі пейзажної школи Віденської академії образотворчого мистецтва в історії українського мистецтва.

У статті розглянуто пейзажний жанр західного регіону України першої половини ХІХ ст., на розвиток якого значний вплив мала Віденська академія. Проаналізовано формування школи пейзажного живопису Академії в контексті розвитку українського мистецтва. Окрему увагу приділено Академії гравюри, в якій працювали засновники національного ландшафту Франц Едмунд Вайроттер і Йоганн Хрістіан Бранд. У статті розглядаються методи навчання учнів XVIII – початку XIX ст. Окреслено діяльність головних літографських майстерень Львова першої половини ХІХ ст., проаналізовано видання Піллерів.

Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму. Для розкриття композиційних та образно-змістових вирішень творів застосовано метод мистецтвознавчого аналізу.

Ключові слова: пейзажний жанр, Віденська академія образотворчого мистецтва, літографія, майстерня Піллерів, Антон Лянґе, Карл Ауер.

Надійшла 14.11.2022

Список використаних джерел

  • 1. Крип’якевич І. Ставропигійська літографія в рр. 1847—1854. [Львів, б. р.]. 17 с.
  • 2. Opałek M. Litografia lwowska 1822—1860. Wrocław; Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińslich, 1958. 108 s.: il.
  • 3. Король С. Романтичні альбоми літографій: від «Збірки найгарніших і найцікавіших околиць Галичини» (1823) до «Околиць Галичини» (1847—48). Народознавчі зошити. Львів, 2004. Зош. 3/4. С. 413—427: іл.
  • 4. Король С. Традиція ведути у львівській топографічних краєвидах першої половини ХІХ ст. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Харків, 2006. Вип. 6. С. 96—106.
  • 5. Gregor J. Die Akademie der Bildenden Künste in Wien: ein Abriß ihrer Geschichte aus Anlaß  des 250 jährigen Bestehens; 1692—1942. Wien: Wilgelm Frick verlag, 1944. 240 s.: il.
  • 6. Lützow C. v. Geschichte der kais. kón. Akademie der bildenen Künste. Wien: Verlag von Carl Gerold’s Sohn, 1877. X. 194 s.: ill.
  • 7. Koller M. Die Brüder Strudel: Hofkünstler und Gründer der Wiener Kunstakademie. Innsbruck; Wien; Tyrolia-Verlag, 1993. 344 s.: ill.
  • 8. Zmölnig B. Jakob Mattias Schmutzer (1733—1811): Die Landschaftszeichnungen aus dem Kupferstuchkabinett der Akademie der bildeneden Kьnste in Wien: Diplomarbeit… akademischer Grad Magistra der Philosophie, Universität Wien. Wien, 2008. 187 s.: ill.
  • 9. Weinkopf A. Beschreibung der k. k. Akademie der bilden den Künste in Wien. 1783 und 1790. Wien: Im Selbstverlage der k. k. Akademie der bildenden Künste, 1875. 112 s.: ill.
  • 10. Hofstätter S. Johann Christian Brand (1722—1795): Dissertation… des Doktorgrades, Universität Wien. Wien, 1973. 235 s.
  • 11. Купчинська Л. Художники віденської мистецької школи у театральному житті Львова кінця XVIII — першої половини ХІХ століть. Народознавчі зошити. Львів, 2018. Зош. 5. С. 1255—1267: іл.
  • 12. Дергачова Г. Забутий львівський пейзаж Антонія Лянге. Записки Наукового товариства імені Т.Шев ченка. Львів, 1994. Т. ССХХVII: Праці секції мистецтвознавства. С. 387—392: іл.
  • 13. Король С. Антон Лянґе: між класичним пейзажем і натурними студіями. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2004. Т. CCXLVIII: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. С. 152—165: іл.
  • 14. Wyszedł także iuż. Rozmaitości… Lwów, 1823. № 69 (26 list.). S. 552. Rubr.: Rzeczy rozmaite, ze Lwowa.
  • 15. Введенський О. Львів і Галичина у літографіях Карла Ауера. Львів: Центр Європи, 2012. 96 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »