« 2023. № 1 (168)

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169).  С. 44—57

УДК [[392.8/.86:641.564/.568]:316.47](477.86-11)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.044

ХАРЧУВАННЯ В СІМЕЙНОМУ ПОБУТІ ТА КАЛЕНДАРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ НА ПОКУТТІ

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Мета статті — розглянути народне харчування По­куття, чинники, на яких воно базувалося і які визначили появу тієї чи іншої страви, її споживання впродовж року та вплив на сімейний побут і характер покутян. З’ясовано, що воно залежало від господарського напрямку, впливали на нього економічна політика держави та регіону, Церква, урбанізація, дрібна шляхта, нестача сільськогосподарських продуктів. Висвітлено харчування в будні, недільні, святкові дні, пости та м’ясниці.

Хронологічні межі дослідження — друга половина XIX  — се­редина ХХ століття.

Сільськогосподарські культури, які вирощувалися на Покутті (територіальні межі дослідження), виробили місцеві традиції вегетаріанського характеру та етикет під час приготування та споживання їжі. Встановлено, що дефіцитність продуктів привела до строгої регуляції їх використання протягом року. З’ясовано, що харчування вплинуло на характер покутян, родинні відносини, створило в сім’ї рольову, статеву і вікову диференціацію.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора.

Ключові слова: Покуття, Снятинщина, Коломийщина, харчування, їжа, народна кулінарія, народна пожива, вегетаріанське харчування, хліб, молоко, м’ясо, каша.

Надійшла 28.11.2022

Список використаних джерел

  • 1. Мрочко Фр. К. Снятинщина: Причинки до крайової етнографії. Дітройт, 1977. Ч. 1. 129 с.
  • 2. Kolberg O. Pokucie. Obraz etnograficzny. Kraków: Drukarniа Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1882. Т. І. 360 s.
  • 3. Гнатюк В. Народня пожива і спосіб її приправи у східній Галичині. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів: НТШ, 1899. Т. I. С. 96—110.
  • 4. Голубович І. Народня пожива в Снятинськім повіті (Покутє). Матеріали до української етнології. Львів, НТШ, 1918. Т. XVIII. С. 48—70.
  • 5. Волошинський І. Весілє в Далешеві Городенського повіту. Матеріали до української етнології. Львів, НТШ, 1919. Т. XIX—XX. С. 2—34.
  • 6. Голубовичева О. Весілє в селі Ілинцях Снятинського повіту. Матеріали до української етнології. Львів, НТШ, 1919. Т. XIX—XX. С. 177—193.
  • 7. Гонтар Т.О. Народне харчування українців Карпат. Київ, 1979. 138 с.
  • 8. Гонтар Т.О. Харчування. Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1987. С. 203—217.
  • 9. Артюх Л.Ф. Українська народна кулінарія. Київ, 1977. 157 с.
  • 10. Клодницький О. Народний побут, звичаї і фольклор Товмаччини. Альманах Станіславівської землі. Збірник матеріалів до історії Станіславова і Станіславщини. Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен, 1975. С. 876—888.
  • 11. Коломия й Коломийщина. Збірник споминів і статей про недавнє минуле. Т. 1. Філадельфія, 1988. 959 с.; Т. 2. Філадельфія, 2008. 399 с.
  • 12. Городенщина. Історично-мемуарний збірник. Т. 1. Нью-Йорк; Торонто; Вінніпег, 1978. 864 с.; Т. 2. Нью-Йорк; Вінніпег; Городенка, 2002. 785 с.
  • 13. Бажанський М. Краса Снятинщини: ріки, потоки, ліси, луги, сади, міста і села та висока матеріальна і духовна культура їхніх жителів: Гаслова енци­клопедія. Дітройт, 1982. 272 с.
  • 14. Солянич Д. Хто винуватий?: Оповідання, листи. Снятин: ПрутПринт, 2004. 52 с.
  • 15. Снятинщина. Історико-етнографічний нарис. Снятин; Івано-Франківськ; Львів: Манускрипт. 2014. 732 с.
  • 16. Боренько Н. Локальні особливості народного харчування у ХХ столітті на порубіжжі Гуцульщини та Покуття. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 37—48.
  • 17. Сапеляк О. Харчування покутян. Народознавчі зошити. 2017. № 1. С. 136—153.
  • 18. Артюх Л. Традиційна українська кухня в народному календарі. Київ: БалтіяДрук, 2006. 232 с.
  • 19. Україна. Їжа та історія. Київ: Їzhak, 2021. 288 с.
  • 20. Сливка Л. Галицька дрібна шляхта в Австро-Угорщині (1772—1914 рр.). Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. 220 c.
  • 21. Монолатій І. Цісарська Коломия 1772—1918. Драма на три дії з життя другого міста Галичини габсбурзької доби. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010.
  • 22. Podręcznik statystyki Galicji. Lwów, 1908. T. 9. Cz. 1.
  • 23. Statystyka rolnicza 1938. Warszawa: nakł. Głównego Urzędu Statystycznego, 1939.
  • 24. Франко І. Знадоби до вивчення мовиі етнографії українського народу. Зібрання творів: у 50 т. Т. 26. Київ, 1980. С. 180—204.
  • 25. Skorowidz Gminny Galicji, opracowany na podstawie wynikow spisu ludności z dnia 3 grudnia 1900 r., wydany przez Centralną Komisję Statystyczną. Wiedeń, 1907. T. 12: Galicja.
  • 26. ІФ ОДА. Ф. Р-1576. Оп. I. Од. зб. 309. Арк. 11—12.
  • 27. Encyklopedia powszechna. Warszawa, 1867. T. 24.
  • 28. Великочий В. Традиційні покутські свята новорічного циклу та їх використання в сучасній туристичній галузі краю. Ямгорів, 2014. Ч. 24—25. С. 279—286.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »