« 2023. № 1 (168)

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169).  С. 58—69

УДК 930.2:[392.1:392.51](477.86=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.058

ЗВИЧАЇ, ОБРЯДИ І ПОВІР’Я, ПОВ’ЯЗАНІ З ВІНЧАННЯМ МОЛОДЯТ НА ПОКУТТІ

ГОРОШКО-ПОГОРЕЦЬКА Леся

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-8741-2467
  • кандидатка історичних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • відділ етнології сучасності,
  •  Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: horoshyna@gmail.com

Анотація. Актуальність зазначеної теми засвідчується живим побутуванням весільного обряду в українській традиції. А тому метою статті є розгляд комплексу звичаєво-обрядових і світоглядних явищ, пов’язаних зі створенням нової сім’ї.

Об’єктом дослідження є традиційний світогляд і звичаєво-обрядова ку­ль­ту­ра жителів Покуття, а предметом—звичаї, обряди і повір’я, пов’язані з вінчанням молодят на Покутті. Серед них — чинності, за допомогою яких наречених випроваджували до шлюбу, прикмети, завдяки яким намагались спрогнозувати їхнє подружнє життя, магічні дії, що мали «забезпечити» провідну роль у подружжі.

Джерельною основою дослідження є матеріали власних польових досліджень авторки впродовж 2013—2014 рр. у селах Коломийського, Городенківського, Снятинського, Тлумацького і Тисменицького районів Івано-Франківської області, а також праці кінця ХІХ — поч. ХХІ століття.

Методологія ж роботи ґрунтується на загальнонаукових методоло­гічних принципах та основних вимогах, які ставляться до праць історико-етнологічного спрямування. З’ясовано, що розглянутий етнолокальний варіант весільної звичаєвості Покуття має питомі українські риси, зберігаючи при цьому самобутній вияв.

Ключові слова: вінчання, шлюб, весілля, молодята, молодий, молода, Покуття.

Надійшла 19.12.2022

Список використаних джерел

  • 1. Весілля на Коломийщині. URL: https://www.face­book.com/watch/?v=5515955581856457 (дата звер­нен­ня: 4.11.2022).
  • 2. Waigiel L. Rys miasta Kołomyi. Kołomyja, 1877. 114 s.
  • 3. Kolberg O. Dzieła wszystkie. Wrocław; Poznań: Polskie Wydawnictwo Muzyczne; Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1961. T. 29: Pokucie. Cz. 1. 358 s.
  • 4. Mroczko K.Fr. Śniatyńszczyzna. (Przyczynek do etnografii krajowej). Przewodnik naukowy i literacki. 1897. T. XXV. Z. IV. S. 289—304; Z. V. S. 385—402; Z. VI. S. 481—498; Z. VII. S. 577—595.
  • 5. Голубовичева О. Весілє в селї Ілинцях, Снятинського повіту. Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1919. Т. ХІХ—ХХ. С. 177—193.
  • 6. Волошинський І. Весілє в Далешеві, Городенського повіту. Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1919. Т. ХІХ—ХХ. С. 2—34.
  • 7. Весілля в селі Орельці Снятинського повіту на Станіславщині. Записав В. Равлюк. 1890. Весілля: у 2 кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 2. С. 183—214.
  • 8. Покутське весілля. Текст і мелодії записав М.В. Гушул в селі Рожнів Косівського району Івано-Франківської області. 1968. Весілля: у 2 кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 2. С. 426—463.
  • 9. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 355 б. Арк. 1—188. Панькив М.И. Семья и семейный быт на Покутье (1850—1980). Ди­серт. канд. истор. наук. Ивано-Франковск, 1988.
  • 10. Паньків М. Весілля у селі Вербівцях на Городенківщині. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. 108 с.
  • 11. Паньків М. Весільна атрибутика Покуття. Ямгорів. 2011. Ч. 18—19. С. 228—233.
  • 12. Нємєц В. Деревце як предметно-символічний компонент весільного ритуалу: волинсько-покутські паралелі (на матеріалах з Радехівського і Богородчанського районів). Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного уні­верситету. Рівне: Зень О., 2014. Випуск 25. С. 185—186.
  • 13. Герус Л. «Колач» у весільному обряді покутян кінця ХІХ — початку ХХІ століття: пластичне вирішення, символіка, функції. Народознавчі зошити. 2017. № 1. С. 160—170.
  • 14. Конопка В. Весільний обряд на Покутті (етнографічні матеріали із с. Долішнє Залуччя Снятинського та с. Поточище Городенківського районів Івано-Фран­ківсь­кої обл.). Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1342—1357.
  • 15. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 704. Арк. 1—51. Серебрякова О.Г. Покуття (польові матеріали, зібрані в Коломийському та Снятинському р-нах Івано-Франківської обл., 2013 р.).
  • 16. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 771. Арк. 1—175. Серебрякова О.Г. Покуття (польові матеріали, зібрані в Тлумацькому, Тисменицькому та Городенківському р-нах Івано-Франківської обл., 2014 р.).
  • 17. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 782. Арк. 1—253. Серебрякова О.Г. Покуття (польові матеріали, зібрані в Городенківському р-ні Івано-Франківської обл., 2016, 2017 рр.).
  • 18. Бойчук Х. Весільна обрядовість Городенківщини (за матеріалами експедиції 2016 р.). Народознавчі зошити. 2017. № 1. С. 154—159.
  • 19. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 698. Арк. 1—116. Горошко Л.М. Польові матеріали з Покуття (Коломийський, Городенківський, Тлумацький, Снятинський р-ни Івано-Франківської обл., 2013 р.).
  • 20. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 736. Арк. 1—97. Горошко-Погорецька Л.М.Польові матеріали з Покуття (Тлумацький, Тисменицький, Городенківський р-ни Івано-Франківської обл., 2014 р.).
  • 21. Горошко-Погорецька Л. «Тулися міх до міха, а торба до торби» (передвесільні звичаї на Покутті). Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 580—590.
  • 22. Андрусяк С., Білий Д., Двояк М., Качорак Я. Вікняни: з правіків до сьогодення. Львів: Українські технології, 2007. 451 с. 160 с.: іл.
  • 23. Возняк В. Село моє — України цвіт. Івано-Фран­ківськ: Нова Зоря, 2003. 208 с.
  • 24. Гачинський М. Нарис з історії села Петрова. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2006. 516 с.
  • 25. Грабовецький В. Іванівці. Літопис села над Прутом. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001. 264 с.
  • 26. Драбчук І. Сілецьке весілля. Івано-Франківськ: СІМИК, 2008. 96 с.
  • 27. Жибак Г., Хімей Р. Традиційні українські обряди та звичаї (весілля, хрестини, гаївки). Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. 124 с.
  • 28. Жолобайло Я. «Це Матіївці — наше село…»: істо­рико-етнографічний нарис. Коломия: Вік, 2000. 184 с.
  • 29. Історія Угринова. Нариси з історії села Угринів Тисменицького району Івано-Франківської обл. За ред. В. Костіва. Івано-Франківськ: Плай, 2000. 280 с.
  • 30. Когуч Б.О., Сас О.Л. Нариси з історії села Павелча (Павлівка). Івано-Франківськ: Лік, 1998. 260 с.
  • 31. Королько О. Весільні обрядово-звичаєві традиції Покуття і Гуцульщини на початку ХХ ст.: порівняльний огляд. Снятин, Снятинщина: історія і сьогодення. Матеріали науково-практичної конференції, при­свя­ченої 850-річчю міста Снятина на Покутті. Сня­тин: ПрутПринт, 2008. С. 77—84.
  • 32. Марусик П. «Белелує, колиско моя!» Історія, етнографія, побут Покутського села. Галич, 2000. 217 с.
  • 33. Петрук М., Петрук П. Історія Товмачика: історико-краєзнавчий нарис. Коломия: Вільний голос, 2000. 96 с.
  • 34. Покуття: історико-етнографічний нарис. Авт. ідеї В. Марчук; гол. ред. А. Королько; рец. Г. Кожолянко, О. Сухий, В. Нагірний. Львів: Манускрипт, 2010. 456 с.
  • 35. Слободян Н. Гринівецьке весілля. Ямгорів. 2008. Ч. 15. С. 172—216; 2009. Ч. 16—17. С. 220—225.
  • 36. Сорич М. Історія Мишина. Коломия, 2000. 346 с.
  • 37. Стрижевська Н. Сучасне весілля у Сопові. Матеріали круглого краєзнавчого столу «Коломийська Гуцульщина». Коломия, 2006. С. 68—74.
  • 38. Тафійчук М. Ключівський весільний вінок. Матеріали круглого краєзнавчого столу «Коломийська Гуцульщина». Коломия, 2006. С. 36—38.
  • 39. Ципердюк М. Село над Золотою Бистрицею. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2004. 112 с. + 48 с.: іл.
  • 40. Весільна обрядовість с. Ісаків (рукопис). Авт.-упор. С.В. Денис. 22 с.
  • 41. Локальна історія. URL: https://www.facebook.com/LokalnaIstoria/photos/pb.173162079529892.-2207520000.1473157423./568747603304669/?type=3&theater (дата звернення: 14.03.2016).
  • 42. Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди. Поділля: історико-етнографічне дослідження. Київ: Доля, 1994. С. 217—228.
  • 43. Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди на Україні: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1988. 192 с.
  • 44. Босик З.О. Родинна обрядовість: Трансформація та архетипові мотиви весільної обрядовості Серед­ньої Наддніпрянщини: монографія. Київ: НАКК­КіМ, 2010. 344 с.
  • 45. Гузій Р., Вархол Н., Вархол Й., Остапик О. Весільні обряди. Лемківщина: історико-ет­но­гра­фіч­не дослід­ження: у 2 т. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2002. Т. 2. Духовна культура. С. 75—93.
  • 46. Здоровега Н.І. Нариси народної весільної обрядовості на Україні. Київ: Наукова думка, 1974. 160 с.
  • 47. Здоровега Н.І. Народні звичаї та обряди. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 232—248.
  • 48. Кушнір В.Г., Петрова Н.О. Традиційна весільна обрядовість українців Одещини (20—80-ті рр. ХХ ст.). Одеса: Гермес, 2008. 256 с.
  • 49. Сявавко Є.І. Сімейна обрядовість. Гуцульщина: істо­рико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1987. С. 302—319.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »