« 2023. № 5 (173)

Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1216—1225

УДК 392.8-056.253(=161.2):811.161.2’28’373.2:341.485(47+57:477)”1932/1933″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.05.1216

УКРАЇНСЬКІ СТРАВИ ЧАСІВ ГОЛОДОМОРУ-ГЕНОЦИДУ 1932—1933 рр.: НАЗВИ, СПЕЦИФІКА ПРИГОТУВАННЯ, РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ

ШЕРЕМЕТА Лілія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2972-9578
  • Методист, Національний музей Голодомору-геноциду,
  • відділ досліджень Голодомору та штучних масових голодів,
  • м. Київ, вул. Лаврська, 3, Україна,
  • Контакти: e-mail: lilyok3@ukr.net

Анотація. Голодомор 1932—1933 рр. — визнаний геноцид укра­їнської нації, що спричинив тяжкі пролонговані наслідки, які українці відчувають у всіх сферах життя й досі. Наша нація зазнала впливу на ментальному, морально-психологічному, духовному, культурно-освітньому та інших рівнях. Порушення традиційної культури харчування українців прослідковується саме в роки Голодомору-геноциду, коли комуністичний тоталітарний режим, вилучивши в українців усі їстівні припаси, змусив їх вживати в їжу сурогати, бур’яни, дохлятину, а не рідко й чоловічину. У 1932—1933 рр. виникають нові назви страв; також змінюється склад, рецептура, інгредієнти та специфіка приготування традиційних українських страв. Це характерно для всієї території тогочасної України. Мета статтіполягає в аналізі спогадів очевидців Голодомору-геноциду із різних регіонів совєтської України, виявленні спільних та відмінних продуктів харчування, з’ясуванні назв страв, їхніх складових та, за можливості, встановлення рецепту й специфіки приготування. Наукова новизна полягає в тому, що в статті охоплено всю територію тогочасної України, проаналізовано назви і склад страв, які готували українці під час Голодомору 1932—1933 рр., аби вижити. На основі спогадів очевидців Голодомору-геноциду з різних регіонів совєтської України виявлено спільні й відмінні продукти харчування, назви страв, їхні особливості, рецепт приготування.

Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування.

Ключові слова: Голодомор, геноцид, 1932—1933 рр., харчування, нетрадиційні страви, сурогат.

Надійшла 20.09.2023

Список використаних джерел

  • 1. Глушко М. Народна кухня. Етнографія українців: навч. посібн. За ред. проф. С.А. Макарчука; вид. 3-є, перероб. і доп. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. С. 347—368.
  • 2. Маркова С., Шеремета Л. Український селянин-хлі­бо­дар: історико-етимологічний дискурс. Український селянин. 2021. Вип. 25. С. 115—121.
  • 3. Брайченко О. Культура харчування українців у 1920—1930-х рр.: тенденції та зміни. Етнічна історія народів Європи: збірник наукових праць. Вип. 53. Київ, 2017. С. 107—114.
  • 4. Петрова Н. Деформація традиційної системи харчування українців в роки Голодомору. Італійська їжа в історії та культурі: збірка наукових статей з нагоди року італійської їжі у світі. Одеса, 2018. С. 119—134.
  • 5. Артюх Л. Народне харчування, їжа, кухонне начиння. Українці: Історико-етнографічна монографія. Опіш­не, 1999. Т. 2. С. 121—138.
  • 6. Коцур Ю. Харчування населення Роменщини на початку 30-х років ХХ століття. Етнічна історія народів Європи: збірник наукових праць. Вип. 34. Київ, 2011. С. 55—64.
  • 7. Вавринчук М.П., Маркова С.В. Боротьба подільських селян за виживання: «їдло» селянської родини у роки геноциду. Голодомор 1932—1933 років на Хмельниччині: причини і наслідки. Хмельницький, 2008. С. 115—127.
  • 8. Бондаренко М. Україна-1933: кулінарна книга. Па­м’ять людська. Друге видання, перероблене та доповнене. Суми: Еллада, 2018. 248 с.
  • 9. Різників О. Їдло 33-го Словник голодомору. Одеса: Юридична література, 2003. 164 с.
  • 10. Маркова С., Шеремета Л. Вітальна травма жертв Го­ло­домору-геноциду: історико-психологічний аспект «нетрадиційного» харчування українців. Український селянин. 2020. Вип. 24. С. 24—28.
  • 11. Український голодомор: факти, наслідки, дослід­ження: свідчення очевидців зібрані студентами. 4-е вид. доп. і перероб. Укл.: В.К. Швець. Ніжин: ПП Лисенко, 2008.
  • 12. Борисенко В.К. Свіча пам’яті: Усна історія про геноцид українців у 1932—1933 роках. Київ: Стилос, 2007. 288 с.
  • 13. Блєднов С. Голодомор в Донбасі (1932—1933 рр.): Авторський роздум, свідчення, документи. Донецьк: Донбас, 2008. 304 с.
  • 14. Воскресла пам’ять. Тельманівський район Донецької області. Історичний нарис, свідчення мешканців району, документи, вшанування пам’яті жертв Голодомору. Серія книг «Гірка пам’ять». Упоряд. Блєднов С.Ф. Донецьк: Регіон; СПД Блєднов, 2008. 176 с.
  • 15. Державний архів Донецької області. Ф. 326. Оп. 1. Спр. 130.
  • 16. Вікопомне. Мар’їнський район Донецької області. Історичний нарис, свідчення мешканців району, документи, вшанування пам’яті жертв Голодомору. Упор. Блєднов С.Ф. Донецьк: Регіон; СПД Блєднов, 2008. 176 с.
  • 17. Вогонь пам’яті. Великоновосілківський район Донецької області. Історичний нарис, свідчення мешканців району, документи, вшанування пам’яті жертв Голодомору. Серія книг «Гірка пам’ять». Упоряд. Блєднов С.Ф. Донецьк: Регіон; СПД Блєднов, 2008. 176 с.
  • 18. Відгомін лихоліття. Спогади очевидців Голодоморів 1932—1933 і 1946—1947 рр., а також періоду нацистської окупації, записані студентами історичного факультету ОНУ ім. І.І. Мечникова. Одеса, 2014. 104 с.
  • 19. Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні: Миколаївська область. Гаркуша О.М. (гол. ред. кол.), Шитюк М.М. (заст. гол. ред. кол.). Миколаїв: Шамрай, 2008. 864 с.
  • 20. Голодомор в Україні: Одеська область (1921—1923, 1932—1933, 1946—1947 рр.). Спогади, документи, дослідження. Авт.-упоряд. Л.Г. Білоусова, О.М. Барановська, Т.Є. Волкова, Г.Л. Малінова, Г.М. Пані­ван, В.В. Харковенко. Одеса: Чорномор’я, 2005. 152 с.
  • 21. Дорош М. Зламані колоски. Публіцистика. Документи. Вінниця: Велес, 2003. 128 с.
  • 22. Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні: Хмельницька область. Ч. 1. Редкол.: Гавчук І.К. (співголова редкол.), Гладуняк І.В. (співголова редкол.), Слободянюк П.Я. (наук. ред.), Осадча Г.Г. (відп. ред.) та ін. Хмельницький, 2008. 752 с.
  • 23. Дорош М. Чорні покоси. Публіцистика. Документи. Вінниця: О. Власюк, 2007. С. 106.
  • 24. Голодомор-геноцид 1932—1933 рр. у Дніпропетровській області: масштаби, наслідки: збірник документів. Автор вступної статті та упорядник Наталя Радомирівна Романець. Дніпро, 2020. 608 с.
  • 25. Михайлова С. Причини та фактори морально-психо­логічних руйнацій свідків Голодомору 1932—1933 рр. Міждисциплінарні підходи у дослідженні Голодомору-геноциду: матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції (19 листопада 2020 р.). Київ, 2021. С. 108—111.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »