« 2023. № 5 (173)

Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1216—1225

УДК 392.8-056.253(=161.2):811.161.2’28’373.2:341.485(47+57:477)”1932/1933″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.05.1216

УКРАЇНСЬКІ СТРАВИ ЧАСІВ ГОЛОДОМОРУ-ГЕНОЦИДУ 1932—1933 рр.: НАЗВИ, СПЕЦИФІКА ПРИГОТУВАННЯ, РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ

ШЕРЕМЕТА Лілія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2972-9578
  • Методист, Національний музей Голодомору-геноциду,
  • відділ досліджень Голодомору та штучних масових голодів,
  • м. Київ, вул. Лаврська, 3, Україна,
  • Контакти: e-mail: lilyok3@ukr.net

Анотація. Голодомор 1932—1933 рр. — визнаний геноцид укра­їнської нації, що спричинив тяжкі пролонговані наслідки, які українці відчувають у всіх сферах життя й досі. Наша нація зазнала впливу на ментальному, морально-психологічному, духовному, культурно-освітньому та інших рівнях. Порушення традиційної культури харчування українців прослідковується саме в роки Голодомору-геноциду, коли комуністичний тоталітарний режим, вилучивши в українців усі їстівні припаси, змусив їх вживати в їжу сурогати, бур’яни, дохлятину, а не рідко й чоловічину. У 1932—1933 рр. виникають нові назви страв; також змінюється склад, рецептура, інгредієнти та специфіка приготування традиційних українських страв. Це характерно для всієї території тогочасної України. Мета статтіполягає в аналізі спогадів очевидців Голодомору-геноциду із різних регіонів совєтської України, виявленні спільних та відмінних продуктів харчування, з’ясуванні назв страв, їхніх складових та, за можливості, встановлення рецепту й специфіки приготування. Наукова новизна полягає в тому, що в статті охоплено всю територію тогочасної України, проаналізовано назви і склад страв, які готували українці під час Голодомору 1932—1933 рр., аби вижити. На основі спогадів очевидців Голодомору-геноциду з різних регіонів совєтської України виявлено спільні й відмінні продукти харчування, назви страв, їхні особливості, рецепт приготування.

Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування.

Ключові слова: Голодомор, геноцид, 1932—1933 рр., харчування, нетрадиційні страви, сурогат.

Надійшла 20.09.2023

Список використаних джерел

  • 1. Глушко М. Народна кухня. Етнографія українців: навч. посібн. За ред. проф. С.А. Макарчука; вид. 3-є, перероб. і доп. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. С. 347—368.
  • 2. Маркова С., Шеремета Л. Український селянин-хлі­бо­дар: історико-етимологічний дискурс. Український селянин. 2021. Вип. 25. С. 115—121.
  • 3. Брайченко О. Культура харчування українців у 1920—1930-х рр.: тенденції та зміни. Етнічна історія народів Європи: збірник наукових праць. Вип. 53. Київ, 2017. С. 107—114.
  • 4. Петрова Н. Деформація традиційної системи харчування українців в роки Голодомору. Італійська їжа в історії та культурі: збірка наукових статей з нагоди року італійської їжі у світі. Одеса, 2018. С. 119—134.
  • 5. Артюх Л. Народне харчування, їжа, кухонне начиння. Українці: Історико-етнографічна монографія. Опіш­не, 1999. Т. 2. С. 121—138.
  • 6. Коцур Ю. Харчування населення Роменщини на початку 30-х років ХХ століття. Етнічна історія народів Європи: збірник наукових праць. Вип. 34. Київ, 2011. С. 55—64.
  • 7. Вавринчук М.П., Маркова С.В. Боротьба подільських селян за виживання: «їдло» селянської родини у роки геноциду. Голодомор 1932—1933 років на Хмельниччині: причини і наслідки. Хмельницький, 2008. С. 115—127.
  • 8. Бондаренко М. Україна-1933: кулінарна книга. Па­м’ять людська. Друге видання, перероблене та доповнене. Суми: Еллада, 2018. 248 с.
  • 9. Різників О. Їдло 33-го Словник голодомору. Одеса: Юридична література, 2003. 164 с.
  • 10. Маркова С., Шеремета Л. Вітальна травма жертв Го­ло­домору-геноциду: історико-психологічний аспект «нетрадиційного» харчування українців. Український селянин. 2020. Вип. 24. С. 24—28.
  • 11. Український голодомор: факти, наслідки, дослід­ження: свідчення очевидців зібрані студентами. 4-е вид. доп. і перероб. Укл.: В.К. Швець. Ніжин: ПП Лисенко, 2008.
  • 12. Борисенко В.К. Свіча пам’яті: Усна історія про геноцид українців у 1932—1933 роках. Київ: Стилос, 2007. 288 с.
  • 13. Блєднов С. Голодомор в Донбасі (1932—1933 рр.): Авторський роздум, свідчення, документи. Донецьк: Донбас, 2008. 304 с.
  • 14. Воскресла пам’ять. Тельманівський район Донецької області. Історичний нарис, свідчення мешканців району, документи, вшанування пам’яті жертв Голодомору. Серія книг «Гірка пам’ять». Упоряд. Блєднов С.Ф. Донецьк: Регіон; СПД Блєднов, 2008. 176 с.
  • 15. Державний архів Донецької області. Ф. 326. Оп. 1. Спр. 130.
  • 16. Вікопомне. Мар’їнський район Донецької області. Історичний нарис, свідчення мешканців району, документи, вшанування пам’яті жертв Голодомору. Упор. Блєднов С.Ф. Донецьк: Регіон; СПД Блєднов, 2008. 176 с.
  • 17. Вогонь пам’яті. Великоновосілківський район Донецької області. Історичний нарис, свідчення мешканців району, документи, вшанування пам’яті жертв Голодомору. Серія книг «Гірка пам’ять». Упоряд. Блєднов С.Ф. Донецьк: Регіон; СПД Блєднов, 2008. 176 с.
  • 18. Відгомін лихоліття. Спогади очевидців Голодоморів 1932—1933 і 1946—1947 рр., а також періоду нацистської окупації, записані студентами історичного факультету ОНУ ім. І.І. Мечникова. Одеса, 2014. 104 с.
  • 19. Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні: Миколаївська область. Гаркуша О.М. (гол. ред. кол.), Шитюк М.М. (заст. гол. ред. кол.). Миколаїв: Шамрай, 2008. 864 с.
  • 20. Голодомор в Україні: Одеська область (1921—1923, 1932—1933, 1946—1947 рр.). Спогади, документи, дослідження. Авт.-упоряд. Л.Г. Білоусова, О.М. Барановська, Т.Є. Волкова, Г.Л. Малінова, Г.М. Пані­ван, В.В. Харковенко. Одеса: Чорномор’я, 2005. 152 с.
  • 21. Дорош М. Зламані колоски. Публіцистика. Документи. Вінниця: Велес, 2003. 128 с.
  • 22. Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні: Хмельницька область. Ч. 1. Редкол.: Гавчук І.К. (співголова редкол.), Гладуняк І.В. (співголова редкол.), Слободянюк П.Я. (наук. ред.), Осадча Г.Г. (відп. ред.) та ін. Хмельницький, 2008. 752 с.
  • 23. Дорош М. Чорні покоси. Публіцистика. Документи. Вінниця: О. Власюк, 2007. С. 106.
  • 24. Голодомор-геноцид 1932—1933 рр. у Дніпропетровській області: масштаби, наслідки: збірник документів. Автор вступної статті та упорядник Наталя Радомирівна Романець. Дніпро, 2020. 608 с.
  • 25. Михайлова С. Причини та фактори морально-психо­логічних руйнацій свідків Голодомору 1932—1933 рр. Міждисциплінарні підходи у дослідженні Голодомору-геноциду: матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції (19 листопада 2020 р.). Київ, 2021. С. 108—111.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »