« 2023. № 5 (173)

Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1247—1255

УДК 339.16.012.32:636.2(477.83)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.05.1247

«ЯК ВІЗЬМЕ ЧОРТ ВІРЬОВКУ, ТО ЗАБЕРЕ Й КОРОВКУ»: ЛОКАЛЬНА ЗВИЧАЄВІСТЬ СКОТАРСЬКОГО ТОРГУ

ПОЖОДЖУК Дмитро

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1207-9388
  • доктор філософії, асистент,
  • Львівський національний університет ветеринарної
  • медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького,
  • кафедра історії України та економічної теорії,
  • вул. Пекарська, 50, 79010, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: pozhodzhuk@lvet.edu.ua

Анотація. Звичаї та обряди скотарської торгівлі залишаються маловивченими до сих пір, адже об’єктом уваги вітчизняних дослідників ставали лише спорадично. Водночас пропонована тема перегукується з багатьма іншими ділянками традиційної звичаєво-обрядової культури українців. Актуальність цієї розвідки також полягає в тому, що вона побудована на тематичних польових матеріалах з історико-етнографічної Волині, які автор зібрав особисто. Мета статті — описати пов’язані з торгівлею скотарські звичаї та обряди, виявлені в селах Дубрівка, Закриниччя, Кожушки, Красуля, Ми­рославль, Середня, Тернівка Звягельського району Жито­мирської області. Об’єкт наукових студій — звичаєвість, пов’язана з купівлею та продажем худоби (зокрема, великої рогатої). Предметом дослідження є: звичай давати гроші «на щастя»; звичай «могоричів» у контексті купівлі-продажу свійських тварин; обряди з налигачем або мішком; магічні практики, проведені над придбаною худобиною в новому господарстві; питання добору масті; ритуальні способи купівлі скотини, до яких вдавалися в разі, якщо худоба «не велася». Хронологічні межі дослідження охоплюють другу половину ХІХ — початок ХХІ ст., територіальні межі  — населені пункти історико-етнографічної Волині. Заразом автор залучив значно ширший порівняльний матеріал. Відповідно, методологія дослідження базується на описовому та порівняльно-історичному методах, а попередньо — на етнографічному компоненті, суть якого полягала в усному опитуванні респондентів за допомогою укладеного заздалегідь тематичного запитальника.

Ключові слова: етнологія, скотарство, історико-етнографічна Волинь, Звягельський район, купівля-продаж худоби, гроші «на щастя», налигач, масть.

Надійшла 1.08.2023

Список використаних джерел

  • 1. Зубрицький М. Годівля, купно і продаж овець у Мшанци старосамбірського повіту. Материяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1905. Т. VІ. С. 1—40.
  • 2. Красиков М. Українські народні звичаї, пов’язані з купівлею корови: сучасна магічна практика. Народна творчість та етнографія. 2010. № 6. С. 62—67.
  • 3. Пожоджук Д. Торгівля домашньою худобою у волинян: звичаї та повір’я. Народна творчість та етнологія. 2018. № 2. С. 88—95.
  • 4. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 700-Е. 160 арк.
  • 5. Глушко М. Історико-етнографічне районування Укра­їни: сучасний стан і наукові перспективи. Народна творчість та етнологія. 2018. № 3. С. 9—20.
  • 6. Глушко М. Весілля у селі Дубрівці Баранівського району Житомирської області. Зап. Михайло Глушко. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2012. Вип. 47. С. 268—343.
  • 7. Глушко М.С. Жниварський обряд дібровчан. Народна творчість та етнографія. 1985. № 5. С. 69.
  • 8. Глушко М. Народна медицина волинян (із записів у с. Дубрівці Баранівського району Житомирської обл.). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2015. Вип. 51. С. 549—580.
  • 9. Глушко М. Купальські пісні Східної Волині з села Дубрівки Баранівського району Житомирської області. Міфологія і фольклор. 2009. № 1. С. 75—84.
  • 10. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 7. Господарські заняття, промисли та ремесла. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2017. Т. 7 (Господарські заняття, промисли та ремесла). 496 с.
  • 11. Falťanová Ľ. Zvyky pri predaji a kúpe domácich hospodárskych zvierat. Slovenský národopis. 1996. R. 44. № 2. S. 168—187.
  • 12. Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С. 170—341.
  • 13. Majewski E., Jarecki W. Bydło (Pecus, Bos, Vacca, Vitulus) w mowie, pojęciach i praktykach ludu polskiego. Warszawa: Skład główny w księgarni Gebethnera i Wolffa, 1903. 76 s.
  • 14. Сироткин В.М. Звичаєве право. Енциклопедія історії України. Том Україна — Українці. Книга 1. Київ: Наукова думка, 2018. Т. Україна — Українці. Кн. 1. С. 442—456.
  • 15. [Архівний матеріал] Скотарство. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. Ф. 1—2. Од. зб. 268. Арк. 255—262 зв. Народна творчість та етнологія. 2019. № 1. С. 63—71.
  • 16. Mačiekus V. Turgūs ir prekymečiai: prekiavimo papročiai. Liaudies kultūra. 2016. № 6. P. 74—78. URL: https://www.lituanistika.lt/content/67418 (Last accessed: 07.06.2023).
  • 17. Гримич М. Звичаї обміну в українській шлюбній обрядовості. Етнічна історія народів Європи. 2004. Вип. 17. С. 5—11.
  • 18. Вовк Ф.К. Шлюбний ритуал та обряди на Україні. Студії з української етнографії та антропології: нова редакція. Передм. О.Г. Таран; прим. О.Г. Таран, С.Л. Маховської, Ю.С. Буйських; упо­рядн. О.О. Сав­чук. Харків: Видавець Савчук О.О., 2015. С. 221—348.
  • 19. Г[рушевський] Мр. Дитина в звичаях і віруваннях українського народа. Матеріяли з полудневої Київщини. Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1906. Т. VІII. С. 1—221.
  • 20. Ястребов В.Н. Матеріалы по этнографіи Новороссійскаго края, собранные в елисаветградском и александрійском уѣздах херсонской губерніи. Одесса: Типографія Окружнаго Штаба, 1894. 202 c.
  • 21. Müller-Bergström W. Kauf, Verkauf (Handel). Handwörterbuch des deutschen Aberglaubens. 10 Bände. Band 4. Hieb- und stichfest — Knistern. Hrsg. von Hanns Bächtold-Stäubli unter Mitw. von Eduard Hoffmann-Krayer. Mit e. Vorw. Von Christoph Daxelmüller. Unveränd. photomechan. Nachdr. Berlin; New York: Walter de Gruyter, 1987. Bd. 4. Hiebfest — Knistern. S. 1134 —1187.
  • 22. Дзендзелевский И.А. Запреты в практике карпатских овцеводов. Славянский и балканский фольклор. Этногенетическая общность и типологические параллели. Москва: Наука, 1984. С. 256—277.
  • 23. Кухаренко С. Худоба в повір’ях і магії селян сучасної України. Етнічна історія народів Європи. 2008. Вип. 27. С. 13—24.
  • 24. Галайчук В. Вибір масті худоби у традиційному господарстві українців крізь призму духовної культури. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Львів, 2021. Вип. 22. С. 28—50.
  • 25. Kolberg O. Pokucie. Obraz etnograficzny. Kraków: W drukarni Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1888. T. III. 240 s.
  • 26. Гринченко Б.Д. Из уст народа. Малорусскіе разказы, сказки и пр. Приложеніе к № ХІІ «Земскаго Сборника» 1900 г. Чернигов, 1900. 488 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »