« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 5 (173).  С. 1416—1423

УДК 036″19″:94(477.83-25)]:94(477+438)”18/19″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1416

ДВА ПУТІВНИКИ ЛЬВОВОМ  БОГДАНА ЯНУША

МОВНА Маріанна

  • ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2473-6998
  • кандидатка історичних наук (PhD),
  • наукова співробітниця,
  • Львівська національна наукова бібліотека
  • України ім. В. Стефаника НАН України,
  •  відділ наукової бібліографії,
  • Контакти: e-mail: mari3anna@ukr.net

Анотація. Cтаття присвячена всебічному аналізу двох путівників одного автора (Б. Януша) — україномовному рукописному (1919) та польськомовному друкованому (1922) варіантам, що суттєво відрізняються за поставленими завданнями, змістом і стилем подачі фактологічного матеріалу. Дослідження цих путівників, що є цінним документальним свідоцтвом епохи, розкриває широку історичнупанораму міста і проєктується на сучасність.

Предметом дослідження є два путівники Б. Януша, а об’єктом — Львів на їх сторінках.

Методика дослідження ґрунтується на застосуванні принципів науковості, об’єктивності та історизму, а у процесі студіювання матеріалу було використано проблемно-хронологічний і типологічний методи, метод історичної реконструкцїї та біографістики.

Ключові слова: путівник, Львів, Б. Януш, український рукопис, польське книжкове видання, початок XX ст.

Надійшла 17.11.2023

Список використаних джерел

  • 1. Tragiczna śmierć uczonego lwowskiego. Wiek Nowy. Lwów, 1930. 6 listopada. No 8816. S. 6.
  • 2. Tragiczne samobójstwo uczonego. Lwowski Kurjer Poranny. Lwów, 1930. 6 listopada. № 332. S. 2.
  • 3. Burchard H. Janusz Bohdan. Polski Słownik Biograficzny. Wrocław; Warszawa; Kraków, 1964. T. X/4. Zesz. 47. S. 587.
  • 4. Крип’якевич І. Богдан Януш: (посмертна згадка). Діло. Львів, 1930. 7 листоп. Чис. 249. С. 4.
  • 5. Мовна М. Путівники Львовом (друга половина ХIХ — початок ХХI століть): історико-куль­ту­ро­логічне дослідження. Львів, 2014. 232 с.
  • 6. Шах С. Львів — місто моєї молодости: спомин при­свячений Тіням забутих Львов’ян. Львів, 2006. Ч. 1—2. 207 с.
  • 7. Засіданя секцій. Хронїка Наукового Товариства імени Шевченка у Львові. Справозданє за місяці: вересень-грудень. Львів, 1907. Вип. 4. Чис. 32. С. 9.
  • 8. Петегирич В.М. Доля археологічної колекції музею НТШ. Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка: книги і люди: матеріали до круглого столу. Упоряд. Л.І. Ільницька; ЛНБ ім. В. Стефаника. Львів, 1996. С. 59—67.
  • 9. Janusz B. Z ruskich muzeów we Lwowie. Muzeum Naukowego Towarzystwa im. Szewczenki. Na ziemi naszej. Lwów, 1909. Sierpień. № 17. S. 3—5.
  • 10. Kurs przewodnikуw po Lwowie. Wywiad Codzienny. Lwów, 1926. 23 listopada. № 29. S. 7.
  • 11. Janusz Bohdan. [Рецензія]. Ziemia. Warszawa, 1914. 7 lutego. № 7. S. 94—95.
  • 12. Janusz Bohdan. Nauka. Wywiad Codzienny. Lwów, 1926. 23 listopada. № 29. S. 7.
  • 13. Janusz Bohdan. Encyklopedia Kresуw. Kraków, 2005. S. 165.
  • 14. Сварник І. Богдан Януш: історик, консерватор доісторичних пам’яток Східної Галичини. Пам’ятки України. Київ, 2006. № 3/4. С. 111—115.
  • 15. Голубець М. Над могилою Богдана Януша: (пращальна промова). Діло. Львів, 1930. 11 листоп. Чис. 251. С. 4.
  • 16. Ś. p. Bohdan Janusz. Z otchłani wieków. Warszawa; Poznań, 1931. Styczeń; Luty. Zesz. 1. S. 13.
  • 17. Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). Львів: Апріорі, 2009. 528 с.
  • 18. Карпович Василь. Провідник по Львові: Рукопис. ЦДІА України у Львові. Ф. 309 (НТШ). Оп. 1. Спр. 1418. 211 арк.
  • 19. Janusz B. Przewodnik po Lwowie. Lwów: Nakł. wyd-wa «Wszechświat», 1922. 72 s.
  • 20. Pappe F. Historya miasta Lwowa w zarysie. Lwów, 1894. 214 s.
  • 21. Charewiczowa Ł. Historiografia i miłośnictwo Lwowa. Lwów: Nakł. T-wa miłośników przeszłości Lwowa, 1938. 291 s.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »