Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1450—1458
УДК 39(4=292.451/.454):303.683
DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1450
РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОЛЬКЛОРУ КАРПАТ У КОНТЕКСТІ ДАНИХ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ГЕНЕТИКИ
ДАВИДЮК Віктор
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9019-0466
- доктор філологічних наук, професор,
- Волинський національний університет імені Лесі Українки,
- кафедра української літератури,
- проспект Волі, 13, 43025, м. Луцьк, Україна,
- Контакти: e-mail: totem2004@bigmir.net
Анотація. Фольклор Українських Карпат настільки своєрідний, що серед дослідників часто виникали сумніви щодо його українського походження. Пошуки відповідників серед найближчих сусідів теж не дали результатів. Відтак коріння цих відмінностей слід шукати в генезисі цих явищ. Причину відсутності багатьох типових для українського фольклору явищ у карпатській фольклорній традиції автор вбачає в географічному положенні та особливостях заселення краю з часів неоліту, коли окремі фольклорні явища тільки формувались. Як показують дані ДНК, населення Карпат має істотний генетичний зв’язок із вихідцями з Балкан та Лівійської пустелі на території сучасного Єгипту, яка колись була плодючою. Тому-то обрядово-фольклорна традиція краю має багато схожого з народами середземноморського басейну: албанцями, греками, македонцями, північними італіками. Ці особливості сформувалися ще до появи цих народів та їхніх мов. Подальші демографічні процеси призвели до того, що індоєвропеїзоване та слов’янізоване населення Українських Карпат, представлене тими самими гаплогрупами ДНК, що й решта українців, тільки в інших пропорціях, має відмінну фольклорну традицію, своєрідність якої вказує на доукраїнське, і навіть дослов’янське її походження.
Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування.
Ключові слова: бойки, лемки, гуцули, обрядовий фольклор, «корочун», «ладканки», «обливанка», коломийковий стрій, купальський фольклор, етноісторія, ДНК-генеалогія.
Надійшла 6.11.2023
Список використаних джерел
- 1. Гнатюк В. Гуцули. Подкарпатська Русь. 1924. № 2. С. 48.
- 2. Кирчів Р. Із фольклористичних регіонів України. Львів, 2002. 352 с.
- 3. Waigel L. O Guculach. Zarys etnograficzny. Pamiétnik Towarzystwa Tatrzanskiego. Kraków, 1887. T. 11.
- 4. Прокопів І. Гуцульське весілля в селі Космачі Косівського району. ІМФЕ. Відділ рукописних фондів. Ф. 14—3. № 492.
- 5. Торонський А. Русины-лемки. Зоря Галицкая яко альбум на год 1860. С. 412—413.
- 6. Головацкий Я. Народные песни Галицкой и Угорской Руси. Москва, 1878. Ч. ІІІ. Отд. 2. С. 7.
- 7. Пеняк П. Археологічні старожитності у зведенні пам’яток історії і культури Закарпатської області. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 10. 2006. С. 273—274.
- 8. Давидюк В. Круглий рік (досліди з поля календарної обрядовості Західного Полісся). Луцьк, 2019. 344 с.
- 9. Давидюк В. Етнологічний нарис Волині. Луцьк, 2005. 70 с.
- 10. Haak et al. Ancient DNA from the First European Farmers in 7500-Years-Old Neolitic Sites. Science. 2005. № 10. P. 1016—1018.
- 11. Королюк В. Славяне и восточные романцы в эпоху раннего средневековья. Политическая и этническая история. Москва: Наука, 1985. 240 с.
- 12. Толочко П. Древнерусская народность: воображаемая или реальная. Санкт-Петербург: Алетейя, 2005. 218 с.
- 13. Мельник В. Антропологічна типологія давньоукраїнського населення в етноісторичному контексті Вісник Вінницького національного медичного університету. 2013. № 2. Т. 17. С. 345—357.
- 14. Давидюк В. Обряд викликання дощу в країнах Європи (генетичний аспект). Література. Фольклор. Проблеми поетики. 2013. Вип. 38. С. 72— 84.
- 15. Carpatho-Rusyn Heritage DNA Project. URL: www.familytreedna.com/public/carpatho-rusyn/default.aspx?section=yresults Carpatho-Rusyn Heritage DNA Project, Y-DNA results
- 16. ЕСУМ-3 Етимологічний словник української мови. Т. 3.
- 17. Y-ДНК среди народов мира. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Гаплогруппы_Y-ДНК_среди_народов_мира
- 18. Кагаров Є. Форми та елементи народної обрядовості. Репринтне видання. Київ, 2020. 40 с.
- 19. Willis C. Study of the Human Mitochondrial DNA Polymorphism. McNair Scholars Journal: GVSU McNair Scholars Journal. VOLUME 10. 2006. С. 107—114.
- 20. Nikitin А., Kochkin I., June C, Willis C. Mcbain, Videiko M. Mitochondrial DNA Sequence Variation in the Boyko, Hutsul, and Lemko Populations of the Carpathian Highlands. Human Biology. 2009. March. № 81 (1). С. 43—58.
- 21. Бакская мифология. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Баскская_мифология.
- 22. Ottoni C., Primativo G., Kashani B.H., Achilli A. Martнnez-Labarga C, Biondi G, et al. (2010). Mitochondrial Haplogroup H1 in North Africa: An Early Holocene Arrival from Iberia, PLoS ONE 5 (10): e13378. URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0013378
- 23. Zaporozhchenko V. Haplogroup Ages, «Human mtDNA». Data were compiled by V. Zaporozhchenko for the Gentis Company. Build 4. 05.08.2011.
- 24. Loogväli et al. Disuniting Uniformity: A Pied Cladistic Canvas of mtDNA Haplogroup H in Eurasia. Society for Molecular Biology and Evolution. 2004.
- 25. Давидюк В. Купала, купала, де ти зимувала. Поліська дома. Вип. 3: Літо. Луцьк, 2008. С. 45—103.
- 26. Pamfile T.Sarbatorile de тага le romani. Bucuresti, 1910.
- 27. Гошовский В. По следам одной свадебной песни славян. У истоков народной музыки славян. Москва: Советский композитор, 1971. С. 50—80.
- 28. Лемківщина. Т. 2: Духовна культура. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. 420 с.
- 29. Пелина Г. Традиционная свадебная обрядность Тячевского района Закарпатской области. Тradicija ir dabartis. №12. С. 233—243.
- 30. Утевская О. Сходство украинских популяций из различных территориальных подразделений по маркерам Y-хромосомы. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2013. Т. 13. С. 338—341. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2013_13_88
- 31. YHRD Population ID 597. Uzhgorod, Ukraine.
