« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 359—368

УДК [398.3:634.7:641:615.89](477.86-11-2)”18/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.359

ЗБИРАННЯ ЯГІД, ДИКОРОСЛИХ ПЛОДІВ ТА СОКУ ДЕРЕВ НА ТЕРЕНАХ ПОКУТТЯ (за матеріалами польових досліджень Городенківського р-ну)

ЦУРКАН Мар’яна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-4267-5157
  • кандидатка історичних наук,
  • молодша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mariannatsyrkan@gmail.com

Анотація. Мета статті — висвітлити процес збирання ягід, дикорослих плодів та соку дерев і з’ясувати їх використання у харчуванні та народній медицині жителями Городенківщини Івано-Франківської області. Висвітлено місце різноманітних ягід, диких плодів та соку дерев у структурі збиральництва, локальні назви ягід і дикорослих плодів. Означено терміни збирання ягід, плодів дикорослих кущів й дерев та соку дерев. Відзначено традиції, пов’язані із споживанням першої ягоди. Проаналізовано ємності та пристосування для збирання ягід, дикоросів та соку дерев.

Об’єктом дослідження є продукт збиральництва — ягоди, дикороси та сік дерев, а також географічні та кліматичні явища та суспільно-історичні процеси, які впливали на розвиток та формування збиральництва на теренах Покуття.

Джерельною базою статті є матеріали власних польових етнографічних досліджень авторки 2016 року у селах Городенківського району Івано-Франківської області, а також наукові розвідки вчених ХІХ—ХХІ ст. Методологічну основу дослідження склали принципи теоретичного та історичного аналізу, а також збір польового етнографічного матеріалу, який проводився за авторським запитальником методом інтерв’ю.

Ключові слова: Покуття, збиральництво, ягоди, дикороси, сік дерев, харчування, народна медицина.

Надійшла 23.02.2024

Список використаних джерел

  • 1. Kolberg O. Роkuсіе. Obraz etnograficzny. Kraków: Drukarnia Universztetu Jagiellońskiego. 1882. T. I. 360 s.
  • 2. Mrochko X.Fr. Śniatyńszczyzna. Przyczynek do etnografii krajowej. Lwów: Z drukarni Władysława Łozińskiego, 1897. T. 25. Ч. 3. S. 193—207.
  • 3. Wajgiel L. Rys miasta Kołomyi. Kołomyja: Drukiem H. Zadembskiego i spólki, 1877. 114 s.
  • 4. Piotrowicz S. Znachorka i wróżka Jewdokia Bojczuk. Matły folklorystyczne ze wsi Bortnik na Pokuciu. Lud. Organ Towarzystwa Ludoznawczego weLwowie. 1907. T. XIII. Zeszyt ІІ. S. 118—129; Zeszyt III. S. 216—232.
  • 5. Галицькі приповідки й загадки. Зібрані Григорем Ількевичем. Відень, 1841. 124 с.
  • 6. Сапеляк О. Харчування покутян. Народознавчі зошити. 2017. № 1 (133). С. 136—153.
  • 7. Бажанський М. Краса Снятинщини (ріки, потоки, ліси, луги, сади, міста і села та висока матеріальна і духовна культура їхніх жителів). Гаслова енциклопедія. Дітройть. 1982. 272 с.
  • 8. Кобзей І. Заріче. Альманах Станіславської землі. Збірник матеріалів до історії Станіслава та Станіславщини. Нью-Йорк; Сідней; Париж; Торонто. 1985. Т. ІІ. С. 589—593.
  • 9. Васильчук-Кобилянська М. Кухня Великого Ключева. Коломия й Коломийщина. Збірний споминів та статей про недавнє минуле. Філадельфія. Т. ІІ. 2008. С. 85—87.
  • 10. Феданків В. Солотвина в роках 1926—1938. Альманах Станіславської землі. Збірник матеріалів до історії Станіслава та Станіславщини. Нью-Йорк; Сідней; Париж; Торонто. 1975. С. 750—753.
  • 11. Бабій В., Мулярчики М. і В. Серафинці (Янгорів). Етнографічні статті, спогади, всячина. Івано-Франківськ, 2001. 144 с.
  • 12. Левкун Я. Село лелек та золотавих пшениць. Снятин: Прут Принт, 2003. 64 с.
  • 13. Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітлені. Т. 4. Літній цикль. Вінніпег; Торонто, 1957. 178 с.
  • 14. Левкун Я. Скрижалі покутської Городенківщини. Городенка, 2009. 176 с.: фото.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »