« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 359—368

УДК [398.3:634.7:641:615.89](477.86-11-2)”18/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.359

ЗБИРАННЯ ЯГІД, ДИКОРОСЛИХ ПЛОДІВ ТА СОКУ ДЕРЕВ НА ТЕРЕНАХ ПОКУТТЯ (за матеріалами польових досліджень Городенківського р-ну)

ЦУРКАН Мар’яна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-4267-5157
  • кандидатка історичних наук,
  • молодша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mariannatsyrkan@gmail.com

Анотація. Мета статті — висвітлити процес збирання ягід, дикорослих плодів та соку дерев і з’ясувати їх використання у харчуванні та народній медицині жителями Городенківщини Івано-Франківської області. Висвітлено місце різноманітних ягід, диких плодів та соку дерев у структурі збиральництва, локальні назви ягід і дикорослих плодів. Означено терміни збирання ягід, плодів дикорослих кущів й дерев та соку дерев. Відзначено традиції, пов’язані із споживанням першої ягоди. Проаналізовано ємності та пристосування для збирання ягід, дикоросів та соку дерев.

Об’єктом дослідження є продукт збиральництва — ягоди, дикороси та сік дерев, а також географічні та кліматичні явища та суспільно-історичні процеси, які впливали на розвиток та формування збиральництва на теренах Покуття.

Джерельною базою статті є матеріали власних польових етнографічних досліджень авторки 2016 року у селах Городенківського району Івано-Франківської області, а також наукові розвідки вчених ХІХ—ХХІ ст. Методологічну основу дослідження склали принципи теоретичного та історичного аналізу, а також збір польового етнографічного матеріалу, який проводився за авторським запитальником методом інтерв’ю.

Ключові слова: Покуття, збиральництво, ягоди, дикороси, сік дерев, харчування, народна медицина.

Надійшла 23.02.2024

Список використаних джерел

  • 1. Kolberg O. Роkuсіе. Obraz etnograficzny. Kraków: Drukarnia Universztetu Jagiellońskiego. 1882. T. I. 360 s.
  • 2. Mrochko X.Fr. Śniatyńszczyzna. Przyczynek do etnografii krajowej. Lwów: Z drukarni Władysława Łozińskiego, 1897. T. 25. Ч. 3. S. 193—207.
  • 3. Wajgiel L. Rys miasta Kołomyi. Kołomyja: Drukiem H. Zadembskiego i spólki, 1877. 114 s.
  • 4. Piotrowicz S. Znachorka i wróżka Jewdokia Bojczuk. Matły folklorystyczne ze wsi Bortnik na Pokuciu. Lud. Organ Towarzystwa Ludoznawczego weLwowie. 1907. T. XIII. Zeszyt ІІ. S. 118—129; Zeszyt III. S. 216—232.
  • 5. Галицькі приповідки й загадки. Зібрані Григорем Ількевичем. Відень, 1841. 124 с.
  • 6. Сапеляк О. Харчування покутян. Народознавчі зошити. 2017. № 1 (133). С. 136—153.
  • 7. Бажанський М. Краса Снятинщини (ріки, потоки, ліси, луги, сади, міста і села та висока матеріальна і духовна культура їхніх жителів). Гаслова енциклопедія. Дітройть. 1982. 272 с.
  • 8. Кобзей І. Заріче. Альманах Станіславської землі. Збірник матеріалів до історії Станіслава та Станіславщини. Нью-Йорк; Сідней; Париж; Торонто. 1985. Т. ІІ. С. 589—593.
  • 9. Васильчук-Кобилянська М. Кухня Великого Ключева. Коломия й Коломийщина. Збірний споминів та статей про недавнє минуле. Філадельфія. Т. ІІ. 2008. С. 85—87.
  • 10. Феданків В. Солотвина в роках 1926—1938. Альманах Станіславської землі. Збірник матеріалів до історії Станіслава та Станіславщини. Нью-Йорк; Сідней; Париж; Торонто. 1975. С. 750—753.
  • 11. Бабій В., Мулярчики М. і В. Серафинці (Янгорів). Етнографічні статті, спогади, всячина. Івано-Франківськ, 2001. 144 с.
  • 12. Левкун Я. Село лелек та золотавих пшениць. Снятин: Прут Принт, 2003. 64 с.
  • 13. Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітлені. Т. 4. Літній цикль. Вінніпег; Торонто, 1957. 178 с.
  • 14. Левкун Я. Скрижалі покутської Городенківщини. Городенка, 2009. 176 с.: фото.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »