« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 398—406

УДК [391(=161.2:477.86-12):7.074.071.1″19/20″Г.Гафійчук]:303.62

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.398

КОЛЕКЦІЙНА ТА ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ГАЛИНИ ГАФІЙЧУК У КОНТЕКСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ПРИМНОЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

ПЕРЕВЕРТНЮК Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7111-0678
  • аспірант, Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: igor.perevertniuk@gmail.com

Анотація. Мета статті — репрезентувати новий етнічний феномен — майстерні з відтворення українського народного одягу, які часто виникають на базі приватних колекцій. Пропонована стаття є кроком до встановлення закономірностей появи і функціонування майстерень, а також з’ясування їх ключових рис.

Об’єкт дослідження —сучасні приватні ініціативи зі збереження та примноження культурної спадщини України.

Предмет дослідження — колекційна та творча діяльність Галини Гафійчук.

Наукову новизну роботи складають особисто зібрані польові матеріали про діяльність очолюваної Галиною Гафійчук мистецької майстерні з відтворення традиційного вбрання українців.

Актуальність пропонованої розвідки зумовлена мізерністю досліджень, присвячених аналізу діяльності сучасних майстерень з відтворення традиційного вбрання українців як сучасного культурного феномену, викликаного соціальними запитами. Актуальною сьогодні є також репрезентація успішного мистецького досвіду та з’ясування його особливостей.

Методологія дослідження базується на методах інтерв’ювання, фотографування, системного аналізу й узагальнення.

Ключові слова: Покуття, культурна спадщина, традиційний український одяг, колекціонерка, майстриня, Галина Гафійчук.

Надійшла 1.03.2024

Список використаних джерел

  • 1. Сторінка Галини Гафійчук в соцмережі Facebook. URL: https://m.facebook.com/p/Галина-Гафійчук-100­070027063276/ (дата звернення: 13.02.2024).
  • 2. Семчук Леся. Діяльність мистецького простору «Майстерня Магди Дзвін» у контексті відродження української народної вишивки на початку ХХІ століття. Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166). С. 928—937.
  • 3. Захарчук-Чугай Р.В. Українська народна вишивка: західні області УРСР. Київ: Наукова думка, 1988. С. 45—48.
  • 4. Кара-Васильєва Т. Історія української вишивки: кни­га-альбом. Київ: Мистецтво, 2008. С. 347—381.
  • 5. Селівачов М. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія). Київ: Ант, 2005. С. 62—67.
  • 6. Шудря Є. Подвижниці народного мистецтва. Київ: Ант, 2003. С. 11—51.
  • 7. Павлюк Руслан. Міф про вишиванку: Як носити українські строї цілий рік. Depo.ua (суспільно-політичний портал). URL: https://www.depo.ua/ukr/life/mif-pro-vishivanku-yak-nositi-ukrayinski-stroyi-ciliy-rik-20180130718022 (Дата публікації: 21.02.2018; дата звернення: 13.02.2024).
  • 8. У Франківську відкрили музей-майстерню українсько­го одягу та побуту. Zbruи. URL: https://zbruc.eu/node/109791 (Дата публікації: 07.01.2022; дата звернення: 13.02.2024).
  • 9. Ладомирія. URL: https://lb.ua/culture/2019/0 (дата звернення: 13.02.2024).
  • 10. Сторінка групи «Етнобазар» в соцмережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/groups/1755256095­91389/ (дата звернення: 13.02.2024).
  • 11.  Сторінка групи «Старовинна вишита сорочка» в соцмережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/groups/1776­857642­544576/ (дата звернення: 13.02.2024).
  • 12. Сторінка групи «Старовинні речі» в соцмережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/groups/484072199­139­616/ (дата звернення: 13.02.2024).
  • 13. Сторінка групи «Покутська старовина» в соцмережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/pokutskaya­ancient/ (дата звернення: 13.02.2024).
  • 14. Вінтаж. Маркет. Violity. URL: https://violity.com/ua (дата звернення: 13.02.2024).
  • 15. Антикваріат/колекції. Хобі, відпочинок і спорт. OLX (Сервіс оголошень України). URL: https://www.olx.ua/uk/ (дата звернення: 13.02.2024).
  • 16. Федорчук О. Наследие и проблемы частных коллекций в Украине. Cultural heritage: research, valorization, pro­motion: conference materials. Chiєinгu: Institute of Cul­tural Heritage, 2020. Ed. 12. Vol. 1. P. 38—45.
  • 17. Чи всім автентичним речам місце в музеї? Vogue. URL: https://vogue.ua/article/culture/lifestyle/chi-vsim-avtentichnim-recham-misce-v-muzeji-51711.html (дата пу­блікації 23 березня 2023 р; дата звернення: 13.02. 2024).
  • 18. Перевертнюк І., Федорчук О. Приватне колекціонування та мистецькі практики з відтворення українського традиційного одягу. Authentication and Conservation of Cultural Heritage. Research and Technique. Special issue: Materiale ale rapoartelor Conferinţei Ştiinţifice Internaţionale «Patrimoniul cultural de ieri — implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine» (ediţia a VIII-a). Chişinău: Academia de Ştiințe a Moldovei; Universitatea de Stat din Moldova, 2023. P. 396—402.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »