« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 398—406

УДК [391(=161.2:477.86-12):7.074.071.1″19/20″Г.Гафійчук]:303.62

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.398

КОЛЕКЦІЙНА ТА ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ГАЛИНИ ГАФІЙЧУК У КОНТЕКСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ПРИМНОЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

ПЕРЕВЕРТНЮК Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7111-0678
  • аспірант, Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: igor.perevertniuk@gmail.com

Анотація. Мета статті — репрезентувати новий етнічний феномен — майстерні з відтворення українського народного одягу, які часто виникають на базі приватних колекцій. Пропонована стаття є кроком до встановлення закономірностей появи і функціонування майстерень, а також з’ясування їх ключових рис.

Об’єкт дослідження —сучасні приватні ініціативи зі збереження та примноження культурної спадщини України.

Предмет дослідження — колекційна та творча діяльність Галини Гафійчук.

Наукову новизну роботи складають особисто зібрані польові матеріали про діяльність очолюваної Галиною Гафійчук мистецької майстерні з відтворення традиційного вбрання українців.

Актуальність пропонованої розвідки зумовлена мізерністю досліджень, присвячених аналізу діяльності сучасних майстерень з відтворення традиційного вбрання українців як сучасного культурного феномену, викликаного соціальними запитами. Актуальною сьогодні є також репрезентація успішного мистецького досвіду та з’ясування його особливостей.

Методологія дослідження базується на методах інтерв’ювання, фотографування, системного аналізу й узагальнення.

Ключові слова: Покуття, культурна спадщина, традиційний український одяг, колекціонерка, майстриня, Галина Гафійчук.

Надійшла 1.03.2024

Список використаних джерел

  • 1. Сторінка Галини Гафійчук в соцмережі Facebook. URL: https://m.facebook.com/p/Галина-Гафійчук-100­070027063276/ (дата звернення: 13.02.2024).
  • 2. Семчук Леся. Діяльність мистецького простору «Майстерня Магди Дзвін» у контексті відродження української народної вишивки на початку ХХІ століття. Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166). С. 928—937.
  • 3. Захарчук-Чугай Р.В. Українська народна вишивка: західні області УРСР. Київ: Наукова думка, 1988. С. 45—48.
  • 4. Кара-Васильєва Т. Історія української вишивки: кни­га-альбом. Київ: Мистецтво, 2008. С. 347—381.
  • 5. Селівачов М. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія). Київ: Ант, 2005. С. 62—67.
  • 6. Шудря Є. Подвижниці народного мистецтва. Київ: Ант, 2003. С. 11—51.
  • 7. Павлюк Руслан. Міф про вишиванку: Як носити українські строї цілий рік. Depo.ua (суспільно-політичний портал). URL: https://www.depo.ua/ukr/life/mif-pro-vishivanku-yak-nositi-ukrayinski-stroyi-ciliy-rik-20180130718022 (Дата публікації: 21.02.2018; дата звернення: 13.02.2024).
  • 8. У Франківську відкрили музей-майстерню українсько­го одягу та побуту. Zbruи. URL: https://zbruc.eu/node/109791 (Дата публікації: 07.01.2022; дата звернення: 13.02.2024).
  • 9. Ладомирія. URL: https://lb.ua/culture/2019/0 (дата звернення: 13.02.2024).
  • 10. Сторінка групи «Етнобазар» в соцмережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/groups/1755256095­91389/ (дата звернення: 13.02.2024).
  • 11.  Сторінка групи «Старовинна вишита сорочка» в соцмережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/groups/1776­857642­544576/ (дата звернення: 13.02.2024).
  • 12. Сторінка групи «Старовинні речі» в соцмережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/groups/484072199­139­616/ (дата звернення: 13.02.2024).
  • 13. Сторінка групи «Покутська старовина» в соцмережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/pokutskaya­ancient/ (дата звернення: 13.02.2024).
  • 14. Вінтаж. Маркет. Violity. URL: https://violity.com/ua (дата звернення: 13.02.2024).
  • 15. Антикваріат/колекції. Хобі, відпочинок і спорт. OLX (Сервіс оголошень України). URL: https://www.olx.ua/uk/ (дата звернення: 13.02.2024).
  • 16. Федорчук О. Наследие и проблемы частных коллекций в Украине. Cultural heritage: research, valorization, pro­motion: conference materials. Chiєinгu: Institute of Cul­tural Heritage, 2020. Ed. 12. Vol. 1. P. 38—45.
  • 17. Чи всім автентичним речам місце в музеї? Vogue. URL: https://vogue.ua/article/culture/lifestyle/chi-vsim-avtentichnim-recham-misce-v-muzeji-51711.html (дата пу­блікації 23 березня 2023 р; дата звернення: 13.02. 2024).
  • 18. Перевертнюк І., Федорчук О. Приватне колекціонування та мистецькі практики з відтворення українського традиційного одягу. Authentication and Conservation of Cultural Heritage. Research and Technique. Special issue: Materiale ale rapoartelor Conferinţei Ştiinţifice Internaţionale «Patrimoniul cultural de ieri — implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine» (ediţia a VIII-a). Chişinău: Academia de Ştiințe a Moldovei; Universitatea de Stat din Moldova, 2023. P. 396—402.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »