« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 407—414

УДК 739+745.53]929(477.85/.87)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.407

ПОЛУМ’ЯНИЙ ГЕФЕСТ ГУЦУЛЬЩИНИ РОМАН СТРИНАДЮК

ЮСИПЧУК Юрій

  • ОRCID ID: https;//orcid.org/0000-0001-7130-2338
  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  • навчально-науковий Інститут мистецтв;
  • Прикарпатський національний університет
  • імені Василя Стефаника,
  • кафедра методики викладання образотворчого,
  • декоративно-прикладного мистецтва та дизайну,
  • вул. Грушевського 33/6, м. Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: yurii.yusypchuk@pnu.edu.ua

Анотація. Досліджується творчий доробок відомого майстра Гуцульщини Романа Стринадюка. На сьогодні в літературних джерелах недостатньо висвітлена його творчість. Проведений аналіз відомих творчих робіт майстра визначив актуальність та новизну дослідження.

Творчий доробок Романа Стринадюка є продовженням розвитку металірства, а не його занепадом. Роман Стрина­дюк значно розширив асортимент виробів та перелік технологічних процесів, притаманних для металірства XIX—ХХ століття.

Мета статті — описати художньо-стилістичні особливості мистецьких творів Романа Стринадюка, проаналізувати композиційні особливості творчих робіт, висвітлити невідомі сторінки біографії славетного майстра художньої обробки металу.

Об’єктом дослідження є твори майстра, збережені у музеях України та приватних колекціях, а предметом — художньо-композиційні особливості творів художньої обробки металу відомого митця.

Методологічною основою роботи є мистецтвознавчий, структурний аналіз принципів формування композиційного вирішення творів митця, аналіз окремих орнаментальних мотивів виробів майстра художньої обробки металу.

Джерельною базою стали фахові публікації українських науковців про творчість майстра художньої обробки металу Романа Стринадюка та розвиток мосяжництва та художньої обробки металу на Гуцульщині.

Ключові слова: декоративно-прикладне мистецтво, Гуцульщина, металірство, мосяжництво, ковальство.

Надійшла 22.03.2024

Список використаних джерел

  • 1. Романовський В.С. Основні проблеми та досягнення сучасних досліджень пам’яток Трипільської археологічної культури. Вісник Харківської державної академії культури. Випуск 44. С. 4—13. Харків, 2014.
  • 2. Юсипчук Юрій. Різьблення та металірства на Гуцульщині у першій половині ХІХ століття. Народознавчі зошити. № 5 (143). 2018. С. 1168—1175.
  • 3. Соломченко Олексій. Народні таланти Прикарпаття. Київ, 1969. 53 с.
  • 4. Юсипчук Юрій. Василь Девдюк — майстер гуцульського різьблення та металірства. Івано-Фран­ківськ: Місто НВ, 2016. 200 с.
  • 5. Юсипчук Юрій. Традиції художнього дерева і металу Гуцульщини. Мистецтвознавство’07 (2). Львів: СКІМ, 2008. С. 59—64.
  • 6. Гринюк Марія. Вогняне диво Романа Стринадюка. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. 60 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »