« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 407—414

УДК 739+745.53]929(477.85/.87)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.407

ПОЛУМ’ЯНИЙ ГЕФЕСТ ГУЦУЛЬЩИНИ РОМАН СТРИНАДЮК

ЮСИПЧУК Юрій

  • ОRCID ID: https;//orcid.org/0000-0001-7130-2338
  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  • навчально-науковий Інститут мистецтв;
  • Прикарпатський національний університет
  • імені Василя Стефаника,
  • кафедра методики викладання образотворчого,
  • декоративно-прикладного мистецтва та дизайну,
  • вул. Грушевського 33/6, м. Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: yurii.yusypchuk@pnu.edu.ua

Анотація. Досліджується творчий доробок відомого майстра Гуцульщини Романа Стринадюка. На сьогодні в літературних джерелах недостатньо висвітлена його творчість. Проведений аналіз відомих творчих робіт майстра визначив актуальність та новизну дослідження.

Творчий доробок Романа Стринадюка є продовженням розвитку металірства, а не його занепадом. Роман Стрина­дюк значно розширив асортимент виробів та перелік технологічних процесів, притаманних для металірства XIX—ХХ століття.

Мета статті — описати художньо-стилістичні особливості мистецьких творів Романа Стринадюка, проаналізувати композиційні особливості творчих робіт, висвітлити невідомі сторінки біографії славетного майстра художньої обробки металу.

Об’єктом дослідження є твори майстра, збережені у музеях України та приватних колекціях, а предметом — художньо-композиційні особливості творів художньої обробки металу відомого митця.

Методологічною основою роботи є мистецтвознавчий, структурний аналіз принципів формування композиційного вирішення творів митця, аналіз окремих орнаментальних мотивів виробів майстра художньої обробки металу.

Джерельною базою стали фахові публікації українських науковців про творчість майстра художньої обробки металу Романа Стринадюка та розвиток мосяжництва та художньої обробки металу на Гуцульщині.

Ключові слова: декоративно-прикладне мистецтво, Гуцульщина, металірство, мосяжництво, ковальство.

Надійшла 22.03.2024

Список використаних джерел

  • 1. Романовський В.С. Основні проблеми та досягнення сучасних досліджень пам’яток Трипільської археологічної культури. Вісник Харківської державної академії культури. Випуск 44. С. 4—13. Харків, 2014.
  • 2. Юсипчук Юрій. Різьблення та металірства на Гуцульщині у першій половині ХІХ століття. Народознавчі зошити. № 5 (143). 2018. С. 1168—1175.
  • 3. Соломченко Олексій. Народні таланти Прикарпаття. Київ, 1969. 53 с.
  • 4. Юсипчук Юрій. Василь Девдюк — майстер гуцульського різьблення та металірства. Івано-Фран­ківськ: Місто НВ, 2016. 200 с.
  • 5. Юсипчук Юрій. Традиції художнього дерева і металу Гуцульщини. Мистецтвознавство’07 (2). Львів: СКІМ, 2008. С. 59—64.
  • 6. Гринюк Марія. Вогняне диво Романа Стринадюка. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. 60 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »